01 листопада 2011 р. Справа № 2a-1870/6159/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,< Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який його представники підтримали та уточнили в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що 29.07.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Суми проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Фавор» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за квітень 2011 року.
За результатами перевірки було складено акт № 5867/23-620/30759962 від 29.07.2011 року, на підставі якого 12.08.2011 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0002362306/64957 про зменшення ТОВ «Фавор» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 80 801,11 грн. та накладено штраф у розмірі 1,00 грн. та № 0002362306/64958 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 80 801,11 грн. та накладено штраф у розмірі 1,00 грн.
Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи, що до висновків про завищення від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного періоду відповідач дійшов пославшись на відсутність результатів зустрічних перевірок постачальників позивача ТОВ «ОСОБА_1 України Лімітед» та ТОВ «Уно-Транс», що, на його думку, ставить під сумнів реальність господарських операцій.
Проте, господарські операції позивача з вказаними контрагентами підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, наявність і достовірність яких не заперечується і самим податковим органом, що відображено в актах попередніх перевірок. За таких обставин позивач просить визнати протиправними та скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.
Відповідач проти позову заперечив та пояснив, що ТОВ «Фавор» до ДПІ в м. Суми було подано декларації за квітень 2011 року з заявленою до відшкодування сумою ПДВ у розмірі 110618,00 грн. ДПІ в м. Суми було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 01.07.2011 року №5118/23-620/30759962/155 .
За результатами перевірки підтверджена,сума бюджетного відшкодування за квітень 2011 року в сумі 110618,00 грн., без врахування результатів зустрічних перевірок по запитах до інших ДПІ. відповіді на які на момент складання акту про результати перевірки не надійшли. . З метою підтвердження відповідностей сум податкового кредиту березня 2011р., заявлених в декларації ТОВ «Фавор», сумам податкового зобов'язання продавця та встановлення надмірної сплати податку до Державного бюджету по господарським операціям було направлено запити для проведення зустрічних перевірок постачальників товару по ланцюгу постачання до виробника.
В результаті проведення невиїзної позапланової перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Фавор» в сумі 80801,11 грн., з яких 75151,11 грн. по контрагенту ТОВ «ОСОБА_1 України Лімітед», оскільки для виникнення у платника податку права на податковий кредит, обов'язковою умовою є наявність факту сплати відповідних сум податку у звітному періоді продавцем, а факт сплати ТОВ «ОСОБА_1 Україна Лімітед» податку на додану вартість до бюджету за здійснюваною операцією не встановлено.
Щодо контрагента ТОВ «Уно-Транс», з яким по господарським операціям по наданню
транспортних послуг сума ПДВ склала 5650 грн., відповідач вважає що такі операції носять
безтоварний характер так, як відповідно до бази даних «автоматизованого співставлення податкових
зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що підприємство за 1 кв.
2011р. згідно форми 1-ДФ мало чисельність 0 осіб, згідно з податковою декларацією з податку на
прибуток підприємств за 1 квартал 2011р. - основні фонди 0 грн. Згідно бази даних «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не подавало податкову декларацію по податку з власників транспортних засобів за 2011р., що підтверджує відсутність власних та орендованих транспортних засобів. Крім того, ТОВ «Уно-Транс» в ланцюгу не виконує свої податкові зобов'язання зі сплати податку до бюджету з продажу товару, що дає підстави вважати удаваність господарської операції, оскільки сам факт складання податкової та видаткової накладної не є підставою для підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товарів.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29.07.2011 року Державною податковою інспекцією в м.Суми проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фавор» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за квітень 2011 року, про що складений акт перевірки № 5867/23-620/30759962 від 29.07.2011 року. ( а.с.24-31), в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року на суму 80801,11 грн., та про порушення вимог п.п.198.2, 198.3, 198.6, ст.198 , п.п.200.1, 200.3, 200.4, ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за березень 2011 року на таку ж суму. До висновку про завищення від'ємного значення та завищення суми бюджетного відшкодування відповідач дійшов поставивши під сумнів реальність господарських операцій з ТОВ «ОСОБА_1 Україна Лімітед» та ТОВ «Уно-Транс» через відсутність відповідей від податкових органів за місцем знаходження цих товариств на запити про проведення зустрічних перевірок. Окрім того, відповідач вважає, що наявність у ТОВ «Фавор» документального підтвердження розміру податкового кредиту не є достатньою підставою для відшкодування сум з податку на додану вартість, для виникнення у платника податку права на податковий кредит, обов'язковою умовою є наявність факту сплати відповідних сум податку у звітному періоді постачальником.
За наслідками перевірки 12.08.2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002362306/64957 про зменшення ТОВ «Фавор» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 80 801,11 грн. та накладено штраф у розмірі 1,00 грн. та № 0002362306/64958 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 80 801,11 грн. та накладено штраф у розмірі 1,00 грн.( а.с.7,9).
Однак, з такими висновками податкового органу суд не може погодитись, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення протиправними з огляду на наступне.
Так., в ході судового розгляду встановлено, що між ТОВ «Фавор» та ТОВ «ОСОБА_1 Україна Лімітед» укладений договір на поставку фарби. На виконання умов договору виписані податкової накладні №17 від 10.03.2011 року на суму 88341,40 грн., з них ПДВ - 14723,57 грн., №50 від 21.03.2011 року на суму 11873,88 грн., ПДВ - 1978,98 грн., № 72 від 30.03.2011 року на суму 356380,74 грн., ПДВ - 59396,80 грн. а всього ПЖВ на суму - 75151,11 грн. (а.с.72-74). Фактичне відвантаження товару підтверджується видатковими накладними № 137 від 10.03.2011 року, №166 від 21.03.2011 року , №186 від 30.03.2011 року на такі ж суми ( а.с. 69-71).
Окрім того, дана господарська операція досліджувалась податковим органом в ході попередньої перевірки 01.07.2011 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року. В ході цієї перевірки відповідачем було встановлено як факт поставки товару, так і факт його оплати, та було з'ясовано шляхом співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що суму ПДВ включено до податкових зобов'язань за відповідний період в повному обсязі. ( а.с. 12-23).
Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Уно Транс» укладений договір на надання послуг з перевезення вантажу на міжміських сполученнях. На підтвердження даної господарської операції позивачем надані податкові накладні ( а.с. 81-85), акти прийняття виконаних робіт, товарно-транспортні накладні ( а.с.86-95), факт оплати послуг згідно виставлених рахунків прослідковується по банківських виписках по рахунку позивача, розмір ПДВ склав 5650 грн. ( а.с. 96-100, 105-114). На час надання послуг ТОВ «Уно Транс» зареєстроване платником податку на додану вартість ( а.с.104).
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку."
Відповідно до пункту 201.10 ст.201 цього Кодексу податкова накладна видається платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пункт 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України передбачає, що при від'ємному значені суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України). Якщо в наступному податковому періоду сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї
статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного
значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у
попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного
бюджету України.
Відповідно до пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в
наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має
від'ємне значення, то: --
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період7за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг».
Системний аналіз наведених вище положень Закону свідчить про те, що платник податку виключно на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду.
Податковий кодекс України не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від спроможності органів податкової служби провести перевірку контрагента, постачальника товару.
Неможливість проведення перевірки постачальника товару не впливає на віднесення ТОВ «Фавор» до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та на право отримати відшкодування з цього податку у випадку виникнення його від'ємного значення.
За таких обставин ДПІ в м. Суми шляхом прийняття висновків про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ фактично встановила додаткову відповідальність ТОВ «Фавор» не передбачену Законом.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України , ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Навіть у випадку невиконання контрагентами своїх зобов'язань, щодо сплати податкових зобов'язань з ПДВ не може впливати на результати діяльності ТОВ «Фавор» і не може бути підставою для застосування до останнього відповідальності.
На переконання суду, такими діями та винесенням оспорюваних рішень відповідач встановив для позивача додаткові, порівняно з Податковим кодексом України обмеження , що не відповідає повноваженням відповідача та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доказів же того, що фактично господарські операції позивачем не проводились відповідачем не подано, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути за рахунок державного бюджету понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 03 гривні 40 копійок.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми від 12 серпня 2011 року № 0002362306/64957 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Фавор" розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість за березень у розмірі 80801,11 грн., та № 0002352306/64958 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 80801,11 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" 03 грн.40 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
< Сума стягнення (цифрами) > < Текст >
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений 07 листопада 2011 року.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М.Опімах