"19" березня 2009 р. Справа № 03/620
Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменка В. В.,
з секретарем Макарченко Н.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Овдію Д.В., за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, справу
за позовом приватного підприємства "Л"Транс" , м.Луцьк
до приватного підприємця ОСОБА_1, м.Черкаси
про стягнення 20 640 грн., -
Заявлено позов про стягнення з відповідача 20 640 грн. боргу за невиконання зобов'язань по розрахунках за виконані позивачем перевезення вантажу в міжнародному сполученні по заявці № 37 від 14.04.2008 у міжнародному сполученні за маршрутом Гамбург (Німеччина) -Київ (Україна).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідач відзиву на позов не надіслав, його представник, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.
При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами»слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.
Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.
Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.
При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.
По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:
1) місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або
2) місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.
Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:
1) у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці -з дня здачі вантажу;
2) у випадку втрати всього вантажу -з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;
3) у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.
День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.
14.04.2008 відповідач надав позивачу заявку № 37 про перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Гамбург (Німеччина) -Київ (Україна) (далі - заявка).
На виконання умов заявки позивач надав відповідачу транспортні засоби для перевезення вантажу: автомобіль DAIMLER CHRYSLER, реєстраційний номерНОМЕР_1 та напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.
Відповідно до заявки сторонами обумовлено розмір провізної плати, еквівалентній 4 300 у.о., яка сплачується після вивантаження вантажу.
29.05.2008 на адресу відповідача надіслано рахунок-фактуру № 1-00000251 від 25.04.2008 на суму 20 640 грн. та акт здачі-прийняття виконаних робіт № № 1-00000251 на суму 20 640 грн. Факт отримання відповідачем оригіналів документів підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 471954 від 29.05.2008.
Факт належного виконання позивачем перед відповідачем зобов'язань по міжнародному перевезенню вантажів за заявкою підтверджується дослідженими в судовому засіданні підписаними представниками сторін та завіреними печатками:
- договором-заявкою № 37 від 14.04.2008;
- міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 145395;
- Актом здачі-прийняття робіт № 1-00000251 на суму 20 640 грн.;
- Рахунком-фактурою № 1-00000251 від 25.04.2008 на суму 20 640 грн.;
- Податковою накладною № 251 від 25.04.2008.
Відповідач у визначений строк не розрахувався з позивачем за виконані перевезення вантажів.
Борг відповідача перед позивачем за виконані перевезення вантажу складає 20 640 грн.
Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
11 листопада 2008 р. позивач направив відповідачу претензію (вимогу) за № 231 про сплату боргу в розмірі 20 640 грн. Відповіді на адресу позивача не надходило.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 20 640 грн. боргу за невиконання зобов'язань по розрахунках за заявкою на перевезення вантажу в міжнародному сполученні № 37 від 14.04.2008 у міжнародному сполученні за маршрутом Гамбург (Німеччина) -Київ (Україна).
Оскільки позов підлягає до задоволення, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 206 грн. 40 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути 20 640 грн. боргу, 206 грн. 40 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м.Черкаси, код НОМЕР_3 на користь приватного підприємства "Л"Транс", вул. Кравчука,8/36, м.Луцьк, код 34396288.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СУДДЯ В.В.Єфіменко
Рішення оформлено і підписано 23 березня 2009 р.