18 січня 2010 року Справа № 2а-6436/09/0870
За позовом: ОСОБА_1, вул. Чайкіна, 42, м. Бердянськ, Запорізька область, 71110
до: ОСОБА_2, начальника Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України,вул. Мрозова, 17-а, м. Бердянськ, Запорізька область, 71110
за участі військової прокуратури Запорізького гарнізону
про скасування постанови від 04.02.2008р. № 002/08 та постанови від 05.02.2008 р. № 001-Б/08, -
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Сандизі В.М.
за участі представників сторін:
від прокуратури - ОСОБА_3 (посвідчення № 033 від 26.09.2008)
від позивача - ОСОБА_4 (довіреність № №б/н від 01.01.2010)
від відповідача - ОСОБА_5 (довіреність № 241 від 24.09.2009, посвідчення № 003765 від 14.08.2009)
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до начальника Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови від 04.02.2008р. № 002/08 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 119 грн.
26.11.2009 Запорізьким окружним адміністративним судом, на підставі статей 104-107 КАС України, матеріали адміністративної справи № 2а-6436/09/0870 прийнято до провадження суддею Нечипуренко О.М. та призначено до судового розгляду на 14.12.2009. Розгляд справи, в порядку ст.128 КАС України відкладено на 18.01.2010.
У судовому засіданні 18.01.2010 представник позивача подав письмові пояснення та уточнення, з урахуванням приписів ухвали Вищого Адміністративного суду України від 27.10.2009, та просить скасувати постанову начальника Бердянського прикордонного загону від 04.02.2008р. № 002/08 про накладання на ОСОБА_1 штрафу за ст. 202 КпАП України, а також скасувати і постанову начальника Бердянського прикордонного загону від 05.02.2008 р. № 001-Б/08 про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України МРТК «Надія».
Уточнення позовних вимог не суперечить приписам чинного законодавства, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а відтак, приймається судом до розгляду та задовольняється.
Суд розглянув уточнені позовні вимоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що судно не перетинало державний кордон України і капітан не мав такого наміру і завдання, тому вимоги прикордонників стосовно його оформлення, як для плавання за кордон безпідставні. Плавання виконувалось за наказом директора ТОВ «Почерк». Судно не виходило за межі акваторії Бердянського порту. Документів фіксуючих знаходження судна за Акваторію БМТП не існує. Прикордонники були повідомлені належним чином про час відходу судна та мету плавання. Також, представник позивача, вказав, що статтю 23 Закону України «Про державний кордон України», зазначену в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 не порушував, тому що п.п. 3.1, 3.2., 3.6 Порядку обліку, утримання та використання самохідних і не самохідних суден, інших плавзасобів у прибережній акваторії Азовського моря та в контрольованому прикордонному районі в межах Запорізької області № 571 на тип судна МРТК не поширюється.
Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що згідно п.14 Технологічної схеми пропуску через державний кордон України осіб, водних транспортних засобів, перевізників і товарів, що переміщуються ними в пункті пропуску через державний кордон «Бердянський морський торговельний порт» затвердженого спільним наказом Бердянського прикордонного загону та Бердянської митниці 31.07.2006р., що зареєстровано у Запорізькому обласному управлінні юстиції 26.10.2006р. прикордонному оформленню підлягають всі судна, які вибувають на промисел у виключну (морську) економічну зону України або в Азовське море та територіальні води іноземних держав у межах Чорноморського та Азовського басейнів. А, отже, спірні постанови винесені у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
У засіданні 18.01.2010 судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Як свідчать матеріали справи, зокрема відповідно до постанови начальника Бердянського прикордонного загону від 04.02.2008р. 01.02.2008р., о 3 год. 30 хв., від причала №2 Бердянського морського порту капітан рибопромислового судна «Надежда» ОСОБА_1 вийшов в акваторію Азовського моря без інформування найближчого підрозділу Державної прикордонної служби про час виходу в море, кількості членів суднокоманди, району плавання, без надання та оформлення, встановленим порядком, документів на відхід, інформації про вибуття судна, чим порушив ст.23 Закону України «Про державний кордон України», п.п.3.1., 3.2., 3.6. Порядку обліку, утримання та використання самохідних і несамохідних суден, інших плавзасобів у прибережній акваторії Азовського моря та у контрольованому прикордонному районі в межах Запорізької області затвердженого розпорядженням голови обласної держадміністрації №571 від 28.07.1997р. та п. 14.1., 14.4. Порядку оформлення риболовецьких суден, що здійснюють промисел у межах Азовського моря, тобто Технологічної схеми пропуску через державний кордон України осіб, водних транспортних засобів, перевізників і товарів, що переміщуються ними в пункті пропуску через державний кордон «Бердянський морський торговельний порт» затвердженого спільним наказом Бердянського прикордонного загону та Бердянської митниці 31.07.2006р., що зареєстровано у Запорізькому обласному управлінні юстиції 26.10.2006р. Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст.202 КпАП України і за цією ж статтею його було оштрафовано на 119 грн.
З постанови того ж начальника Бердянського прикордонного загону від 03.03.2008р. про залишення протесту прокурора без задоволення вбачається, що він сам визнав, що Порядок обліку, утримання та використання самохідних і несамохідних суден, інших плавзасобів у прибережній акваторії Азовського моря та у контрольованому прикордонному районі в межах Запорізької області ніякого відношення по даному випадку немає.
Тобто, відповідач вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано звинувачений у порушенні ст.23 Закону України «Про державний кордон України» та п.14.1., 14.4. Технологічної схеми пропуску через державний кордон України осіб, водних транспортних засобів, перевізників і товарів, що переміщуються ними в пункті пропуску через державний кордон «Бердянський морський торговельний порт», яка конкретизує положення Закону.
Позивач, посилаючись на судовий журнал стверджує, що судно не виходило за акваторію порту і діяло в межах положення по Бердянському морському торговельному порту.
Відповідач, посилаючись на журнал радіолокаційного спостереження, стверджує, що судно вийшло за акваторію порту.
Суд вважає, що встановлення цієї обставини не має відношення до справи, оскільки предметом доказування є встановлення обов'язку позивача здійснювати оформлення судна згідно Технологічної схеми пропуску через державний кордон України осіб, водних транспортних засобів, перевізників і товарів, що переміщуються ними в пункті пропуску через державний кордон «Бердянський морський торговельний порт».
Відповідно до п.1.1 вищезгаданого нормативного акту технологічна схема пункту пропуску визначає види, послідовність і зміст контрольних операцій та порядку пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно п.14.1 Технологічної схеми судна, що вибувають на промисел у виключну (морську) економічну зону України або в Азовське море та територіальні води іноземних держав у межах Чорноморського та Азовського басейнів, підлягають прикордонному, митному та іншим видам контролю в пункті пропуску.
Відповідно п.14.4 тієї ж схеми судновласники, капітани флоту, не пізніше, ніж за 4 години, подають до підрозділів прикордонного контролю та митного органу інформацію про вибуттяприбуття судна, при цьому повідомляють назву та тип судна, район плавання (промислу), чисельний склад команди, розрахунковий час вибуттяприбуття.
З пояснювальних ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які містяться в адміністративній справі, видно, що 01.02.2008р. о 3 годині на борт МРТК «Надежда» піднявся прикордонний наряд для оформлення судна на відхід, але судновласник відповів, що вони нікуди не йдуть і після того, як наряд залишив судно, воно відійшло від причала.
Згідно наказу судновласника - директора ТОВ «Почерк» - капітану судна МРТК «Надежда» було наказано провести вивчення стану дна в районі неприродних рифів на предмет нерівностей після дії льодових полей. Разом з тим, згідно того ж наказу, капітану судна МРТК «Надежда» було наказано за акваторію порту Бердянськ не виходити.
Матеріали справи не містять доказів порушення вказаного наказу судновласника - директора ТОВ «Почерк», за таких обставин, суд не вбачає порушення позивачем п.14.1 та п.14.4 Технологічної схеми, оскільки судно не виходило на промисел, не здійснювало плавання за межами акваторії порту, прикордонна служба була належним чином повідомлена про відхід, екіпаж не чинив прикордонникам перешкод у здійснені ними контролю.
Також суд вважає, що вимоги прикордонників про оформлення судна як для плавання за кордон, що і є метою Технологічної схеми, є незаконними, оскільки плавання не мало такої цілі.
Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не здійснив порушення прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України, тобто в його діях немає складу правопорушення, передбаченого ст.202 КпАП України, тому постанова про накладення на нього стягнення підлягає скасуванню.
З постанови начальника Бердянського прикордонного загону про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України МРТК «Надежда» від 05.02.2008р. видно, що підставою для такої заборони стали вищеописані в постанові від 04.02.2008р. дії капітана судна ОСОБА_1, але оскільки суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу порушення, передбаченого ст.202 КпАП України, то немає і підстав для заборони виходу в море МРТК «Надежда».
На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, начальника Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови начальника Бердянського прикордонного загону від 04.02.2008р. № 002/08 про накладання штрафу за ст. 202 КпАП України та скасування постанови начальника Бердянського прикордонного загону від 05.02.2008 р. № 001-Б/08 про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України МРТК «Надія», доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, начальника Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови від 04.02.2008р. № 002/08 та постанови від 05.02.2008 р. № 001-Б/08, задовольнити.
2. Скасувати постанову начальника Бердянського прикордонного загону від 04.02.2008 р. № 002/08 про накладання на ОСОБА_1 штрафу за ст. 202 КпАП України.
3. Скасувати постанову начальника Бердянського прикордонного загону від 05.02.2008 р. № 001-Б/08 про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України МРТК «Надія».
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 25.01.2010.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко