Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" березня 2009 р. Справа № 54/36-09 (н.р. 53/117-08)
вх. № 985/1-54 (н.р. 3070/1-53)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився відповідача - 1. не з'явився 2. ОСОБА_3, дов. від 15.09.2008 року
3-ї особи - не з*явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Техуніверсал-Сервіс", м. Київ
до 1. СПД ФО ОСОБА_1., м. Харків
2. ТОВ "УНІКОМБАНК", м. Донецьк
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька
про зобов'язання вчинити певні дії
ТОВ "Техуніверсал-Сервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання незаконними дій ТОВ «УНІКОМБАНК» по відмові у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти без нарахування та утримання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язання останнього вчинити дії по виконанню заяви на купівлю іноземної валюти без утримання та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.04. 2008 року між ним та 1-м відповідачем - ОСОБА_1. було укладено Договір доручення.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У наданій до канцелярії господарського суду заяві (вх. 1928 від 16.03.2009 року) просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Перший відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У наданій до канцелярії господарського суду заяві (вх. 1816 від 16.03.2009 року) просить суд розглядати справу без його участі.
Представник другого відповідача у судовому засіданні та у наданих 27.02.2009 року письмових поясненнях, просить суд винести рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "ТЕХУНІВЕРСАЛ-СЕРВІС" у повному обсязі, оскільки ТОВ "Унікомбанк" здійснив операції з купівлі-продажу валюти на міжбанківському валютному ринку у травні, червні та липні 2008 року.
Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, витребувані документи суду не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
12 жовтня 2007 року між ТОВ «УНІКОМБАНК» та ТОВ "Техуніверсал-сервіс" було укладено договір банківського рахунку. Умовами даного договору передбачено, що банк відкриває клієнту (позивачу по справі) поточний рахунок у розрізі всіх валют на підставі заяви про відкриття рахунку.
01 квітня 2008 року між ТОВ "Техуніверсал-сервіс" та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір доручення.
Відповідно до умов вказаного договору ФОП ОСОБА_1. зобов'язався за винагороду від імені і за рахунок позивача вчиняти усі необхідні дії по представництву інтересів та прав позивача в ТОВ «УНІКОМБАНК», що витікають з Договору банківського рахунку.
08 квітня 2008 року позивачем було отримано повідомлення першого відповідача, в якому він відмовився від виконання укладеного договору доручення від 01.04.2008 року.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова ФОП ОСОБА_1. від виконання умов договору доручення від 01.04.2008 р. є необґрунтованою та суперечить вимогам діючого законодавства України.
Як вбачається з матеріалами справи, в процесі здійснення господарської діяльності позивачем було укладено декілька договорів комісії з фізичною особою, нерезидентом, громадянином Республіки Молдова - ОСОБА_2, а саме договір комісії № 1 на придбання товару від 03.12.2007 року та договір комісії № 2 на придбання товару від 03.12.2007 року.
На виконання вказаних договорів комісії позивачем було укладено зовнішньоекономічні контракти на придбання електронного та побутового електрообладнання.
Відповідно до п.п. 1.1, 2.6 Контрактів валютою контракту та валютою платежів являється долар США.
Згідно із п. 2.6 Контрактів оплата вартості товару здійснюється позивачем протягом 40 банківських днів від дати узгодження сторонами по відповідним специфікаціям.
В зв'язку з цим, на виконання умов контракту, 07.04.2008 року позивачем через першого відповідача було подано заяву про купівлю іноземної валюти № 1 від 07.004.2008 року на загальну суму 37 000,00 доларів США приклавши до неї всі передбачені п. 2 Глави 1 розділу ІІ Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281, документи.
Однак, 07.04.2008 року другий відповідач - ТОВ «УНІКОМБАНК» відмовив у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 07.04.2008 року.
Відповідно до п. 17 Розділу І Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України № 281 від 10 серпня 2005 року (надалі - Правила) суб'єкти ринку, тобто уповноважені банки здійснюють операції зокрема за дорученням і за кошти клієнтів - резидентів, які є суб'єктами господарювання, на підстав договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.
Пунктами 1, 2 Глави 1 Розділу ІІ Правил визначено, що юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності мають праві купити іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями на підставі документів, перелік яких визначено в зазначених пунктах відповідно.
Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно до ст. 1016 ЦК України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.
При цьому, майно придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК України).
Судом встановлено, що 03 грудня 2007 року позивач уклав два договори комісії з фізичною особою - ОСОБА_2, який є громадянином Республіки Молдова і який не є платником додаткового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за українським законодавством.
На виконання договору комісії №1 від 03.12.2007 року, Позивачем 26 грудня 2007 та було укладено зовнішньоекономічну угоду - зовнішньоекономічний контракт (надалі -Контракт) з Компанією "ALTMAN PROJECT LLP", яка зареєстрована та діє у відповідності з законодавством Великобританії, та 03 січня 2008 року зовнішньоекономічний контракт (надалі -Контракт) з Компанією "ALGEMES Solutions LLP", яка зареєстрована та діє у відповідності з законодавством Великобританії.
Згідно з умовами контрактів від 26 грудня 2007 року та 03 січня 2008 позивач, діючи на підставі договору комісії від 03 грудня 2007 року, здійснив придбання електронного та побутового електрообладнання у нерезидента та зобов'язався сплатити на користь останнього вартість придбаного обладнання в строки та у валюті, визначені в Розділі 2 Контрактів.
В подальшому, для купівлі іноземної валюти позивачем було надано відповідачу заяву на купівлю іноземної валюти № 1 від 07 квітня 2008 року на загальну суму 37 000,00 доларів США (12 000,00 доларів США по Контракту від 26.12.2007 № 32 та 25 000,00 доларів США - по контракту від 03.01.2008 № 33) з метою проведення розрахунків з нерезидентом за імпорт електронного та побутового електрообладнання, який здійснюється без увезення із-за кордону цього обладнання, а також всі документи, визначені в п. 2 глави 1 розділу ІІ Правил, як підставу для купівлі відповідачем 2 на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти за поточними торгівельними операціями.
Позивачем були надані наступні документи:
1. Договір комісії на придбання товару №1 від 03 грудня 2007 року.
2. Контракт № 32 від 26 грудня 2007 року, який є зовнішньоекономічним договором з нерезидентом і який оформлений згідно вимог чинного законодавства.
3. Специфікація № 1 від 26 грудня 2007 року до цього Контракту на суму 7 498 220,00 доларів США.
4. Інвойс № 28-12/7 від 26 грудня 2007 року на суму 7 498 220,00 доларів США.
5. Акт прийому-передачі №1 від 15 січня 2008 року в якості підтвердження факту виконання Контракту в частині продажу електронного та побутового електрообладнання і його імпорту без ввезення із-за кордону.
6. Контракт № 33 від 03 січня 2008 року, який є зовнішньоекономічним договором з нерезидентом і який оформлений згідно вимог чинного законодавства.
7. Специфікація № 1 від 18 січня 2008 року до цього Контракту на суму 4 420 080,00 доларів США.
8. Інвойс № 1 від 18 січня 2008 року на суму 4 420 080,00 доларів США.
9. Акт прийому-передачі №1 від 05 лютого 2008 року в якості підтвердження факту виконання Контракту в частині продажу електронного та побутового електрообладнання і його імпорту без ввезення із-за кордону.
10. Зовнішньоекономічний договір -контракт № 17-12/07 від 25 грудня 2007 року, який передбачає продаж електронного та побутового електрообладнання нерезиденту за межами України.
11. Специфікація до даного контракту № 1 від 25 грудня 2007 року.
12. Рахунок-фактуру № 17-07 від 25 грудня 2007 року на суму специфікації.
13. Акт прийому-передачі обладнання і прав власності на нього № 1 від 15 січня 2008 року на території Російської Федерації.
14. Специфікація до даного контракту № 5 від 17 січня 2008 року.
15. Рахунок-фактуру № 6-08 від 17 січня 2008 року на суму специфікації.
16. Акт прийому-передачі обладнання і прав власності на нього № 5 від 05 лютого 2008 року на території Російської Федерації.
Надання будь-яких інших або додаткових документів (в тому числі і документів про сплату додаткового збору чи доручення на перерахування якого-небудь збору за рахунок клієнта) Правилами або іншим законодавчим актом України не визначено.
Однак не дивлячись на це, другий відповідач відмовив у виконанні заяви на купівлю іноземної валюти посилаючись на те, що позивачем не було додатково перераховано суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а сама заява не містить вказівки на про те, що позивач доручає другому відповідачу утримати та перерахувати 0,5% від суми покупки у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховими внесками являються - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;
При цьому, згідно п. 8 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору. Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 5 - 10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.
При цьому, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (п. 15 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Визначення платників додаткового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як складової частини страхових внесків до Пенсійного Фонду України базується на нормах Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
За даним законом цього збору є юридичні і фізичні особи, що здійснюють операції купівлі-продажу валют.
Разом з тим, п. 1 ст. 15 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені в ст. 14 Закону, і застраховані особи.
До визначених в пунктах 1-4 статті 14 Закону страхувальників Комісіонер - Зубков Iван, як громадянин Республіки Молдова не належить через те, що не має найманих осіб - працівників.
Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону платниками страхових внесків зокрема є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 і частини першої статті 12 цього Закону.
Отже, застрахованими особами є:
1) за п. 4 ст. 11 Закону - особи, що забезпечують себе роботою самостійно: адвокатська, нотаріальна діяльність і т.д.
2) за ч. 1 ст. 12 Закону - особи, що мають право на добровільне страхування. Іноземці, що постійно проживають або працюють на території України, мають право на добровільну участь у системі українського загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення.
3) за п. 3 ст. 11 Закону - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування.
До жодної з перелічених категорій - ОСОБА_2 не відноситься.
До того ж, норма пункту 3 ст. 11 Закону має загальний характер і спрямоване на пенсійне забезпечення громадян України - підприємців.
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституції України)
Зубков Iван має статус громадянина іншої держави - Республіки Молдова і тому при застосуванні норм українського законодавства обов'язковим є врахування норм міжнародних договорів та спеціального законодавства в сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно із ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
29 жовтня 1996 року Україна ратифікувала міжнародну Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 2 даної Угоди ця Угода поширюється на державне пенсійне забезпечення громадян, яке встановлене або буде встановлене законодавством кожної з держав.
Згідно ст. 5 вказаної міжнародної Угоди пенсійне забезпечення громадян України і громадян Республіки Молдова та членів їх сімей здійснюється по законодавству тієї держави, на території якої вони постійно проживають.
Отже, за міжнародним договором встановлено інше правило у порівнянні з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо визначення осіб, на яких поширюється даний закон, зокрема, які є застрахованими особами в його розумінні і відповідно, повинні сплачувати страхові внески і додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тому, фізичні особи - громадяни Республіки Молдова - нерезиденти, які мають статус фізичної особи, постійно не проживають на території України не являються платниками страхових внесків в тому числі і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Своїми діями по відмові у виконанні заяви на купівлю валюти відповідач фактично безпідставно позбавляє можливості позивача в повній мірі, своєчасно виконати взяті на себе зобов'язання як за договорами комісії, так і за зовнішньоекономічними договорами.
Крім того, вказаними діями, відповідач порушує права позивача передбачені умовами укладених з ним договорів банківського рахунку та угоди про відкриття поточного рахунку в іноземній валюті та розрахунково-касове обслуговування.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо відмови у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 07 квітня 2008 року є незаконними та такими, що порушують майнові права та інтереси позивача.
За таких підстав, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України, враховуючи те, що позивач не наполягає судових витрат з відповідачів, судові витрати суд покладає на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-
Позовну заяву задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 виконати умови Договору доручення від 01.04.2008 року.
Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІКОМБАНК» (код 26287625) по відмові у виконанні заяви на купівлю іноземної валюти № 1 від 07.04.2008 року протиправними.
Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІКОМБАНК» (м. Донецьк, вул. Челюскінцев,202-а, код 26287625) вчинити дії по виконанню заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 07.04.2008 року та всіх наступних заяв про купівлю іноземної валюти без утримання та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Повний текст рішення підписано 18.03.2009 року.
Суддя