Постанова
Іменем України
30 березня 2009 року
Справа № 2-27/10536-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача:ОСОБА_1, довіреність № 004-Д від 05.01.2009,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 04.02.2009 у справі №2-27/10536-2008
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2(АДРЕСА_1)
до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034)
про зниження розміру вартості електроенергії
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про зниження розміру вартості електроенергії, визначеною комісією Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” за протоколом від 10.11.2008 № 2775, недоврахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією до 7532,52 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач був зобов'язаний провести перерахунок з 09.09.2008, оскільки актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії, складеним представником відповідача у присутності споживача електричної енергії від 09.09.2008, встановлено відповідність схеми комерційного обліку електроенергії вимогам нормативних документів. Таким чином, позивач вважає, що вартість недоврахованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил, у даному випадку не може перевищувати 7532,52 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2009 (суддя Воронцова Н.В.) у справі № 2-27/10536-2008 у позові відмовлено у зв'язку з тим, що позовна заява не відповідає способу захисту порушеного права.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити.
На думку сторони, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам, встановленим до рішення, а саме: постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” № 11 від 29.12.1976.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач також наводить Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України”, в яких вказане, що перелік підстав залишення позову без розгляду є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Крім того, суд розглянув справу за відсутністю позивача, який надіслав телеграму з клопотанням про відкладення слухання справи, що обумовлює поважність причини нез'явлення.
Також, статтею 16 Цивільного кодексу України встановлені способи судового захисту та цей перелік не є вичерпним. Право відмовити у захисті порушеного права та інтересу у суду виникає тільки у випадку порушення особою, яка звернулась в суд за захистом положень частин 2-5 статі 13 вказаного Кодексу.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією споживач має право оскаржити до суду рішення комісії з розгляду актів про порушення протягом 10 робочих днів з дня вручення протокола споживачу.
Пунктом 4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/120 від 27.06.2007 „Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам” встановлено, що якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду або господарському суду, або вказано про вирішення спору в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру правовідносин.
Отже, на думку позивача, оскільки право споживача оскаржити до суду рішення комісії прямо передбачено законодавчим актом -Правилами користування електричною енергією, а обраний позивачем спосіб судового захисту за своєю суттю є вимогою про зниження розміру збитків та такий спосіб судового захисту передбачений законодавством, суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права і тому прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, що є підставою для його скасування.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Судова колегія вирішила можливим розглянути справу за відсутністю позивача, за наявними матеріалами у справі.
Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
28.09.2007 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2та Відкритим акціонерним товариством „Крименерго” укладений договір про поставку електричної енергії № 324.
Відповідно до пункту 1 вказаного договору відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю, вказаною у додатку, а позивач сплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії і здійснює інші платежі відповідно до умов даного договору.
Згідно з договором сторони прийняли на себе зобов'язання керуватися Правилами користування електричною енергією, іншими нормативними актами, що регламентують питання користування електричною енергією.
05.11.2008 представником відповідача було проведено перевірку об'єкта споживача -пекарні по вул.Кооперативній, 55 в смт.Зуя, у ході якої було встановлено порушення Правил користування електричною енергією шляхом відключення напруги ланцюгів споживання приладу обліку. При навантаженні споживача по фазам А, В, С електроенергія споживається, електролічильником не враховується і не сплачується.
За результатами перевірки складено акт № 104706 від 05.11.2008. Вказаний акт був надісланий на адресу позивача замовленою кореспонденцією. Даним актом запропоновано представнику позивача з'явитися в енергонагляд Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” для розгляду акту. При цьому позивача було попереджено, що у разі неявки акт буде розглянуто без присутності представника позивача.
Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
10.11.2008 відбулося засідання комісії з розгляду актів по порушення Правил користування електричною енергією. За результатами засідання комісії було складено протокол № 2775 від 10.11.2008.
Розглянувши акт № 104706 від 05.11.2008, комісія дійшла висновку, що вказаний акт перевірки вимагає проведення перерахунку обсягу спожитої електроенергії і її вартості у відповідності до Методики вирахування обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою правил користування електричною енергією.
Комісією було перераховано обсяги недоврахованої електричної енергії за період з 03.10.2007 (акт останньої технічної перевірки) по 05.11.2008 (усунення виявлених порушень). Всього за вказаний період було нараховано 84915,63 грн.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4.2 договору № 324 від 28.09.2007 позивач несе відповідальність перед відповідачем у разі самовільного внесення змін до схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії; втручання в їх роботу; зняття пломб з засобів обліку; споживання електричної енергії без засобів обліку.
Позивач вказує на той факт, що відповідач зобов'язаний був провести перерахунок з 09.09.2008, оскільки актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії, складеним представником відповідача у присутності споживача електричної енергії від 09.09.2008, встановлено відповідність схеми комерційного обліку електричної енергії вимогам нормативних документів.
На підставі викладеного позивач просить суд знизити розмір вартості електроенергії, визначеною комісією Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” за протоколом від 10.11.2008 за № 2775, недоврахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією до 7532,52 грн.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 20 Господарського кодексу України передбачає, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Зазначена стаття містить перелік способів, якими суб'єкти господарювання можуть захистити свої права та законні інтереси у господарському суді. Такими способами захисту є: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає також перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, які передбачені статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України не є вичерпним.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Однак, а ні законом, а ні договором № 324 від 28.09.2007 на постачання електричної енергії не передбачено такого способу захисту порушеного права, як зниження розміру вартості електроенергії.
Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України позивач в позовній заяві самостійно визначає зміст позовних вимог, з якими він звертається до господарського суду. Суди не вправі без відповідної заяви позивача змінювати предмет спору, оскільки таке право надано виключно позивачу статтею 22 Господарського процесуального кодексу України. Права, надані суду при прийнятті рішення, таких повноважень не передбачають (стаття 83 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з пунктом 3 Інформаційного листу Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 13.07.2004 зі справи № 10/732, від 14.12.2004 зі справи № 6/11 та Інформаційних листах Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" та від 25.11.2005 № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року".
При таких обставинах, судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що позовна вимога не відповідає способу захисту порушеного права.
Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: розгляд справи за відсутністю позивача або його представника, судова колегія зазначає, що у матеріалах справи відсутнє клопотання про відкладення розгляду справи, на яке посилається позивач в апеляційній скарзі.
Розгляд справи на 04.02.2009 був відкладеним ухвалою суду від 12.12.2008, яку надіслано сторонам 19.12.2008, про що свідчить штамп з зворотної сторони ухвали (а.с.28). Крім того, у судовому засіданні, яке відбулось 12.12.2008 був присутній представник позивача ОСОБА_3., про що свідчить запис у протоколі судового засідання, а, отже, він був повідомлений про відкладення слухання справи саме на 04.02.2009. Тому, немає правових підстав вважати, що судом першої інстанції порушено право позивача на участь у розгляді справи.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги стосовно підстав припинення провадження у справі судовою колегією не приймаються до уваги як необґрунтовані, оскільки судом першої інстанції справу розглянуто, прийняте рішення у справі про відмову в задоволенні позову, а не ухвалу про припинення провадження у справі.
Оскільки рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, воно зміні чи скасуванню не підлягає.
Апеляційна скарга залишається без задоволення з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2009 у справі № 2-27/10536-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис
Судді підпис
підпис