м. Миколаїв
15.07.2015 р. № 814/1922/15
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТОВ "Меліоратор-Агро Юг", вул. Очаківська, 1-В, м. Миколаїв, 54036
доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2015 р. № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2,
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Меліоратор-Агро Юг", звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2015 р. № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства на основі безпідставних та необґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки.
Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, згідно яких перевіркою встановлено, що позивач виводив з господарської діяльності значні суми грошових коштів, не отримуючи прибутку. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення/зменшення податкових зобов'язань або податкового кредиту без фактичного придбання чи продажу активів.
Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:
У квітні 2015 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Нефтетранспорт", за результатами якої складено акт від 23.04.2015 р. № 64/14-03-22-08/33310498.
Під час перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200, п. 209.3, п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ на суму 890753,00 грн. за листопад-грудень 2014 р. та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в розмірі 646662,00 грн. за грудень 2014 р.
На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.05.2015 р. № НОМЕР_1 на суму 1113441,25 грн. і № НОМЕР_2 на суму 646662,00 грн.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
Працівниками відповідача досліджувалися договори та первинні бухгалтерські документи по господарським операціям позивача з ТОВ "Нефтетранспорт", що відображено в акті перевірки.
Встановлено, що протягом 2013-2014 р.р. позивач здійснював перерахування значних сум як передплати за будівельні та паливно-мастильні матеріали, які фактично не були поставлені, та отримано повернення грошових коштів через значний термін. Згідно з наданими поясненнями, позивач перераховував ТОВ "Нефтетранспорт" передплату за будівельні матеріали для подальшого використання в будівництві власного офісно-виробничого комплексу на базі раніше придбаного об'єкта по вул. Водопровідна, 4 м. Миколаєва (дитячий садок). На підставі викладеного, перевіряючі дійшли висновку, що операції позивача з ТОВ "Нефтетранспорт" є безтоварними.
Суд встановив, що позивач є сільськогосподарським підприємством. Для подальшого розвитку сільськогосподарської виробничої бази заплановано будівництво власного офісно-виробничого комплексу по вул. Водопровідна, 4.
Для його реконструкції будівлі в березні 2013 р. укладено договір генерального підряду з ТОВ "Нефтетранспорт", яке має необхідні дозволи, ліцензії та матеріально-технічні ресурси для виконання будівельних робіт, та розроблено проект реконструкції.
Позивач зазначив, що зміна цільового призначення будівель відбувається під час реконструкції, а не до її початку, отже реконструюватися буде саме дитячий садок, але після реконструкції цей об'єкт буде використовуватись у сільськогосподарській діяльності позивача.
На підставі договору генерального підряду між позивачем та ТОВ "Нефтетранспорт" було укладено договори купівлі-продажу будівельних матеріалів від 15.08.2013 р. № 2 і від 27.11.2014 р. № 4 та перераховано грошові кошти на їх придбання. У зв'язку зі змінами обставин через нестабільну економічну ситуацію кошти тимчасово було частково повернуто позивачу.
У грудні 2014 р., позивач та ТОВ "Нефтетранспорт" уклали договір купівлі-продажу дизельного палива для вирощування сільськогосподарських культур на умовах передплати. У зв'язку з нестабільністю цін на ринку паливно-мастильних матеріалів і в пошуках найбільш вигідної поставки на прохання позивача в лютому 2015 р. йому повернуто частину авансу в сумі 1785400,65 грн. (у т. ч. ПДВ - 297566,77 грн.).
У зв'язку з викладеним, позивач зменшив податковий кредит скороченої декларації з ПДВ за лютий 2015 р. на суму 297567 грн., на підставі розрахунків коригувань до податкових накладних, що були включені до податкового кредиту в грудні 2014 р.
Договори купівлі-продажу будівельних та паливно-мастильних матеріалів покупця та постачальника залишаються дійсними. Кінцеві терміни поставки товарів ще не сплинули, а отже сторони мають можливість виконати свої договірні зобов'язання.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно п.п. 14.1.36 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Не є обов'язковим, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Поряд з цим обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки, не зумовлені діловою метою, не підлягають відображенню в податковому обліку.
Положеннями ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання товарів. При цьому, датою виникнення такого права є або списання коштів з банківського рахунка, або фактичне отримання товарів. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи був використаний придбаний товар протягом звітного податкового періоду.
Суд встановив, що договори позивача з ТОВ "Нефтетранспорт" на придбання будівельних матеріалів та дизельного пального були спрямовані на використання товарів у господарській діяльності товариства і, відповідно, приріст або збереження активів. Неможливо розглядати придбання/створення виробничих фондів як окремий вид господарської діяльності та вказувати на його прибутковість. Оцінити економічний ефект від використання виробничих фондів можна лише після реалізації кінцевого продукту (сільськогосподарської продукції), який був створений з використанням цих виробничих фондів.
В акті перевірки відображено всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження товарності операцій позивача з ТОВ "Нефтетранспорт", про відсутність або недоліки в їх оформленні відповідачем не зазначено.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів перед судом законності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 487,20 грн., що й підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС від 14.05.2015 р. № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Меліоратор-Агро Юг" (ідентифікаційний код 33310498) судовий збір у сумі 487,20 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська