30 липня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2674/15
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
10 липня 2015 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 4231,42 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином; позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 15 квітня 2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та перебуває на обліку контролюючих органів з 16 квітня 2013 року за № 16011368021.
Відповідачем подано до контролюючих органів наступні податкові декларації з єдиного податку з фізичних осіб:
- № НОМЕР_2 від 30 жовтня 2014 року, відповідно до якої визначено податкове зобов'язання, що становить 3850,01 грн;
- № НОМЕР_3 від 04 лютого 2015 року, відповідно до якої визначено податкове зобов'язання, що становить 603 грн;
- № НОМЕР_4 від 06 травня 2015 року, відповідно до якої визначено податкове зобов'язання, що становить 1948 грн.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Станом на момент подання позову борг за вказаною декларацією не сплачено в повному обсязі.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пунктом 129.5 вказаної статті встановлено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
На підставі вказаних норм, ДПІ у м. Полтаві відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 381,41 грн.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, визначена вище зазначеними податковими деклараціями у встановлений діючим законодавством строк відповідачем не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу, розмір якого з урахуванням наявних переплат та пені складає 4231,42 грн.
Згідно положень ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Позивачем 09 грудня 2014 року винесено податкову вимогу № 4648-25, що вручена відповідачеві 30 грудня 2014 року.
Відповідачем доказів оскарження вказаної податкової вимоги до суду надано не було.
Враховуючи, що минуло 60 днів з дня направлення податкової вимоги відповідачу, а також несплату ним податкового боргу в установлений термін в добровільному порядку, суд вважає, що заявлені суми податкового боргу підлягають стягненню.
Згідно з пп. 20.1.34, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Отже, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 4231,42 грн (чотири тисячі двісті тридцять одна гривня 42 коп.) на розрахунковий рахунок № 31417699700002, код бюджетної класифікації платежу 18050400, одержувач УДКС у м. Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Суддя І.Г. Ясиновський