копія:
29 липня 2015 р. справа № 818/1799/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1799/15
за позовом Сумського обласного центру зайнятості
до державної фінансової інспекції в Сумській області
про визнання вимоги нечинною,-
Сумський обласний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до державної фінансової інспекції в Сумській області про визнання нечинною вимоги від 17.04.2015 року №18-04-14-14/2313 в частині відшкодування збитків в сумі 165415,61 грн. витрат коштів на професійне навчання безробітних. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про те, що в результаті порушення вимог п. 4.1 розділу IV та п.6.1 розділу VI Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних (затвердженого наказом Міністерства соціальної політики та Міністерства освіти та науки від 31.05.2013року №318/655), центром зайнятості проведено витрати на професійне навчання /підвищення кваліфікації/ безробітних з вищою освітою при відсутності замовлень роботодавців та без укладання з роботодавцями договорів щодо подальшого працевлаштування. Отже позивачем незаконно витрачено кошти на професійне навчання безробітних на загальну суму 165415,61 грн. У зв"язку з цим, на думку позивача, вимога державної фінансової інспекції в Сумській області в частині відшкодування збитків в сумі 165415,61 грн. витрат коштів на професійне навчання безробітних, є нечинною та підлягає скасуванню.
Державна фінансова інспекція в Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що орган державного фінансового контролю має право пред'являти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки позивача, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово відшкодувати виявлені в ході перевірки збитки (а.с.35-37).
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому запереченні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що державною фінансовою інспекцією в Сумській області проведена ревізія використання коштів Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в Сумському обласному центрі зайнятості за період з 01.10.2011 р. по 01.01.2015 р., за результатами якої складений акт від 01.04.2015р. №04-07/3.
На підставі акту ревізії, відповідачем пред'явлена вимога позивачу від 17.04.2015 року №18-04-14-14/2313 про усунення порушень виявлених у ході ревізії Сумського обласного центру зайнятості (а.с.18-21).
Згідно п.1 вказаної вимоги, незаконне витрачання коштів на професійне навчання безробітних складає 165415,61 грн., чим на вказану суму центру зайнятості завдано збитків (а.с.18).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За змістом частини 1 статті 8 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.
Згідно пп.4 п.4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення), Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до пункту 6 Положення, Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням встановлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права пред'являти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово відшкодувати виявлені в ході перевірки збитки.
Суд також зазначає, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
В пункті 1 оскаржуваної вимоги іде мова про виявлені збитки та їх розмір.
Тому, зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Таким чином, вимога про відшкодування завданих збитків не породжує для позивача жодних наслідків.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 15.04.2014р. у справі №21-40а14, постанові від 15.04.2014р. у справі № 21-63а14.
Згідно ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З матеріалів справи вбачається, що державна фінансова інспекція в Сумській області пред'явила вимогу від 17.04.2015 року №18-04-14-14/2313 про усунення порушень, виявлених під час ревізії Сумському обласному центру зайнятості.
При цьому оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання нечинною вимоги державної фінансової інспекції в Сумській області від 17.04.2015 року №18-04-14-14/2313 в частині відшкодування збитків в сумі 165415,61 грн. витрат коштів на професійне навчання безробітних.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Сумського обласного центру зайнятості до державної фінансової інспекції в Сумській області про визнання нечинною вимоги державної фінансової інспекції в Сумській області від 17.04.2015 року №18-04-14-14/2313 в частині відшкодування збитків в сумі 165415,61 грн. витрат коштів на професійне навчання безробітних - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.О. Бондар
Повний текст постанови складено 31 липня 2015 року.
З оригіналом згідно:
Суддя С.О. Бондар