м. Миколаїв
21.07.2015 р. № 814/2140/15
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомЗаводського районного центру зайнятості, вул. 6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010
доОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54040
простягнення заборгованості в сумі 6204,21 грн.,
Позивач, Заводський районний центр зайнятості м. Миколаєва, звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1, про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та витрат на навчання в сумі 6204,21 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач звернувся до районного центру зайнятості із заявою про надання йому допомоги у працевлаштуванні, внаслідок чого, останньому було надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю та направлено на навчання за професією, однак, під час перебування на обліку у службі зайнятості відповідач отримував дохід, таким чином належав до зайнятого населення, тому не мав законного права на одержання соціальної допомоги по безробіттю.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі, яка повернулася до відправника без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що судовий виклик вручений належним чином.
З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон N 1533-III) визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Статтею 7 Закону N 1533-III встановлено, що видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.
Відповідно до пунктів 5-6 частини 2 статті 12 Закону N 1533-III районні центри зайнятості контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності-шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників; а також представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.
За змістом положень частини 2 статті 36 Закону N 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Так, 02.06.2014 до центру зайнятості звернувся відповідач з метою надання йому допомоги у працевлаштуванні, подав до центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, зокрема, що в даний час не має заробітку, в т.ч. не забезпечує себе роботою самостійно.
З 09.06.2014р. відповідачу призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю, у період з 21.07.2014 по 19.12.2014 направлено на навчання за професією "Електрозварювальник" до ДП Учбово-курсового комбінату ПАТ БФ "Миколаївбуд".
Позивачем на підставі Акта розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 13.05.2015 встановлено, що відповідач перебував в трудових відносинах з ТОВ "Ліски-М" з 28.10.2014р. по 13.11.2014р., а саме працював за договорами цивільно-правового характеру, що підтверджується трудовою угодою від 27.10.2014р., 31.10.2014р., актами від 31.10.2014р., 13.11.2014р.
При цьому, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (частина 3 статті 36 Закону N 1533-III).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 31 Закону N 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
За змістом частини 1 статті 34 Закону N 1533-III Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Відповідно до Розрахункової довідки щодо виплати допомоги по безробіттю за період з 28.10.2014р. по 28.03.2015р. відповідачу нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 4903,43 грн; та відповідно до Розрахунку вартості професійного навчання безробітного за період навчання з 28.10.2014р. по 19.12.2014р. витрати, що підлягають стягненняю - 1300,78грн., тобтозагальна сума, що підлягає стягненню становить 6204,21 грн.
У зв'язку із вказаними обставинами позивач надіслав на адресу відповідача претензію про повернення коштів від 25.05.2015 № 06-817/14.
Станом на час розгляду справи відповідач добровільно зазначені кошти не повернув.
Абзацом 2 пункту 6.14 Порядку 307 встановлено, що якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до положень статті 39 Закону N 1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідачка своїм правом не скористалася, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу не подала.
За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54040, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва (вул. 6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010, код за ЄДРПОУ 22440337) на р/р 37172001000439, банк ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013 незаконно отриману допомогу по безробіттю та вартість навчання в сумі 6204,21 грн (шість тисяч двісті чотири гривні 21 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Т.О.Гордієнко