м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
07.04.2009 року Справа № 6/11(2/51)
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Медуниці О.Є.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.02.2009.
При секретарі
судового засідання Жиленко Д.В.
та за участю представників сторін:
від позивача Вороніна О.А., за дов. від 01.01.2009 № 24,
Горський Ю.В., за довір. від 01.04.2009 № 367
від відповідача ОСОБА_1., паспорт серії НОМЕР_1,
виданий Алчевським МВ УМВС України в
Луганській області, 09.01.2002
Розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об'єднання”,
м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 05.02.2009
у справі № 6/11(2/51) (суддя Василенко Т.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об'єднання” в особі
Серговської філії, м.Стаханов Луганської
області
до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Алчевськ Луганської області
про стягнення 6059 грн. 92 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.02.2009 у справі № 6/11(2/51) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання” в особі Серговської філії (ТОВ „ЛЕО”) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. про стягнення 5566 грн. 36 коп. боргу за недовраховану електроенергію, 53 грн. 82 коп. річних та 439 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань.
Рішення суду мотивоване недоведеністю матеріалами справи факту допущення відповідачем порушень Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила) та підключення ним власних електроустановок до електромереж позивача, оскільки в акті перевірки від 24.10.2007 № 00001582 позивачем не зафіксовано, яким чином відповідачем було здійснено порушення у вигляді самовільного підключення струмоприймачів, які саме струмоприймачі на момент перевірки були підключені до електромережі та в якому місці, не відображено фактичне споживання відповідачем електроенергії, а також необхідних та достатніх даних, які б підтверджували фактичне порушення саме відповідачем Правил. Крім того, матеріалами справи доведений факт того, що електроустановка відповідачу не належала, споживання електроенергії було припущено працівниками КП „АЖЕО” для проведення в будинку ремонтних робіт. Відповідачем як власником нежитлового напівпідвального приміщення, не припущено будь-яких порушень прав або інтересів інших осіб.
ТОВ „ЛЕО” (позивач у справі) не погодилось з рішенням господарського суду та подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2009 у справі № 6/11(2/51) через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує, що судом неправильно застосовано до оцінки спірних правовідносин пункт 6.40 Правил і безпідставно не застосовано статтю 319 Цивільного кодексу України. Також судом всупереч вимогам постанови суду касаційної інстанції не визначено особу, яка має відповідати за правопорушення. Позивач вважає, що внаслідок недотримання відповідачем вимог закону саме він, як власник електроустановки, несе відповідальність у вигляді зобов”язання сплатити суму недоврахованої електроенергії відповідно до акту про порушення від 24.10.2007 № 00501582, складеного відповідно до вимог пункту 6.41 Правил. Проте судом без будь-яких законних підстав звільнено відповідача від відповідальності за самовільне, безоблікове та безоплатне використання електроенергії на належному йому об”єкті.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1. (відповідач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, комунального підприємства „Алчевське житлово-експлуатаційне об”єднання”, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
24.10.2007 представниками позивача здійснено перевірку дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією на об”єкті, який знаходиться у його власності та розташований за адресою: АДРЕСА_1, та встановлено порушення відповідачем пунктів 1.3, 3.1, 3.6, 10.2.1 Правил, про що складений акт про порушення споживачем „Правил користування електричною енергією” № 00501582 у присутності відповідача (т.І, а.с.9).
В акті зазначено, що відповідачем самовільно підключено струмоприймачі, не забезпечені засобами обліку, що є порушенням пунктів 3.1, 3.6 Правил; відсутній договір на поставку електроенергії по даному об'єкту, що є порушенням пунктів 1.3, 10.2.1 (нежитлове приміщення належить споживачеві на праві власності).
Даний акт підписаний приватним підприємцем ОСОБА_1. з зауваженнями щодо виявленого порушення наступного змісту: „підключення було здійснено на час ремонту теплових трас житлового будинку”.
На підставі вказаного акту позивачем зроблений розрахунок суми недоврахованої електроенергії згідно Методики обчислення обсягу електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, яка складає 5566 грн. 36 коп. (т.І, а.с.10).
01.11.2007 у присутності відповідача відбулося засідання комісії з розгляду акту від 24.10.2007 № 00501582 про порушення споживачем Правил, про що складений протокол № 144. Комісія вирішила акт визнати складеним правомірно та виписати споживачеві рахунок за недовраховану електроенергію. Відповідач з рішенням комісії не погодився, про що ним здійснений надпис на протоколі. (т.І, а.с.16).
Рахунок за недовраховану електроенергію від 01.11.2007 за актом про порушення Правил від 24.10.2007 на суму 5566 грн. 36 коп. отриманий відповідачем 01.11.2007, про що свідчить його власноручний надпис з зауваженням про те, що він не згоден з рішенням комісії (т.І, а.с.11).
Право власності відповідача на вбудоване півпідвальне нежитлове приміщення, яке знаходиться у АДРЕСА_1, підтверджено договором купівлі-продажу, укладеним між територіальною громадою м.Алчевська в особі Алчевської міської ради депутатів та приватним підприємцем ОСОБА_1. 20.11.2001 (т.І, а.с.80-82).
22.04.2008 ТОВ „ЛЕО” в особі Серговської філії звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. заборгованості за недовраховану активну електричну енергію в сумі 5566 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 53 грн. 82 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 439 грн. 74 коп. (т.І, а.с.2-4).
Комунальне підприємство „Алчевське житлово-експлуатаційне об”єднання” листом від 30.07.2008 № 1876 на вимогу суду повідомило, що 24.10.2007 КП „АЖЕО” виконувало роботи по заміні внутрішньодомових стояків теплопостачання з металевих на пластикові у будинку АДРЕСА_1. З метою виконання робіт у нежитловому приміщенні відповідача було здійснено підключення до електромережі. У процесі роботи використовувався паяльний пристрій потужністю 500 Вт (0,5 КВ), підключення якого не потребує узгодження з електропостачальною організацією.
Рішенням господарського суду Луганської області від 31.07.2008, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 у справі № 2/51, у задоволенні позову (т.І, а.с.58-59, 88-92).
Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2008 у даній справі вказані рішення господарського суду Луганської області та постанова Луганського апеляційного господарського суду скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі (т.І, а.с.110-112).
В своїй постанові Вищий господарський суд України, посилаючись на частину 4 статті 319 Цивільного кодексу України вказав, що судами попередніх інстанцій не враховані вимоги зазначеної норми матеріального права, не з”ясовано обставин такого правопорушення і не встановлено, яка ж особа має відповідати за це правопорушення, не надано цим обставинам правової оцінки, та не наведено яким саме вимогам Правил не відповідає акт про порушення.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.02.2009 відмовлено у задоволенні позову з підстав, викладених вище (т.І, а.с.132-133).
27.03.2009 представниками позивача, відповідачем та енергетиком КП „АЖЕО” на виконання ухвали Луганського апеляційного господарського суду проведено обстеження будинку АДРЕСА_1 на предмет наявності пристрою обліку, який визначає обсяг електроенергії у місцях загального користування вказаного будинку, який знаходиться на балансі КП „АЖЕО”, про що був складений акт від 27.03.2009 (т.ІІ, а.с.20).
За результатами обстеження встановлено, що на даному об”єкті розрахунковий засіб обліку електроенергії у місцях загального користування (освітлення на сходах) не встановлений, що підтверджується списком будинків без обліку, підписаним відповідальною особою за електрогосподарство -енергетиком КП „АЖЕО”.
Розрахунок спожитої електроенергії КП „АЖЕО” здійснює за договором про постачання електроенергії від 01.04.2002 № А5100 за встановленою потужністю освітлення сходових кліток житлового будинку.
На момент складання акта про порушення споживачем Правил від 24.10.2007 вищезазначений кабель був підключений в РЩ-0,4кВт житлового будинку АДРЕСА_1на напругу 220 В.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Предметом даного спору є стягнення коштів за недовраховану електроенергію через порушення відповідачем пунктів 1.3, 3.1, 3.6, 10.2.1 Правил та відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Методики.
Спірні взаємовідносини регулюються Законом України „Про електричну енергію” та Правилами користування електричною енергією в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних взаємовідносин сторін.
З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2007 представниками позивача здійснено перевірку дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією на об”єкті, який знаходиться у його власності та розташований за адресою: АДРЕСА_1, та встановлено порушення відповідачем пунктів 1.3, 3.1, 3.6, 10.2.1 Правил, про що складений акт порушення № 00501582 у присутності відповідача, на підставі якого зроблений розрахунок суми недоврахованої електроенергії (т.І, а.с.9, 10).
Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з пунктом 3.1 Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Відповідно до пункту 3.6 Правил підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.
Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.
Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.
У багатоквартирних будинках на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж і мереж електропередавальної організації (основного споживача) улаштовується загальнобудинковий розрахунковий облік, який враховує обсяг електричної енергії, використаний мешканцями будинку, на технічні цілі, для потреб інших електроустановок, які приєднані до мереж цього будинку та розміщені всередині будинку або за його межами.
Згідно з пунктом 10.2.1 Правил споживач електроенергії зобов”язаний користуватися електроенергією виключно на підставі договору (договорів).
Як свідчать матеріали справи, об”єкт, на якому було проведено перевірку, належить відповідачеві на праві власності, але ним не використовується, в цьому приміщенні відсутня електроустановка, для забезпечення потреб якої повинно здійснюватися постачання електроенергії згідно пункту 1.3 Правил, порушення якого відображено в акті перевірки.
Відповідно до пункту 1.2 Правил термін електроустановка визначений в наступному значенні -це комплекс взаємопов”язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електроенергії.
Позивачем не доведено, що при здійсненні перевірки об”єкта відповідача було виявлене будь-яке устаткування і споруди, що належать відповідачеві, які в розумінні пункту 1.2 Правил складають комплекс, визначений як електроустановка, для забезпечення потреб якої потрібно постачання електроенергії відповідно до пункту 1.3 Правил, та яка має бути забезпечена необхідними розрахунковими засобами обліку електроенергії згідно з пунктами 3.1, 3.2 Правил.
Отже, позивачем безпідставно вказано в акті про порушення від 24.10.2007 № 00501582 порушення відповідачем пунктів 1.3, 3.1, 3.6 Правил.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, через технічний стан належного відповідачеві на праві власності приміщення, відсутність в ньому електричного устаткування, обладнання електроустановкою, електричних ламп споживання електроенергії в цьому приміщенні відповідачем було неможливим.
Разом з цим, через це приміщення, яке є півпідвальним, проходить усе механічне, сантехнічне та інше обладнання, яке обслуговує квартири усього будинку.
Представником КП „АЖЕО” в судовому засіданні апеляційної інстанції, 07.04.2009, доведено, що у зв”язку з виникненням аварійної ситуації в житловому будинку АДРЕСА_1 (витік води в мережах теплотраси) та у зв”язку з початком опалювального періоду КП „АЖЕО” зобов”язано було провести ремонтні роботи в цьому будинку, у тому числі в напівпідвальному приміщенні, що належить відповідачеві на праві власності. Для цих потреб працівники КП „АЖЕО” приєдналися до електропроводки, яка підключена до розподільчої щитової шафи багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі КП „АЖЕО”.
Розрахунковий прибор обліку електроенергії у місцях загального користування названого будинку позивачем не встановлений, про що свідчить акт обстеження цього будинку від 27.03.2009 (т.ІІ, а.с.21).
Розрахунок спожитої електроенергії за договором на постачання електроенергії з КП „АЖЕО” від 01.04.2002 № А5100 здійснюється за встановленою потужністю освітлення; на момент складання акта про порушення споживачем Правил від 24.10.2007 кабель, до якого були підключені струмоприймачі напівпідвального приміщення, був підключений в РЩ-04 кВТ житлового будинку АДРЕСА_1 з напругою 220 В.
За поясненням представника КП „АЖЕО” в судовому засіданні 07.04.2009 кабель, що виходив із РЩ-0,4 кВт належить комунальному підприємству, кінці його були виявлені працівниками під час демонтажу труб. До виявлення проводки роботи здійснювались без використання електроенергії, за допомогою газового пристрою.
За таких обставин відповідач не знав і не міг знати про наявність в стіні проводки, яку могли використати працівники КП „АЖЕО”.
Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 20 Закону України від 24.06.2004 № 1875-ІУ „Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов”язаний допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.
Враховуючи, що аварія мереж теплопостачання була зафіксована безпосередньо в приміщенні відповідача та потребовувала негайного усунення, у відповідача відсутні були підстави перешкоджати проведенню аварійно-ремонтних робіт.
Електричний кабель, кінці якого були виявлені робітниками КП „АЖЕО” в приміщенні відповідача та використані для споживання електроенергії в цілях проведення аварійно-ремонтних робіт, за своєю правовою природою не є електроустановкою в розумінні пункту 1.2 Правил, а є електропроводкою, яка цим же пунктом Правил визначена як сукупність проводів і кабелів з кріпленнями, деталями монтажу та захисту, які прокладено на поверхні чи всередині конструктивних елементів споруд.
Отже, дана електропроводка була прокладена всередині стінних блоків багатоквартирного житлового будинку, приєднана до РЩ-04 кВт, який знаходиться на балансі КП „АЖЕО”, використана в інтересах мешканців цього житлового будинку, а тому електроенергія, спожита КП „АЖЕО” від цієї електропроводки, повинна бути оплачена останнім відповідно до умов договору про постачання електроенергії від 01.04.2002 № А5100, укладеного між позивачем та КП „АЖЕО”, виходячи з потужності електроприборів та часу їх використання.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що електроустановка відповідачу не належала, споживання електроенергії було припущено працівниками КП „АЖЕО” для проведення в будинку ремонтних робіт; відповідачем як власником нежитлового напівпідвального приміщення не припущено будь-яких порушень Правил, прав або інтересів інших осіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно не застосовано статтю 319 ЦК України щодо здійснення права власності відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необгрунтованістю, оскільки позивачем не доведено суду права власності відповідача на електроустановку, призначену для споживання електроенергії в приміщенні відповідача, та не доведено факту споживання електроенергії саме відповідачем.
Лише сам факт наявності права власності відповідача на напівпідвальне приміщення в житловому будинку, тобто на об”єкт, що належить суб”єкту господарювання на праві власності в розумінні пункту 1.2 Правил, з урахуванням викладених вище обставин справи, не зобов”язує власника на обов”язкове укладення договору без фактичного споживання електроенергії.
Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційною інстанцією за необгрунтованістю.
З огляду на викладене апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м.Луганськ, не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги -Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м.Луганськ.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м.Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2009 у справі № 6/11(2/51) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2009 у справі № 6/11(2/51) залишити без змін.
3. Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги -Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м.Луганськ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя О.Є.Медуниця
Суддя Д.Ю.Перлов
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу (АДРЕСА_2)
3- відповідачу
4- ГСЛО
5- до наряду
Внесено