справа № 815/3992/15
29 липня 2015 року місто Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О., вивчивши матеріали адміністративного позову заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 прос касування реєстрації декларації, -
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (замовником будівництва якої визначена ОСОБА_1), яка зареєстрована Державною архітектурно-будівельною інспекцією за № ІУ142141920365.
Ухвалою суду від 13.07.2015 року адміністративний позов заступника прокурора Приморського району м. Одеси без руху та повідомлено позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви в п'ятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали суду.
27.07.2015 року позивачем надано до суду уточнену позовну заяву.
Згідно п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Вивчивши матеріали адміністративного позову та додатки до нього, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позов подано до суду заступником прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, а відтак безпосередньо позивачем по справі виступає Одеська міська рада. Предметом зазначеної адміністративної справи є законність здійснення 11 липня 2014 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (замовником будівництва якої визначена ОСОБА_1) за № ІУ142141920365.
В адміністративному позові також зазначено, що про наявність підстав для звернення до суду прокурору Приморського району м. Одеси стало відомо під час розгляду матеріалів департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо виявлених порушень у сфері земельних відносин, що, на думку прокурору, є підставою для поновлення строку звернення до суду відповідно до ст. 102 КАС України.
Натомість, відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній в постанові Верховного суду України від 01.07.2015 року про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.02.2015 року, таке твердження прокурору щодо початку перебігу позовної давності, а саме з дня виявлення прокуратурою під час проведення перевірки факту порушень особами земельного законодавства є помилковим.
Так, відповідно до тексту вказаної постанови Верховного суду України, позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Окрім зазначеного, відповідно до викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування норм матеріального права, Верховний Суд України висловив такі правові позиції:
- прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, але не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої прокурор звертається до суду (постанова від 25 березня 2015 року);
- положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, тому суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відлік позовної давності починається з моменту виявлення прокуратурою під час проведення перевірки факту порушення земельного законодавства (постанова від 23 грудня 2014 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Як вбачається з тексту адміністративного позову та наданих письмових доказів, про порушення свої прав позивачу, Одеській міській раді, стало відомо принаймні 25.11.2014 року під час проведення департаментом комунальної власності Одеської міської ради перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкта нерухомості - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1. Проте звернення до суду з позовом відбулось 10.07.2015 року.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позивачем по справі пропущено шестимісячний строк звернення до суду з зазначеним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
При цьому, слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 106, 107, 161, 181 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування реєстрації декларації - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду на стадії відкриття провадження не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеській окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Стеценко О.О.