03 жовтня 2011 р. Справа № 2a-1870/4662/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М. ,< Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який його представники підтримали в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що Державною податковою інспекцією в м. Суми здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс», що складено акт від 10.06.2011 № 4210/2301/31163036/45 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року. На думку відповідача ТОВ «Імпульс» порушило п. 185.1, п. 188.1, п.187.1, п.198.3, п.198.2, п.198.6, п.201.8, п.201.6 Податкового кодексу України, ч.5 ст. 203, ч.І, 2 ст.215, ст.216, ст.228, ст. 234, ст.662, ст.655, ст. 656 Цивільного кодексу України та завищило податковий кредит з ПДВ по декларації за лютий 2011р. в розмірі 176000грн. неправомірно включивши до складу податкового кредиту цю суму по операціях з ТОВ «Міклош» та ТОВ «Верес». За наслідками перевірки на підставі акту ДПІ в м.Суми 01 липня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000072301/0/52359 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 176000 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 01 грн.
З результатами перевірки та проведеними донарахуваннями позивач погоджується, вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства, просить скасувати податкове повідомлення рішення, зазначаючи наступне.
До висновку про нікчемність правочинів між позивачем і ТОВ «Міклош» та ТОВ «Верес» податковий орган дійшов провівши аналіз матеріалів податкової звітності вказаних підприємств, реєстраційних документів, звітів та інших документів, з яких встановив відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.
Проте, ТОВ «Міклош» зареєстроване як платник податку на додану вартість в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, свідоцтво платника ПДВ №100105383, ТОВ «Верес» зареєстроване як платник податку на додану вартість в ДПІ у Дзержинському районі м. Харків, свідоцтво платника ПДВ №100300361. Свідоцтва платників ПДВ ТОВ «Міклош» та ТОВ «Верес» не анульовані. Відповідно до укладених угод з цими підприємствами позивач придбавав у них будівельні матеріали, вказані господарські операції підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі товарних накладних, товарно-транспортних накладних, банківських платіжних документів, договорів та податкових накладних.
Окрім того, позивач зазначає, що податковим органом за результатами перевірки в акті в розділі 3.1.1 вказано на порушення позивачем п.п185.1 а) ст. 185, п.п.188.1 а) ст.188, п.п.187.1 а) ст.187 Податкового кодексу України. Однак, всупереч чинного законодавства представники ДПІ в м. Суми, які проводили перевірку не врахували помилки, виявлені ними під час перевірки, які полягали в завищенні ТОВ «Імпульс» податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з УКС ВАТ «Сумбуд» на суму 157996грн. (включено до податкової звітності ТОВ «Імпульс» -166018грн., а встановлено в ході перевірки - 8022грн.) Також не враховано представниками ДПІ в м. Суми під час проведення перевірки і податкові накладні по господарських операціях ТОВ «Імпульс» з ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», ТОВ «Міклош», які у відповідності з чинним податковим законодавством повинні збільшити податковий кредит по податку на додану вартість в декларації за лютий 2011 року: по ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» податкового кредиту не враховано -163849,27грн.; по ТОВ «Міклош» податкового кредиту не враховано - 21666,80грн., чим порушили вимоги п.54.3.1 Податкового кодекс України, яким передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Тому, позивач просить зобов'язати відповідача визнати право ТОВ «Імпульс» на податковий кредит з податку на додану вартість в лютому 2011 по операціях з ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» на суму 163849,27грн., ТОВ «Міклош» на суму 21666,80грн. та відобразити по особовому рахунку з податку на додану вартість ТОВ «Імпульс» за лютий 2011 року, який ведеться в ДПІ в м. Суми - від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 342222,80 грн.
Представник відповідача проти позову заперечила, пояснила, що ТОВ «Імпульс» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з ТОВ «Міклош» за лютий 2011 року на загальну суму 144707 грн., оскільки, під час перевірки були надані товаро - транспортні накладні які не відповідають вимогам чинного законодавства. ОСОБА_2 встановлено що виписувались вони безпосередньо на ТОВ «Імпульс», печатка на товаро - транспортних накладних лише ТОВ «Імпульс». Товаро - транспортні накладні по перевезенню бетону відсутні.
Документи що підтверджують транспортування товару на територію складських приміщень ТОВ «Імпульс» розвантаження та навантаження їх на території підприємства ТОВ «Імпульс» для перевірки не надавались. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності ТОВ «Міклош», реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягненим результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
Проведеною перевіркою правильності відображення податкового кредиту встановлено також, що протягом лютого 2011 р. позивачем було віднесено до складу податкового кредиту 31293 грн. ПДВ по операція з ТОВ «Верес». При цьому з'ясовано, що товар відвантажувався від ТОВ «Верес» по одній товарно -транспортній накладній з ТОВ «Міклош» в один і той же час до ТОВ «Імпульс». Товарно -транспортна накладна виписувалась безпосередньо на ТОВ «Імпульс» та печатка на товаротранспортній накладній лише ТОВ «Імпульс». Товарно-транспортні накладні по перевезенню бетону відсутні. ТОВ «Верес» зареєстроване в ДПІ у Дзержинському р-ні м. Харків.
По ланцюгу ТОВ «ІМПУЛЬС» - ТОВ «Верес» встановлено, що ТОВ «Верес» має стан платника - 9, направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, кількість працюючих - 5 осіб, директор та бухгалтер в одній особі, про основні фонди відсутні відомості, встановлено заниження податкового зобов'язання на суму ПДВ 85 873 тис. грн. Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Верес» зазначені податкові зобов'язання не були задекларовані. Враховуючи те, що у ТОВ «Верес» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1, 5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України угода має ознаки нікчемності.
Щодо збільшення суми податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», відповідач зазначив, що відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України «Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію
України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі
при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або
ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів
на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі
отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія. України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного
або фінансового лізингу.
Статтею 198.2 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Тобто на законодавчому рівні закріплено право (міра можливої поведінки) суб'єкта господарювання щодо формування податкового кредиту.
Враховуючи той факт, що позивачем самостійно були подані уточнюючі розрахунки від 11.04.2011 року та 07.06.2011 року, якими зменшено суму податкового кредиту по взаємовідносинам ТОВ «Імпульс» з ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», підтверджує волевиявлення позивача про відмову в збільшенні податкового кредиту.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 08.06.2011 року по 09.06.2011 року Державною податковою інспекціє в м.Суми була проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, за наслідками якої 10.06.2011 року був складений акт № 4210/2301/31163036/45 ( а.с. 12-26), а 01.07.2011 року винесене податкове повідомлення-рішення № 0000072301/0/52359 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 176000грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 01 грн. ( а.с.10).
Зі змісту акта перевірки вбачається, що на думку податкового органу позивач допустив порушення податкового законодавства, які виразилися в тому, що ТОВ «Імпульс» завищило податковий кредит з ПДВ по декларації за лютий 2011р. в розмірі 176000грн. неправомірно включивши до складу податкового кредиту цю суму по операціях з ТОВ «Міклош» та ТОВ «Верес», які мають ознаки нікчемності.
Проте з такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на таке.
Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо. Відповідно до п.198.6 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 Кодексу).
Як встановлено в ході розгляду справи, між позивачем та ТОВ «Міклош» ( м.Київ) укладений договір купівлі-продажу будівельних матеріалів на суму 1500000 грн. від 24 січня 2011 року ( а.с.138) Відповідно до умов договору поставка матеріалів відбувається за рахунок покупця. В лютому 2011 року позивач отримав товар на суму 723533грн., ПДВ 144707 грн. Реальність даної господарської операції підтверджується копіями первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема видатковими накладними ( а.с.44-53), податковими накладними ( а.с. 57-66), товарно-транспортними накладними ( а.с. 97-102), платіжними дорученнями ( а.с. 207) транспортування товару відбувалось фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, з яким позивач укладав договір про надання транспортних послуг та надав докази його виконання ( а.с.148-150, 151-162).
Також 24 січня 2011 року між позивачем та ТОВ «Верес» укладений договір купівлі-продажу будівельних матеріалів ( арматури та бетону) на суму 187760,00 грн. В лютому 2011 року будівельні матеріали отримані на суму 156467 грн., ПДВ 31293 грн., що підтверджується копіями первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема видатковими накладними ( а.с.54-56), податковими накладними ( а.с. 67-67), товарно-транспортними накладними ( а.с. 103), платіжним дорученням ( а.с. 163).
На час укладання угод та здійснення господарських операцій ТОВ «Міклош» було зареєстроване як платник податку на додану вартість в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, свідоцтво платника ПДВ №100105383, ТОВ «Верес» зареєстроване як платник податку на додану вартість в ДПІ у Дзержинському районі м. Харків, свідоцтво платника ПДВ №100300361.
За таких обставин суд вважає, що висновок податкового органу про нікчемність таких правочинів не відповідає фактичним обставинам справи, відповідно зазначені суми правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2011 року.
Окрім того, судом встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки не враховані помилки, які полягали в завищенні ТОВ «Імпульс» податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з УКС ВАТ «Сумбуд» на суму 157996грн. (включено до податкової звітності ТОВ «Імпульс» -166018грн., а встановлено в ході перевірки - 8022грн.) Також не враховано представниками ДПІ в м. Суми під час проведення перевірки і податкові накладні по господарських операціях ТОВ «Імпульс» з ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», ТОВ «Міклош», які у відповідності з чинним податковим законодавством повинні збільшити податковий кредит по податку на додану вартість в декларації за лютий 2011 року: по ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» податкового кредиту не враховано -163849,27грн.; по ТОВ «Міклош» податкового кредиту не враховано - 21666,80грн. ( а.с. 27-42). Факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Імпульс» та ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» підтверджується, зокрема, копіями договорів підряду на виконання будівельних робіт ( а.с.104-106, 107-109), довідками про вартість виконаних робіт та актами прийому виконаних робіт ( 110-124, 128-137), податковими накладними ( а.с.125-127) Невизнання права на збільшення податкового кредиту на ці суми відповідач пов'язує з наданням позивачем уточнюючих розрахунків, що на його думку є відмовою від збільшення податкового кредиту.
Однак, п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на
митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних
активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у
зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду
та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести
облік результатів спільної діяльності).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності до вимог п. 198.2 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Представниками ДПІ в м. Суми під час перевірки не враховані вимоги п.54.3.1 Податкового кодекс України, яким передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. За таких обставин податковий орган повинен був відобразити від»ємне значення з податку на додану вартість ТОВ «Імпульс» за лютий 2011 року в розмірі 342222,8 грн., з врахуванням господарських операцій між позивачем та ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та ТОВ «Міклош» за податковими накладними №7 від 14.02.2011 року, № 9 від 17.02.2011 року на постачання бетону. Оскільки, проти такого відображення відповідач заперечує, суд вважає за необхідне зобов'язати податковий орган відобразити по особовому рахунку позивача від'ємне значення з податку на додану вартість.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми №0000072301/0/52359 від 01 липня 2011 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 176001 грн. товариству з обмеженою відповідальністю "Імпульс".
Зобов"язати Державну податкову інспекцію в м.Суми відобразити по особовому рахунку з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" за лютий 2011 року від"ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 342222,80 грн.
< Сума стягнення (цифрами) > < Текст >
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови вигтовлений 07 жовтня 2011 року.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М.Опімах