Копія
22 липня 2015 р. Справа №818/524/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС, третя особа - Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), третя особа: Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просить суд визнати незаконним наказ Сумської митниці ДФС № 112-о від 06.02.2015 про звільнення позивача та скасувати його, поновити позивача на посаді старшого Державного інспектора у відділі митного оформлення "Пасажирський" митного посту "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС України та стягнути на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив публічну службу на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Пасажирський" митного поста "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України “Про очищення влади”, Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч. 3, 4 ст. 1 Закону України “Про очищення влади”, затвердженого Постановою КМУ № 563 від 16.10.2014, та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України “Про очищення влади”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014, Шосткинською ОДПІ було проведено перевірку відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України “Про очищення влади”, вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік.
За наслідками перевірки Шосткинською ОДПІ складений висновок, згідно якого встановлена недостовірність відомостей, вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, наявній податковій інформації. Зокрема, в декларації не зазначено легковий автомобіль ВАЗ 210081, 1991 року випуску, об'ємом двигуна 1,5 тис.см.куб.
На підставі вказаного висновку, 06 лютого 2015 року наказом № 112-о позивач був звільнений з займаної посади згідно п. 14 ст. 5 Закону України “Про очищення влади”, п. 7-2 ст. 36 Кодексу законів про працю України.
На переконання позивача, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вказаний автомобіль не знаходиться в його користуванні, та протягом тривалого часу перебуває в користуванні у іншого громадянина згідно генеральної довіреності і фактично позивач вказаним автомобілем не володіє, про що повідомлено Шосткинську ОДПІ в письмовому поясненні.
З вищезазначених підстав позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, в запереченні на адміністративний позов (а.с. 80-83) зазначив, що згідно отриманого висновку Шосткинської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України “Про очищення влади”, була встановлена недостовірність відомостей щодо майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, наявній податковій інформації.
На виконання положень ч. 14 ст. 5 Закону України “Про очищення влади”, згідно яких керівник на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади, 06 лютого 2015 р. начальником Сумської митниці ДФС був прийнятий Наказ № 112-о про звільнення позивача з займаної посади.
За наведених обставин, Сумська митниця ДФС вважає оскаржуваний наказ про звільнення обґрунтованим і законним, у зв'язку з чим в судовому засіданні представник відповідача просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив публічну службу в митних органах з 27.01.1995.
З 20.11.2014 позивач обіймав посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Пасажирський" митного поста "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України “Про очищення влади”, Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч. 3, 4 ст. 1 Закону України “Про очищення влади”, затвердженого Постановою КМУ № 563 від 16.10.2014, та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України “Про очищення влади”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014, Шосткинською ОДПІ щодо позивача було проведено перевірку відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України “Про очищення влади”, вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік.
Під час проведення перевірки Шосткинською ОДПІ було встановлено, що згідно інформації Центру надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів з обслуговування м. Шостка, Шосткинського району, С-Будського району, Ямпільського району підпорядкований ДАІ УМВС України в Сумській області позивач має транспортний засіб набутий в період перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", а саме - ВАЗ 210081, 1991 року випуску, об'ємом двигуна 1,5 тис. см. куб. (дата реєстрації 11.03.2003). В той же час, у розділі ІV “Відомості про транспортні засоби” декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, у якому зазначається транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на їх придбання (користування), позивачем зазначений автомобіль не вказаний.
У письмових поясненнях, наданих Шосткинській ОДПІ, позивач зазначив, що вказаний автомобіль не знаходиться в його користуванні, а з 2008 року перебуває в користуванні у іншого громадянина згідно генеральної довіреності.
У судовому засіданні встановлено, що легковий автомобіль ВАЗ 2108, 1991 року випуску, об'ємом двигуна 1,5 тис. см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 (дата реєстрації 11.03.2003) належить позивачу на праві приватної власності.
За результатами перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України “Про очищення влади”, 19.01.2015 Шосткинською ОДПІ складений висновок № 14/17/НОМЕР_2 (а.с. 7-8), згідно якого встановлена недостовірність відомостей щодо майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, наявній податковій інформації. Крім того, за результатами перевірки Шосткинською ОДПІ зроблений висновок що вартість майна, вказаного у декларації, відповідає наявній податковій інформації про доходи, тримані із законних джерел.
На підставі висновків Шосткинської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статі 5 Закону України “Про очищення влади”, 06.02.2015 начальником Сумської митниці ДФС прийнятий Наказ № 112-о (а.с.6), яким позивача звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення “Пасажирський” митного поста “Хутір-Михайлівський” Сумської митниці ДФС.
Стверджуючи про необґрунтованість позовних вимог щодо скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Сумська митниця ДФС зазначає про те, що позивач був звільнений на виконання ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", оскільки, згідно висновку Шосткинської ОДПІ від 19.01.2015 року № 14/17/НОМЕР_2 позивачем вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади".
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
У розумінні частини першої статті 1 Закону про очищення влади очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини другої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Питання застосування Закону про очищення влади регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону про очищення влади протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Згідно із частиною восьмою статті 3 Закону про очищення влади заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Частиною п'ятою статті 5 Закону про очищення влади визначено, що перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону про очищення влади (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1- 11 частини першої статті 2 Закону про очищення влади, у деклараціях, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - перевірка) встановлено Порядком № 1100.
Пунктом 3 цього Порядку визначено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Згідно із частиною чотирнадцятою статті 5 Закону про очищення влади керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
Вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону про очищення влади єднального та розділового сполучника «та/або» дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох наступних критеріїв.
За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, доходам, отриманим із законних джерел.
Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.
Враховуючи викладене, сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.
Наявність у висновку про результати перевірки інформації про підтвердження законності джерел набуття майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування відповідної заборони.
Судом встановлено, що у висновку фіскальний орган зазначив, що вартість майна (майнових прав), вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України № 1682-VII, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.
Стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття наказу "Про звільнення з роботи ОСОБА_1А." від 06.02.2015 № 112-о, отже, позовні вимоги в частині визнання його протиправним та скасування підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.
Згідно розрахунку середньоденного заробітку ОСОБА_1 від 30.06.2015 № 05.02/231 (а.с. 100), середньоденна заробітна плата позивача з відрахуванням податків складає 167,33 грн.
Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 18 406 грн., виходячи із розрахунку 110 днів (кількість робочих днів за період часу з 07.02.2015 по 22.07.2015)*167,33 грн. (середньоденна заробітна плата).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню в частині присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС, третя особа - Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Сумської митниці ДФС "Про звільнення з роботи ОСОБА_1А." від 06.02.2015 № 112-о.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Пасажирський" митного поста "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС.
Стягнути з Сумської митниці ДФС (40000, м. Суми, вул. Воровського, 24, ідентифікаційний код 39420037) на користь ОСОБА_1 (41226, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 18 406 (вісімнадцять тисяч чотириста шість) грн. 30 коп.
Допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді Державного інспектора відділу митного оформлення "Вантажний" митного поста "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 2 593 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 62 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко
З оригіналом згідно
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст постанови складений та підписаний 27.07.2015.