Справа № 2о/331/30/14
№ 331/1837/14-ц
21 березня 2014 року місто Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Скользнєва Н.Г., перевіривши відповідність заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та факт відкриття спадщини, вимогам статей 119, 120 ЦПК України,
18.03.2014 р. ОСОБА_1, в порядку окремого провадження, звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та факт відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 В.М. за адресою : м. Запоріжжя, вул.. Запорізька/ОСОБА_3АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України « Про міжнародне приватне право».
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 119 ЦПК , так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 258 ЦПК.
Стаття 119 ЦПК України містить вичерпний перелік вимог до форми та змісту позовної заяви.
Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що її зміст складається із двох вимог.
Перша - про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. « Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв»язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В обґрунтування заявленої вимоги заявник по тексту заяви зазначає, що після його звернення до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, нотаріус відмовила йому в оформленні спадщини з тих підстав, що він не був зареєстрований зі спадкодавцем за однією адресою та не надав тих документів, які необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту прийняття спадщини у певному місці.
У відповідності до наведеного вбачається, що підстави , заявлені ОСОБА_1 в обґрунтування першої вимоги, не відповідають зазначеним законодавцем підставам, які можуть слугувати приводом для звернення до суду з вимогою про встановлення саме такого юридичного факту, який просить встановити заявник.
Крім того, із тексту заяви та доданих до нього документів вбачається, що заявник є рідним сином померлого спадкодавця, тобто є спадкоємцем за законом першої черги.
Чинним цивільним законодавством передбачена можливість особи, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк , звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
А тому, заявникові слід, по-перше, надати суду письмову відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, на яку він посилається по тексту заяви в обґрунтування необхідності звернення до суду з цією заявою ; по-друге, виходячи із положень, що містяться у Книзі шостій ЦК України, вищенаведених постанов Пленумів Верховного Суду України, чітко визначитися із змістом своїх вимог, викласти їх, а по тексту заяви , у відповідності до вимог пунктів 5,6 ст. 119 ЦПК , викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують кожну обставину.
Щодо другої вимоги про встановлення факту відкриття спадщини, слід зазначити наступне.
Книга шоста ЦК України включає комплекс норм, які регулюють спадкові правовідносини.
Місце відкриття спадщини визначається ч.1 ст.1221 ЦК України як останнє місце проживання спадкодавця. Пунктом 187 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України це положення закону уточнюється нормою про те, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.
Як зазначено заявником по тексту заяви ОСОБА_2 був власником АДРЕСА_2 , в якій постійно проживав до 18.08.2011 р.
Суду не зрозуміло які юридичні наслідки ( виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав) для заявника породить встановлення факту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 за адресою : м. Запоріжжя, вул.. Запорізька/ОСОБА_3АДРЕСА_3.
З цього приводу, заявникові слід по тексту заяви , у відповідності до вимог ст. 258 ЦПК, чітко вказати мету встановлення такого факту.
Вищевикладене свідчить про невідповідність заяви вимогам п1 ч.1, ч.2 ст. 258 ЦПК , п.п.3, 5,6 ст. 119 ЦПК.
На підставі викладеного , суд позбавлений можливості прийняти до свого провадження дану заяву у первісному вигляді, як таку, що складена в неналежному обсязі, необхідному для правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи у визначений законом строк.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 -121 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.121 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та факт відкриття спадщини, залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність у строк до 07 квітня 2014 р. , проте який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання ухвали усунути недоліки заяви, а саме : надати суду заяву в новій редакції з чітким зазначенням які факти заявник просить встановити та з якою метою; з повним викладом обставин , якими заявник обґрунтовує свої вимоги ; із зазначенням доказів, що підтверджують вказані заявником факти, з урахуванням вимог чинного законодавства та вимог суду, викладених по тексту ухвали ; надати суду докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і в обов»язковому порядку відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, з дотриманням інших вимог ст. ст.119, 120, 258 ЦПКУ.
Роз”яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : Н.Г.Скользнєва
21.03.2014