ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 липня 2015 року № 826/9610/15
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовомОСОБА_1
до відповідача Дніпровського районного відділення Управління Державної міграційної служби України в м. Києві
прозобов'язання вчинити дії
Позивач ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Дніпровського районного відділення Управління Державної міграційної служби України в м. Києві в якому просить:
- зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2015 суддею Добрянською Я.І. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання 18.06.2015 не прибув представник відповідача, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
Представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Зважаючи на не прибуття представника відповідача, суд відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2015 зобов'язано позивача надати примірник позовної заяви з додатками належної якості та зобов'язано відповідача надати належним чином завірені копії всіх документів, які надані позивачем під час звернення з заявою від 16.06.2014 про проведення реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3
18.06.2015 через канцелярію суду відповідач надав заперечення проти адміністративного позову в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
01.07.2015 позивач надав додаткові докази по справі та примірник позовної заяви з додатками належної якості.
Станом на час розгляду справи по суті жодних інших документів від сторін до суду не надходило.
Отже, розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
16.06.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_3
Листом від 04.07.2014 відповідач відмовив позивачу у реєстрації місця проживання посилаючись про неможливість здійснення реєстрації у зв'язку з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.03.2005 № 192-2-2767 «Про надання земельної ділянки Дніпровській районній у м. києві ради для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку - соціального житла на АДРЕСА_4 Дніпровському районі м. Києва» відповідно до якого реєстрація громадян у будинку, які підлягають відселенню заборонена.
Позивач вважає зазначену відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його права та з метою захисту свої прав та інтересів звернувся з відповідним позовом до суду.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чиновного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.
Позивач одружений з ОСОБА_2 з 29.09.2005.
ОСОБА_2 відповідно до договору дарування частки квартири має у власності 52/100 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно із довідкою від 24.06.2015 № 2353 виданою Комунальним підприємством «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва житлова ремонтно-експлуатаційна організація № 406» в квартирі АДРЕСА_2 проживає та зареєстровано 4 особи, а саме: ОСОБА_2 (дружина позивача), ОСОБА_3 (дочка позивача), ОСОБА_4 (син позивача) та ОСОБА_5 (батько ОСОБА_2).
16.06.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_3
Листом від 04.07.2014 відповідач відмовив позивачу у реєстрації місця проживання посилаючись про неможливість здійснення реєстрації у зв'язку з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.03.2005 № 192-2-2767 «Про надання земельної ділянки Дніпровській районній у м. києві ради для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку - соціального житла на АДРЕСА_4 Дніпровському районі м. Києва» відповідно до якого реєстрація громадян у будинку, які підлягають відселенню заборонена.
Суд не погоджується з вищезазначеною відмовою відповідача у реєстрації місця проживання позивача зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно із Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.
Відповідно до розділу ІІ Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 № 1077 для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:
- письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);
- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
Документи, зокрема, що підтверджують:
- право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;
- право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року N 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за N 84/20397.
Відповідно до додатку 2 до рішення Київської міської ради від 01.11.2012 № 468/8752 Рішення Київської міської ради від 17.03.2005 № 192-2/2767 "Про надання земельної ділянки Дніпровській районній у м. Києві раді для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку - соціального житла на АДРЕСА_4 у Дніпровському районі м. Києва" втратило чинність.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у реєстрації місця проживання позивача є протиправною, а отже позов підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також, згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, наведені вище обставини, наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача, що підтверджується допустимими доказами по справі, зважаючи на що, позовні вимоги підлягають задоволенню.
В позовній заяві та в судовому засіданні позивач не заявляв позовної вимоги щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Дніпровське районне відділення Управління Державної міграційної служби України в м. Києві здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Я.І. Добрянська