"05" березня 2009 р. м.Чернівці Справа № 14/34
Господарський суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Швеця Миколи Васильовича, секретар судового засідання Мостова М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом
Заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє територіальне управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області
до відповідача
Приватного підприємця ОСОБА_1
про
стягнення штрафної санкції в сумі 1700 грн.
Представники :
Від позивача
Сербенюк А.А. довіреність від 28.10.2008 року
Від відповідача
ОСОБА_1.
За участю прокурора
Пацарен В.Я.
Заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє територіальне управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області звернувся із позовною заявою до суду про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1. штрафної санкції у сумі 1700 грн.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному об'ємі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі подавши письмову заяву від 05.03.2009 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора, представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:
09.10.2008 року посадовими особами територіального управління було проведено рейдову перевірку в ході якої встановлено, що на трасі Тереблече- Васьковими транспортним засобом (вантажний автомобіль Рено Преміум, н.з. НОМЕР_1) який належить відповідачу під його ж керуванням, надавалися послуги по перевезенню вантажу на замовлення без оформлення документів перелік яких визначено ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме без ліцензії та ліцензійної картки, про що складено Акт № 000431 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.10.2008 року.
Постановою заступника начальника територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області № 849 від 29.10.2008р. до відповідача застосовано фінансові санкції у сумі 1700 грн. за надання послуг перевезення вантажів на договірних умовах без оформлення документів перелік яких визначений ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, не оформлено ліцензію та ліцензійну картку на транспортний засіб.
Добровільно відповідач штрафні санкції не сплатив, зазначену Постанову в установленому порядку не оскаржував.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України “Про автомобільний транспорт” (далі -Закон). Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Ст.ст. 1, 29 Закону визначають автомобільного перевізника як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Виходячи з наданих позивачем документів відповідач є автомобільним перевізником у розумінні Закону.
Відповідно до ст. 5 Закону основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Ст. 6 Закону визначено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює, зокрема, державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті та її територіальні управління.
Відповідно до ст. 48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, зокрема, документи для вантажних перевезень на договірних умовах:
для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, для здійснення вантажних перевезень на договірних умовах, відповідач повинен був мати і пред'явити посадовим особам позивача, які здійснювали рейдову перевірку, названі вище документи.
Ст. 60 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посадові повноваження заступника керівника територіального органу позивача при винесенні Постанови № 849 від 29.10.2008р. не перевищено (ст. 60 Закону, п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті).
Таким чином, судовим розглядом справи доведено порушення вимог Закону відповідачем, за що до нього застосовано штраф у відповідності до чинного законодавства, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 14, 17, 60, 71, 86, 94, ч. 1 ст. 136, ст. ст. 160-163 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з активів Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)
- 1700 грн. штрафу до Державного бюджету України (стягувач -Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. М.Тореза, 64“а”, ЕКПО 23246436, банк одержувача ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135, р/р 31111106700002, код платежу 21081100).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України , якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Швець М.В.