24 липня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2346/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Іваненка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Кампус плюс" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, -
26 червня 2015 року Приватне підприємство "Кампус плюс" /далі - позивач, ПП "Кампус плюс"/ звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області /далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві/ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2015 № НОМЕР_1, податкової вимоги від 17.06.2015 № 1089-23.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП "Кампус плюс" виконало власні зобов'язання перед державою зі сплати податку на доходи фізичних осіб, кошти на суму 159 114 грн 43 коп. перераховані до бюджету у визначений законодавством строк, тому висновок контролюючого органу про порушення підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України є необґрунтованим.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях зазначив, що ПП "Кампус плюс" несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету із заробітної плати, чим порушено підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим контролюючим органом застосовано штрафні санкції та нараховано пеню.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ПП "Кампус плюс" /ідентифікаційний код 24388256/ зареєстровано як юридична особа 24.05.1996 /а.с. 10-11/.
У період з 05.06.2015 по 09.06.2015 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Кампус плюс" з питань дотримання вимог законодавства щодо повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2012 по 31.03.2015, результати якої зафіксовано у акті перевірки від 10.06.2015 № 406/16-01-17-02/24388256 /а.с.29-37/.
Згідно з висновками акту від 10.06.2015 № 406/16-01-17-02/24388256 в ході перевірки встановлено порушення підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: порушення терміну сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі - 159 114 грн 43 коп., в тому числі за вересень 2012 року (вперше) - 2875 грн 25 коп., за першу половину жовтня 2012 року (вдруге) - 53821 грн 02 коп., за другу половину жовтня, листопад, грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року та січень-вересень 2014 року (втретє та більше) - 150 857 грн 16 коп.
На підставі акту перевірки від 10.06.2015 № 406/16-01-17-02/24388256 ДПІ у м. Полтаві винесено податкову вимогу від 17.06.2015 № 1089-23 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями по податку на доходи фізичних осіб на суму 16653 грн 31 коп., у томі числі пені - 16653 грн 31 коп. /а.с. 43/.
23.06.2015 ДПІ у м. Полтаві внесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 116 552 грн 69 коп. /а.с. 48/.
Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою, у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Абзацом "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Із акту перевірки слідує, що, на думку податкового ревізора-інспектора, ПП "Кампус плюс" несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати в загальній сумі 159 114 грн 43 коп., в тому числі за серпень 2012 року - 2875 грн 25 коп., за жовтень - грудень 2012 року - 24 592 грн 99 коп., за січень-грудень 2013 року - 89697 грн 67 коп., та січень-вересень 2014 року - 41948 грн 52 коп., а саме: дата фактичної сплати податку на доходи фізичних осіб - 04.11.2014.
При цьому, перевіркою своєчасності виплати найманим працівникам доходів у вигляді заробітної плати ДПІ у м. Полтаві встановлено, що заробітна плата виплачувалась своєчасно.
Із матеріалів справи суд встановив, що ПП "Кампус плюс" у період з 10.09.2012 по 23.09.2014 під час виплати заробітної плати найманим працівникам проводилась сплата податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 159 114 грн 43 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться у матеріалах справи /а.с. 50-94/.
Разом з тим, внаслідок технічної помилки зарахування сум податку на доходи фізичних осіб здійснювалось на рахунок № 31118028700002 "плата за надання інших адміністративних послуг" замість № 3321580070002.
Позивач листами від 10.10.2014 № 89, від 28.10.2014 № 91, від 29.10.2014 №№ 92, 93 звертався до управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві та Головного управління статистики у Полтавській області з приводу зарахування помилково перерахованої на рахунок № 31118028700002 суми податку на доходи фізичних осіб за період з 10.09.2012 по 23.09.2014 в сумі 159 114 грн 43 коп. на рахунок № 3321580070002 /а.с.12-13, 15-16, 18-20/.
Платіжним доручення від 04.11.2014 № 469 УК у м. Полтаві на підставі подання Головного управління статистики у Полтавській області від 29.10.2014 помилково сплачена сума повернута на рахунок позивача /а.с. 22/, у зв'язку із чим ПП "Кампус плюс" згідно платіжного доручення від 04.11.2014 № 1642 здійснено перерахування на рахунок № 3321580070002 суми 159 114 грн 43 коп. з призначенням платежу: прибутковий податок з робітників за період вересень 2012 року - вересень 2014 року /а.с. 23/.
Згідно з підпунктом 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
Згідно з частиною 4 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Відповідно до частини 5 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Отже, аналіз норм Бюджетного кодексу України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету. Податки і збори (обов'язкові платежі) визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Згідно Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України 26.06.2002 № 122, Єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України. ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Так, відкритий Єдиний казначейський рахунок на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України, на яких ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Пунктом 22.4 статті 22 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 8 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 № 609, у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ береться до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов'язання (код виду сплати « 101» (Сплата суми податків і зборів / єдиного внеску).
Із наданих позивачем на підтвердження сплати податку на доходи фізичних осіб, платіжних доручень вбачається що у полі "призначенням платежу" зазначено: ;101; прибутковий податок з робітників, тобто із наведеного слідує, що платник податків сплачував грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, позивачем у всіх випадках сплачено суми податкових зобов'язань до бюджету у встановлений строк.
Слід зазначити, що сплата відповідних коштів як податку на доходи фізичних осіб, не на той рахунок, не призвела до ненадходження коштів із сплати податку до бюджету.
Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків бюджету.
Суд враховує, що положення Податкового кодексу України встановлюють лише відповідальність за несплату податку (несвоєчасну сплату), у той же час положення Податкового кодексу України не визначають на який рахунок потрібно зараховувати кошти та не містять норм, які встановлюють відповідальність за перерахування грошових коштів на некоректний рахунок контролюючого органу.
Наведене свідчить, що платник податків своєчасно сплачував грошові зобов'язання податку на доходи фізичних осіб, натомість відповідач нарахував позивачу пеню в розмірі 16653 грн 31 коп. на підставі статті 129 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Проте такі доводи спростовуються матеріалами адміністративної справи та наявними копіями платіжних доручень, які свідчать про своєчасність сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що визначення у платіжних дорученнях некоректного номера рахунку не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений строк та виникнення податкового боргу, а також, як наслідок, для застосування фінансових санкцій і пені.
Таким чином, позовні вимоги ПП "Кампус плюс" є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ПП "Кампус плюс" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 266 грн 41 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги Приватного підприємства "Кампус плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 23.06.2015 № НОМЕР_1, податкову вимогу від 17.06.2015 № 1089-23.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Кампус плюс" (код ЄДРПОУ 24388256) витрати зі сплати судового збору в розмірі 266 (двісті шістдесят шість) гривень 41 (сорок одна) копійка.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 29 липня 2015 року.
Суддя С.А. Іваненко