73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
08.04.2009 Справа № 11/44-ПД-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_3- уповн. предст., дов. від 13.02.2009р.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1,
м. Херсон
до відповідача-1: Приватного підприємця ОСОБА_2,
м.Херсон
до відповідача-2: Херсонського державного бюро технічної інвентаризації,
м. Херсон
про визнання договору дійсним, визнання права власності на майно.
Про обставини справи зазначено в ухвалах суду від 12.03.2009р. та 19.03.2009р., якими розгляд справи відкладався.
Провадження у справі здійснюється за позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення кафе "Анталія" площею 232м2 в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області та про визнання дійсним договору купівлі-продажу кафе "Анталія", укладеного сторонами 01.12.2008р.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
Між приватними підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу будівлі кафе "Анталія", що знаходиться в с.Залізний Порт, за цим договором учасники досягнули згоди щодо всіх його істотних умов. Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Підставою для визнання договору дійсним є ч.2 ст.220 ЦК України.
Право власності на майно у його набувача за договором виникає з моменту передання майна. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Позивач вказує, що відповідачка набула право власності на кафе "Анталія" у приватного підприємця ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 02.11.2004р., здійснила реконструкцію нерухомого майна з дотриманням будівельних, технічних та екологічних норм за дозволом на виконання будівельних робіт № 35 від 20.10.2006р., виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Голопристанської райдержадміністрації. Земельна ділянка під спірною будівлею виділена приватному підприємцю ОСОБА_2 в оренду під розміщення кафе "Анталія".
На підставі ст.328 ЦК України право власності на спірне майно вважається набутим відповідачем правомірно. Право власності на нову річ, яка створена особою, набувається цією особою, оскільки інше не встановлено договором або законом, така особа є власником створеної речі.
Позивач, пославшись на лист відповідачки на його адресу від 02.02.2009р., вказує про невизнання нею його права власності на спірне майно.
У відзиві від 12.03.2009р. на позовну заяву приватний підприємець ОСОБА_2 визнала позов.
Листом № 671 від 03.04.2009р. Херсонське державне бюро технічної інвентаризації у вирішенні спору покладається на розсуд суду, просить розглядати справу без участі його представника.
У судовому засіданні 07.04.2009р. судом оголошувалась перерва до 10год. 08.04.2009р.
01.12.2008р. приватним підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець) підписано договір купівлі-продажу, за яким продавець зобов'язався передати у власність покупця кафе "Анталія" (нерухоме майно - нежитлові приміщення в с. Залізний Порт Херсонської області напроти бази відпочинку "Ювілейний": літ."А" (власне кафе) площею 162,4м2, літ. "Ап" (прибудова) загальною площею 69,2м2 (санвузол - 1,6м2, мийка - 5,3м2, мийка - 3м2, доготувальна - 18,5м2, кімната персоналу - 13,2м2, санвузол - 3,6м2, підсобка - 6м2), побутові приміщення в господарському дворі та обладнання), а покупець зобов'язався оплатити на користь продавця протягом року з моменту підписання договору договірну ціну в 70тис.грн.
Будівля кафе, про яку зазначено у вказаному договорі, створена шляхом переробки реконструкцією набутого ПП ОСОБА_5(ОСОБА_5 присвоєно прізвище ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з ОСОБА_6 - свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 11.05.2006р.) за наявності на це дозволу Новофедорівської сільської ради (рішення № 35 від 22.03.2006р.) та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Голопристанської районної державної адміністрації (на виконання будівельних робіт № 35 від 20.10.2006р.).
За договором оренди земельної ділянки від 12.01.2006р. Новофедорівська сільська рада передала в оренду ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0277га у с. Залізний Порт між базою відпочинку "Ювілейний" для розміщення кафе "Анталія".
За загальним правилом, наведеним у ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову. На виключення з цього правила суд не задовольняє позов у випадках, коли дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб.
Позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу кафе "Анталія" від 01.12.2008р. та про визнання за приватним підприємцем ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення кафе "Анталія" загальною площею 232м2 задоволенню не підлягає, визнання позову відповідачем суперечить законодавству.
Відповідно до ст.331, 332 ЦК України - право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; особа, яка створила річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі;
- право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); якщо за законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту державної реєстрації;
- переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.
За статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно зі ст.220, 392 ЦК України - нотаріально непосвідчений договір є нікчемним; якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним;
- власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Щодо нерухомості при набутті та переході права власності на неї існують певні відмінності від правил набуття та переходу права власності на інші речі. Так, і новостворена будівля і реконструйована нерухомість мають бути введені в експлуатацію, прийняті в експлуатацію. Щодо права на нерухомість має бути вчинена державна реєстрація, договори щодо купівлі-продажу нерухомості мають бути посвідчені нотаріально.
За позиціями позивача та відповдіача-1 право відповідача-1 на спірну будівлю є похідним від права на неї ПП ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 02.11.2004р. та враховує реконструкцію будівлі ПП ОСОБА_2
Між тим, договір купівлі-продажу будівлі від 02.11.2004р., укладений ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5, нотаріально не посвідчений, щодо нього не вчинено державної реєстрації, відповідно, має недоліки за ст.657 ЦК України, про які зазначено у ст.220 ЦК України.
Поряд з цими недоліками неприйняття переробленої ПП ОСОБА_2 будівлі в експлуатацію не дає суду підстав вважати наявними у відповідача формальні ознаки продавця щодо будівлі за договором від 01.12.2008р., стосовно якого заявлено вимоги про визнання його дійсним.
Спір, який сторони вбачають між собою щодо нотаріального непосвідчення договору, за будь-якої його оцінки не спростовує наведеної відсутності підстав вважати договір дійсним з наведених судом обґрунтувань.
Суд не є органом прийняття будівель в експлуатацію та державної реєстрації прав на нерухомість.
В контексті статті 392 ЦК України непереконливим є твердження позивача про невизнання його права на будівлю відповідачкою. Це твердження позивач обґрунтовує посиланням на лист ПП ОСОБА_2 на його адресу від 02.02.2009р. такого змісту: "Я на законних підставах знаходжусь в приміщенні кафе "Анталія" (м. Залізний Порт Скадовського району), оскільки я являюсь єдиним власником вказаного майна. У тому випадку, якщо Ви вважаєте, що я порушую Ваші права, звертайтесь до суду".
У справі також є документи про інше відношення ПП ОСОБА_2 до права ПП ОСОБА_1 на спірне майно, датовані до та після 02.02.2009р. За відзивом від 12.03.2009р. на позовну заяву відповідачка стверджує, що передала нежитлові приміщення кафе "Анталія" позивачу на підставі договору від 01.12.2008р. за актом передачі-прийняття, а зобов'язання з нотаріального посвідчення договору не виконала у зв'язку зі скрутним фінансовим станом, претензій, заперечень щодо володіння, користування ПП ОСОБА_1 будівлею кафе не має. За листом-відповіддю ПП ОСОБА_2 на адресу ПП ОСОБА_1 від 13.01.2008р. на пропозицію вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу від 01.12.2008р. відповідачка вказує, що за умовами цього договору купівлі-продажу позивач набув право власності на майно з моменту підписання акта його передачі-прийняття, який складено 03.12.2008р.
Відмовляючи у позові суд констатує, що до оцінюваних відносин не застосовуються положення ст.376 "Самочинне будівництво" ЦК України, оскільки перетворення будівлі з наявністю відповідних дозволів не кваліфікується як самочинне будівництво.
Судові витрати з держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на позивача.
При зверненні до суду з позовом, у якому поєднано вимоги майнового і немайнового характеру позивач сплатив 170грн. державного мита, мав сплатити 85грн. держмита за вимогою немайнового характеру та держмито в розмірі 1% від ціни позову про визнання права власності за вимогою про визнання права власності.
Вартість кафе сторони (позивач та відповідач-1) оцінили в 70тис.грн., позов ціною в 70тис.грн. має оплачуватися держмитом в сумі 700грн., оскільки він оплачений держмитом в сумі 85грн., решта - 615грн. (700грн. - 85грн.) підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_2, м. Херсон, АДРЕСА_1) в доход Державного бюджету України 615грн. держмита; отримувач УДК у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 24104230, р/р 31119095700002, Банк ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, КБК 22090200, символ звітності банку 095; стягувач: Державна податкова інспекція у м. Херсоні (код ЄДРПОУ 21296163, м.Херсон, вул. І.Кулика, буд. 143-А).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В. Чернявський
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
10.04.2009р.