30 липня 2012 року 11:46 Справа № 0870/2853/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лазаренко М.С.
при секретарі судового засідання Пекній Т.В.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1;
відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»
до Запорізької митниці
про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товарів №112000003/2012/000570/2 від 14.03.2012 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112010000/2/00020 Запорізької митниці
29.03.2012 Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі - ПАТ «Мотор Січ», позивач) звернулось до суду із позовом до Запорізької митниці (далі - відповідач), у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №112000003/2012/000570/2 від 14.03.2012 складеного відділом митних платежів Запорізької митниці;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112010000/2/00020 Запорізької митниці.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та додаткових поясненнях та зокрема зазначив, що в ВМД №112010000/2012/000457 від 05.03.2012р., яка була подана ПАТ «МОТОР СІЧ» до м/п. «Запоріжжя - аеропорт», митна вартість товару за 1кг. в $ складає 44,67$. (Тобто митна вартість товару - 5 231 079.11 грн. поділена на долар США за курсом НБУ та поділена на вагу нетто товару.)
Але в ВМД №100200000/2/560812 від 06.01.2012р., згідно з ціновою інформацією, що міститься у базі ЄАСУ ДМСУ, митна вартість товару за 1кг. в $ складає 50.29 $.
Проведення порівняння ВМД №112010000/2012/000457 від 05.03.2012р. оформленої АТ «МОТОР СІЧ», з ВМД №100200000/2/560812 від 06.01.2012р., митне оформлення якої проводило ДП «АНТОНОВ» (м.Київ) неможливо, тому що: прутки з титанових сплавів не є тотожними між собою (марка сплаву не є однаковою, діаметри прутків з титанових сплавів є також різними), валюта розрахунку не російський рубль, а долар США, умови поставки згідно «Інкотермс -2000» (ні FСА, а ЕХW).
Також зазначив, що у базі ЕАСУ ДМСУ є інформація про оформленні ВМД інших підприємств митна вартість товару за 1кг. в $ складає ще нижчу ніж 44,47$. Так, з умовами поставки згідно «Інкотермс -2000» РСА, у базі ЕАСУ ДМСУ є інформація про оформлення наступних ВМД: №112000011\2012\16 від 05.01.2012р., митна вартість товару за 1кг. в $ складає- 42,31 $;№112010000\2012\133 від 31.01.2012р.. митна вартість товару за 1кг. в $ складає- 44,27 $.
Згідно ст. 269 Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92- ІУ(надалі - МК України) чітко зазначалось про наступне: «У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість». Тобто, дана законодавча норма МК України імперативно вказує про необхідність використання найменшої вартості товару, при більше ніж одній операції з подібними товарами.
В даному випадку, при порівнянні ВМД Позивача №112010000/2012/000457 від 05.03.2012р. з ВМД №100200000/2/560812 від 06.01.2012р., митне оформлення якої проводило ДП «АНТОНОВ» (м.Київ) неможливо, тому що митна вартість товару за 1кг. в $, за даною ВМД склала - 50.29 $. Додатково слід зазначити, що з метою забезпечення одноманітного підходу та дієвого контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України Державна митна служба України видає відповідні Накази, які повинні виконуватись посадовими особами митних органів на всій території України.
Так, у відповідності з п.1.3 Наказу ДМСУ від 19.10.2010р. №1242 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», який діяв на момент складання Запорізькою митницею Рішення про визначення митної вартості товарів від 14.03.2012р №112000003\2012\000570\2: «Посилання на використання цінової бази ЄІАС ДМСУ у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 268, 269 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати вантажної митної декларації, яка була взята за основу визначення вартості, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови тощо ».
В вищенаведеному Рішенні необхідно було крім зазначення номера та дати вантажної митної декларації, яка була взята за основу визначення вартості, ще зазначати пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови тощо. Але жодних вказаних додаткових обов'язкових умов Запорізькою митницею не було вказано в Рішенні про визначення митної вартості товарів від 14.03.2012р №112000003\2012\000570\2.
Керуючись вищенаведеним вважає, що Рішення про визначення митної вартості товарів №112000003\2012\000570\2 від 14.03.2012р. складене Відділом митних платежів Запорізької митниці, а також Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112010000\2\00020 Запорізької митниці є протиправними та повинні бути скасовані. Просять позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладений у запереченнях на адміністративний позов. Зазначив, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару « Прутки та електроди з титанових сплавів» виробник ВАТ «ВСМПО- АВИСМА» Країна виробництва - КБ. Торгівельна марка - «ВСМПО» заявленого до митного оформлення за ВМД від 05.03.12 №112010000/2012/000457, було перевірено документи подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМУ від 20.12.06 № 1766 (далі - Порядок).
Також проаналізовано рівень митної вартості ідентичних та подібних товарів ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами проведеного контролю було виявлено, той факт, що митна вартість ввезеного товару відрізнялась від рівня митної вартості подібних товарів, імпортованих на митну територію України (заявлена декларантом митна вартість становила 44,68 дол.США/кг, митна вартість з урахуванням країни походження товару - 42,31-103,32 дол.США/кг, у зв'язку з чим та у відповідності з п.11 Порядку, були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: відповідну бухгалтерську документацію: копії первинних бухгалтерських документів(рахунків) згідно з якими товар було знято з обліку(балансу) виробником, випущено зі складу виробника, видаткові накладні; інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів за власним бажанням декларанта. Запис було зроблено 05.03.2012р. Декларант АТ «Мотор Січ» ОСОБА_3 була ознайомлена з цим записом 05.03.2012 р.
Декларантом ПАТ «Мотор Січ» було здійснено запис про відмову від надання додаткових документів 14.03.2012.
Враховуючи те, що декларантом не надано додаткові документи, які необхідні для підтвердження митної вартості товару митниця дійшла висновку, що митна вартість не може бути визначена за методом 1. На підставі положень статті 265 МК України, вимог п. 14 постанови КМУ від 20.12.06 №1766, було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості № 3 відповідно статті 269 МК України.
При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо митної вартості товарів. Застосовано метод визначення митної вартості № 3 у відповідності з вимогами статті 269 МК України.
Вважає оскаржуване рішення правомірним та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.
Згідно контракту № 80429602ТКА від 01.10.2008р. укладеному між Відкритим акціонерним товариством «Мотор Січ» (на сьогодні у зв'язку з зміною найменування - Публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ») м. Запоріжжя та Відкритим акціонерним товариством «Корпорація ВСМПО-АВІСМА» м. Верхня Салда, (Росія) Позивачем купувались листи, прутки та стрічки з титанових сплавів.
05.03.2012р. Позивачем з метою митного оформлення зазначеного товару була заявлена до Запорізької митниці (митний пост «Запоріжжя - аеропорт») Вантажна митна декларація (надалі - ВМД) № 112010000\2012\000457 за якою декларувалась вказана продукція за ціною згідно доповнень №1 специфікацій №37 від 17.11.2010р.; №47 від 10.02.2010р.; №48 від 21.06.2011р.; №50 від 12.04.2011р.;№62 від 17.01.2012р. та товаросупровідним документам: накладна СМК № 0321430 від 12.02.2012р. та рахункам - фактурам №№ 2645; 2644;2646;2647;2648 від 21.02.2012р.
Позивачем в процесі митного оформлення товару був надісланий Запит до Відділу митних платежів Запорізької митниці щодо можливого заниження митної вартості товару.
Рішенням про визначення митної вартості товарів №112000003\2012\000570\2 від 14.03.2012р. Відділом митних платежів Запорізької митниці було збільшено з розраховану митну вартість з 19 184 652,18 руб. РФ. до 21 594 622,00 руб. РФ Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України (далі - МК України) в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1) - 310,00 доларів США за тону, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті (специфікація №1 до Контракту) на умовах поставки DAF, кордон Польща - Україна, прикордонна станція Ізов, згідно Інкотермс-2000.
14.03.2012р. посадовими особами Запорізької митниці була складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112010000\2\00020.
Не погодившись з прийнятим рішенням Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів №112000003/2012/000570/2 від 14.03.2012 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112010000/2/00020 Запорізької митниці позивач звернувся до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.259 МК України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч.1 ст.260 МК України).
Згідно з ч.1 ст.262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до ст.266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості, означає що вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним методом, митний орган має послідовно застосовувати інші методи. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст. 268 і 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 МК України за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 МК України вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 МКУ.
Тобто, вказаною нормою встановлено підстави та спосіб застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару.
Згідно ст.273 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
У відповідності зі ст. 267 МК України: «Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі».
Також слід зазанчити, що Позивачем при подачі ВМД № 112010000\2012\000457 від 05.03.2012р., був використаний перший метод визначення митної вартості товарів, який є основним методом та повинен застосовуватись при митному оформленні товарів. Додані до ВМД документи відповідають вимогам чинного законодавства України та підтверджують правильність використання методу визначення митної вартості за ціною договору.
Відповідно до п. 7 Порядку №1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
У відповідності з п. 8. ПКМУ «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2006 р. N 1766: «для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту».
До ВМД № 112010000X2012X000457 від 05.03.2012р. декларантом Позивача були додані наступні документи: - контракт № 80429602ТКА від 01.10.2008р.;додаткова угода №1 від 10.06.2009р., додаткова угода №4 від 21.06.2011р., додаткова угода №6 від 01.12.2011р.; - доповнення №1 специфікації №37 від 17.11.2010р.; - доповнення №1 специфікації №47 від 10.02.2010р.;- доповнення №1 специфікації №48 від 21.06.2011р.;- доповнення №1 специфікації №50 від 12.04.2011р.;- доповнення №1 специфікації №62 від 17.01.2012р.; накладна СМК. № 0321430 від 12.02.2012р.; рахунки - фактури №№ 2645, 2644, 2646, 2647, 2648 від 21.02.2012р.; - калькуляція транспортних витрат №1212 від 15.02.2012р.; - сертифікати якості №01553К12 від 09.02.2012р., №01554К12 від 09.02.2012р., №01641К12 від 10.02.2012р., №01847К12 від 16.02.2012р., №018881112 від 18.02.2012р., №01889К12 від 18.02.2012р., №01890К12 від 19.02.2012р., №01891К12 від 16.02.2012р„ №01892К12 від 17.02.2012р. №018941112 від 18.02.2012р., №01895К12 від 18.02.2012р.,№20406К11 від 20.11.2011р., №22323К11 від 22.12.2011р.; -лист №052\0151 від 22.02.2012р. ВАТ«Корпорація ВСМПО-АВІСМА» м. Верхня Салда, (Росія);-платіжне доручення №76 від 14.02.2012р.; - платіжне доручення №79 від 16.02.2012р., - Вантажна митна декларація іноземної країни № 10509050/210212/0000656 від 21.02.2012р.
Вищезазначені документи, які були додані до ВМД № 112010000\2012\000457 від 05.03.2012р. в повному обсязі підтверджують правомірність визначення декларантом Позивача митної вартості товару за ціною контракту.
Судом встановлено, що у ВМД №112010000/2012/000457 від 05.03.2012р., яка була подана Позивачем з метою митного оформлення прутків, електродів, стрічок, листів з титанових сплавів, вказується платіжне доручення АТ «МОТОР СІЧ» № 76 від 14.02.2012р. (8 965 000,00 руб РФ), а також №79 від 16.02.2012р. (11 600 000,00 руб РФ). Перераховані грошові кошти були вибрані в повному обсязі ВМД №112010000/2012/000457 від 05.03.2012р. (після збільшення митної вартості подана ВМД №112010000/2012/000951 від 19.04.2012р.), а також ВМД № 11201000/2012/000614 від 21.03.2012р.
У ВМД №112010000/2012/000951 від 19.04.2012р., а також ВМД №11201000/2012/000614 від 21.03.2012р. вказані платіжні доручення № 76 від 14.02.2012р., №79 від 16.02.2012р. з яких був здійснений розрахунок за трьома товарними позиціями у вищенаведених деклараціях.
За рахунками - фактурами №2645 від 21.02.2012р., №2644 від 29.02.2012р., №2648 від 21.02.2012р., які були вказані при митному оформлені товару №1 у ВМД №112010000/2012/000457 від 05.03.2012р., загальна вага нетто (графа 38 ВМД) товару відповідає загальній вазі нетто за вказаними рахунками-фактурами і складає 14660 кг.
Ухвалою суду від 15.05.2012 року, від Запорізької митниці були витребувані додаткові документи, а саме цінова інформація, яка міститься у базі ЕАСУ ДМСУ, яка була складена з 14.12.2011р. по 14.03.2012р., вказано 15 записів про оформленні вантажно митних декларацій за кодом УКТЗЕД 8108 90 30 00.
ВМД №112010000/2012/000457 від 05.03.2012р., яка була подана ПАТ «МОТОР СІЧ» до м/п. «Запоріжжя -аеропорт», митна вартість товару за 1кг. в $ складає 44,67$. Проте Відповідачем згідно ВМД №100200000/2/560812 від 06.01.2012р., згідно з ціновою інформацією, що міститься у базі ЕАСУ ДМСУ, митна вартість товару за 1кг. в $ складає 50.29 $.
У базі ЕАСУ ДМСУ є інформація про оформленні ВМД інших підприємств митна вартість товару за 1кг. в $ складає ще нижчу ніж 44,47$. Так, з умовами поставки згідно «Інкотермс -2000» РСА, у базі ЕАСУ ДМСУ є інформація про оформлення наступних ВМД: №112000011\2012\16 від 05.01.2012р., митна вартість товару за 1кг. в $ складає- 42,31 $;№112010000\2012\133 від 31.01.2012р.. митна вартість товару за 1кг. в $ складає- 44,27 $.
Згідно ст. 269 МК України чітко зазначалось про наступне: «У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість». Тобто, дана законодавча норма МКУ імперативно вказує про необхідність використання найменшої вартості товару, при більше ніж одній операції з подібними товарами.
Пунктом 11 вказаного Порядку № 1776 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі “Для відміток митниці” декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п.11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - “можуть подаватися”, вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Таким чином, з дій митного органу та прийнятих рішень не вбачається наявність потреби у митного органу даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, наявність виникнення у нього об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих відомостей про митну вартість товару. Також не можливо встановити в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі документів, первинно поданий позивачем та чи взагалі була потреба у відповідача самостійно визначати митну вартість за методом №3.
Представник відповідача у судовому засіданні вказав, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи, подані для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було з'ясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. При цьому будь-яких посилань на те, що первісно подані позивачем документи були з недоліками оформлення, не містили істотної інформації, тощо, Запорізька митниця не вказує.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що всі необхідні документи були вже надані в розпорядження посадовим особам Відповідача, Позивач не надав додаткових документів у встановлений строк. В графі 33 Рішення про визначення митної вартості товарів №112000003\2012\000570\2 від 14.03.2012р. зазначається, що «Відмова від подання декларантом додаткових документів згідно п.11, 14 ПКМУ від 20.12.2006р. №1766. Метод №1 неможливо застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати всі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. З декларантом проведено консультацію, за результатом якої прийнято рішення про неможливість використання методу №2 в зв'язку з невідповідністю умов згідно до ст.268 МКУ. При визначенні митної вартості застосовувана наявна у митного органу інформація щодо вартості товару. Застосовано метод №3 у відповідності з вимогами статті 269 МКУ. ВМД від 06.01.2012р. №100200000\2\560812» така інформацію митницею не була взята до уваги.
Аналізуючи вищевикладені норми законодавства та матеріали справи суд вважає, що рішення про визначення митної вартості товарів №112000003/2012/000570/2 від 14.03.2012 складеного відділом митних платежів Запорізької митниці є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112010000/2/00020 Запорізької митниці, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 80, 86 Митного кодексу України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів, митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням вмотивованих причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Зазначена відмова невідкладно оформлюється карткою відмови.
Згідно п.6.5 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 №314, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 №439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, установленому законодавством України.
З метою подальшого вдосконалення порядку митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів наказом ДМСУ № 1227 від 12.12.2005 року затверджено «Порядок оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України».
Пунктом 2 згаданого «Порядку...» встановлено, що у всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. З урахуванням зазначених норм можна вважати, що не оформлення картки відмови у випадку визначення митної вартості за рішенням митниці є бездіяльністю митного органу, оскільки він ухиляється від вчинення дій передбачених Митним кодексом та «Порядком...», затвердженим наказом ДМСУ № 1227 від 12.12.2005 року.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку що відповідачем правомірно було винесено картку відмови, оскільки Запорізька митниця діяла на підставі діючого законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, оскільки митниця діяла в рамках діючого законодавства, а позивачем надано пояснення, що зазначений товар розмитнено та випущено митницею у вільний обіг з урахуванням ціни, визначеної митним органом шляхом надання нової митної декларації, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана картка відмови не порушує прав позивача.
Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці від 14.03.2012 №112000003/2012/000570/2 про визначення митної вартості товарів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (код ЄДРПОУ 14307794) судовий збір в розмірі 1073 (тисяча сімдесят три) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.
Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 14 серпня 2012 року.
Суддя (підпис) М.С. Лазаренко