30 липня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2669/15
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський склозавод" про стягнення коштів, -
10 липня 2015 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський склозавод" (надалі також - відповідач) про стягнення коштів з рахунків платника на погашення податкового боргу у розмірі 218867,16 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином; позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський склозавод" (код ЄДРПОУ 33090494) зареєстровано як юридичну особу 09 серпня 2004 року, номер запису 1 588 102 0000 000089 та перебуває на податковому обліку.
Відповідачем подано до контролюючих органів наступні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):
- № НОМЕР_1 від 20 січня 2012 року, відповідно до якої визначено податкове зобов'язання, що становить 43773,44 грн;
- № НОМЕР_2 від 14 лютого 2013 року, відповідно до якої визначено податкове зобов'язання, що становить 87546,86 грн;
- НОМЕР_3 від 20 лютого 2014 року, відповідно до якої визначено податкове зобов'язання, що становить 87546,86 грн.
Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно пункту 286.2 статті 286 зазначеного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Пунктом 287.3 статті 287 того ж кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Станом на момент подання позову борг за вказаною декларацією не сплачено в повному обсязі.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, визначена вище зазначеними деклараціями у встановлений діючим законодавством строк відповідачем не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу, розмір якого складає 218867,16 грн.
Згідно положень ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Позивачем 23 червня 2011 року винесено податкову вимогу № 1551, що вручена відповідачеві 05 липня 2011 року.
Відповідачем доказів оскарження вказаної податкової вимоги до суду надано не було.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Також пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 41.1 статті 41 41.1 контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський склозавод" про стягнення коштів - підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський склозавод" про стягнення коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський склозавод" (код ЄДРПОУ 3309494) кошти на погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 218867,16 грн (двісті вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 16 коп.) на розрахунковий рахунок № 33214812700002, код бюджетної класифікації платежу 18010600, одержувач УДКС у м. Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Суддя І.Г. Ясиновський