ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
25 червня 2015 року № 2а-6572/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.
за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
державне підприємство “Стрийський вагоноремонтний завод” (далі - позивач, ДП “Стрийський вагоноремонтний завод”) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Дрогобицька ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.03.2011 № 00000152303, № НОМЕР_1, № 0000102303/0, № 0000092303/0, № 0000112303/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 21.02.2011 № 508/23-3/20770332 про заниження валового доходу при реалізації готової продукції пов'язаній особі по цінах нижче собівартості, про нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ “Втордеревпром”, ПП “Критерій-100”, ТОВ “Транс Агентство Метал” та про заниження земельного податку за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року на загальну суму 65449,49 грн, є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Щодо земельного податку на 2009 рік то зазначає, що підприємством проведено розрахунок згідно Листа Державного Комітету України із земельних ресурсів від 09.01.2009 року № 14-22-6/87 виходячи з середньорічного індексу інфляції за 2008 рік - 125 %, відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року № 783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель” та становить 427297,00 грн. Дана сума податку позивачем повністю сплачена у встановлені законом строки, таким чином вважає, що відсутні підстави для притягнення його до відповідальності. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті безпідставно, тому просить суд їх скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Зазначив, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТОВ “Втордеревпром”, ПП “Критерій-100”, ТОВ “Транс Агентство Метал”, а отже безпідставно завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та заниження податку на прибуток, та крім цього перевіркою повноти визначення податкового зобов'язання з земельного податку встановлено його заниження, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно і підстав для їх скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.
ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” зареєстроване як юридична особа 14.06.2001 за кодом ЄДРПОУ 20770332, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У період з 29.10.2010 по 09.12.2010 на підставі направлень від 29.10.2010 № 000631/23-3, від 10.12.2010 № 000756/23-3 та від 11.02.2011 № 000099/23-3 працівниками Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, про що 21.02.2011 складено акт № 508/23-3/20770332 (далі - ОСОБА_3 перевірки).
Як вбачається з висновків вищенаведеного ОСОБА_3 перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог:
1) - а) пп. 1.20.1, п. 1.20, п. 1.26, п. 1.32 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 № 334/94-ВР, в результаті чого із застосуванням „звичайних” цін встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11727374 грн, у тому числі: за 2-й кв. 2009 року на суму 4092977 грн, за 3-й кв. 2009 року на суму 3719977 грн, за 4-й кв. 2009 року на суму 3914420 грн;
- б) пп. 1.20.1, п. 1.20, п. 1.26, п. 1.32 ст.1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого із застосуванням „звичайних” цін встановлено заниженння податку на прибуток, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1615973 грн у тому числі: за 1-й кв. 2010 року на суму 506103 грн, за півріччя 2010 року на суму 1615973 грн (2-й кв. 2010 року на суму 1109870 грн);
2) - а) п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8670 грн, у тому числі: за 4-й кв. 2009 року на суму 8670 грн;
- б), п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого встановлено заниженння податку на прибуток, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 829587 грн у тому числі: у тому числі: за 1-й кв. 2010 року на суму 196810 грн, за півріччя 2010 року на суму 829587 грн (2-й кв. 2010 року на суму 632777 грн);
3) - п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168-97/ВР від 03.04.1997, в результаті чого із застосуванням „звичайних” цін занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3576058 грн. У тому числі: квітень 2009 року на суму 412890 грн, травень 2009 року на суму 210237 грн, червень 2009 року на суму 195468 грн, липень 2009 року на суму 312457 грн, серпень 2009 року на суму 283905 грн, вересень 2009 року на суму 147633 грн, жовтень 2009 року на суму 206518 грн, листопад 2009 року на суму 379754 грн, грудень 2009 року на суму 196612 грн, січень 2010 року на суму 337728 грн, лютий 2010 року на суму 184381 грн, березень 2010 року на суму 149002 грн, квітень 2010 року на суму 408938 грн;
4) п. 1.7, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 665404,0 грн, в тому числі: за листопад 2009 року в сумі 1734 грн, за лютий 2010 року в сумі 18191 грн, за березень 2010 року в сумі 139258 грн, за квітень 2010 року в сумі 145937 грн, за травень 2010 року в сумі 151850 грн та за червень 2010 року в сумі 208434 грн;
5) пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 6.3.2 п. 6.3, ст.6, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, абз. „а” п. 17.2 ст. 17, абз. „а” п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 № 889- IV, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 1270,55 грн;
6) статті 1,2,4,5,7,13,14,15,17,18 та 23 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 №2535-ХІІ, в результаті чого занижено земельний податок в періоді, що перевірявся на загальну суму 65449,49 грн. В тому числі по звітних періодах: квітень 2009 року на суму 7272,17 грн, травень 2009 року на суму 7272,17 грн, червень 2009 року на суму 7272,17 грн, липень 2009 року на суму 7272,17 грн, серпень 2009 року на суму 7272,17 грн, вересень 2009 року на суму 7272,17 грн, жовтень 2009 року на суму 7272,17 грн, листопад 2009 року на суму 7272,17 грн, грудень 2009 року на суму 7272,13 грн.
За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 09.03.2011 винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 00000152303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4470073,00 грн (3576058,00 грн - основний платіж та 894015,00 грн - штрафні санкції);
- № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2019966,00 грн (1615973,00 грн - основний платіж та 403993,00 грн - штрафні санкції);
- № 0000102303/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1036984,00 грн (829587,00 грн - основний платіж та 207397,00 грн - штрафні санкції);
- № 0000092303/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 831755,00 грн (665404,00 грн - основний платіж та 166351,00 грн - штрафні санкції);
- № 0000112303/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за землю в розмірі 81811,85 грн (65449,49 грн - основний платіж та 16362,36 грн. - штрафні санкції).
Вказані у актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про те, що позивачем надавались послуги Державній адміністрації залізничного транспорту “Укрзалізниця” по проведенню ремонтів за договірними цінами нижчими від фактичної собівартості, здійснення операцій з придбання сировини, допоміжних матеріалів, будівельних матеріалів, палива, запчастин, одержаних робіт і послуг, основних фондів, послуг по ремонту основних фондів проводилось позивачем з завищенням задекларованих показників у рядку Декларації “витрати на придбання товарів (робіт, послуг)”.
Не погодившись із винесеними повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Згідно з пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни.
Відповідно до п 1.26 ст. 1 цього закону, пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;
фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);
посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.
Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.
Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Підпунктом 1.20.1 п.1.20 ст.1 вищенаведеного Закону, передбачено наступне: якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.
Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.
Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.
Згідно з пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 цього Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, передбачено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
З вищенаведених норм вбачається, що податковий орган у випадках і в порядку передбачених Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, вправі застосовувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування, зокрема якщо такий вважає, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.
Судом встановлено, що договори на капітальний ремонт вантажного рухомого складу укладені за результатами проведених Укрзалізницею процедур закупівель за державні кошти, які проводились відповідно до вимог законодавства у сфері державних закупівель, зокрема Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017) та постанови Кабінету Міністрів України № 1360 від 16.12.2009 «Про особливості закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення процесу залізничних перевезень».
Факт укладання договору за результатами проведеного тендеру підтверджується повідомленням про акцепт тендерної пропозиції від 12.01.2009 № ЦЗТ-12/17, яке надавалось під час здійснення перевірки.
Стосовно посилань відповідача на те, що позивач виконував капітальний ремонт та модернізацію вантажних вагонів, платформ, кришок люків вагонів, виготовлення запасних частин для ДП «Придніпровська залізниця», ДТГО «Південно-західна залізниця», ДП «Донецька залізниця», СТГО «Південна залізниця», Одеська залізниця, суд зазначає, що стороною в договірних відносин виступала Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця), а не зазначені відповідачем суб'єкти. Також, Укрзалізниця не є стороною договорів від 25.03.2009 № 196-ПР та від 25.02.2010 № СВРЗ-05-20-10-10/Ю, оскільки договір від 25.03.2009 № 196-ПР укладений за результатами процедури закупівлі між ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” та ДП «УДЦТС «Ліски», а договір від 25.02.2010 № СВРЗ-05-20-10-10/Ю за результатами процедури закупівлі між ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” та ДП «Придніпровська залізниця». Зазначене підтверджується листами № ВС-07/594 від 02.03.2010 та 272 від 23.02.2009 «Про акцепт тендерної пропозиції».
Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач не надавав жодних обґрунтувань наявності передбачених законом випадків застосування звичайних цін щодо визначення бази оподаткування в частині операцій проведених між позивачем та його контрагентом - Державною адміністрацією залізничного транспорту «Укрзалізниця». Відповідачем не обґрунтовано та не підтверджено документально висновок щодо невідповідності оплаченої вартості отриманого позивачем товару рівню справедливих ринкових цін.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. Закону України “Про податок на додану вартість”, чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
У пункті 10.2 ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Виходячи з вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
У статті 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до вимог п. 3.2 ст. З Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Відповідно до пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 Положення).
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 цього Закону).
Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ “Втордеревпром”, ПП “Критерій-100”, ТОВ “Транс Агентство Метал” позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача з ТОВ “Втордеревпром”.
ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” та ТОВ “Втордеревпром” укладено договір поставки товару від 18.11.2009 № СВРЗ-01-22-09-75/Ю, відповідно до умов якого ТОВ “Втордеревпром” (Постачальник) зобов'язується поставити та передавати у власність Покупця певну продукцію (далі - товар), відповідно до Специфікації, а ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Найменування товару - кабель АВВГ 3*25+1*16.
На виконання вимог договору ТОВ “Втордеревпром” передало, а ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” прийняло товар згідно видаткових накладних від 19.11.2009 № РН-11-1901 на суму 947,58 грн, від 23.11.2009 № РН-11-2301 на суму 9456,00 грн, від 26.04.2010 № РН-4-26002 на суму 645,60 грн, № РН-4-30002 від 30.04.2010 на суму 5032,62 грн.
На зазначену продукцію ТОВ “Втордеревпром” виписало позивачу податкові накладні від 19.11.2009 № НОМЕР_2, від 23.11.2009 № НОМЕР_3, від 26.04.2010№ НОМЕР_4, від 30.04.2010 № НОМЕР_5.
Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до платіжних доручень від № 5119 від 25.11.2009 на суму 947,58 грн, від 24.11.2009 № 5090 на суму 9456,00 грн, від 27.04.2009 № 1820 на суму 645,60 грн, від 11.05.2010 № 2051 на суму 3423,36 грн, від 13.05.2010 № 2144 на суму 1609,26 грн.
На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано товарно-транспортні накладні від 19.11.2009 ААК № 1003, від 23.11.2009 ААК № 1011, від 26.04.2009 ААК № 312, від 30.04.2010 ААК № 328.
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача з ТОВ “Транс Агентство Метал”.
ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” та ТОВ “Транс Агентство Метал” укладено договір поставки від 04.02.2010 № СВРЗ-01-22-10-07/Ю, відповідно до умов якого ТОВ “Транс Агентство Метал” (Постачальник) зобов'язується поставити та передавати у власність Покупця певну продукцію (далі - товар), відповідно до Специфікації, а ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Найменування товару - металопрокат (сталь листова 5-30 мм, круг d 16-22 мм, швелер).
Також між позивачем та ТОВ “Транс Агентство Метал” укладено додаткові угоди від 04.03.2010 № 1 про зміну і доповнення договору від 04.02.2010 № СВРЗ-01-22-10-07/Ю, від 10.03.2010 № 2 про зміну і доповнення договору від 04.02.2010 № СВРЗ-01-22-10-07/Ю.
ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” та ТОВ “Транс Агентство Метал” укладено договір поставки від 16.03.2010 № СВРЗ-03-22-10-21/Ю, відповідно до умов якого ТОВ “Транс Агентство Метал” (Постачальник) зобов'язується поставити та передавати у власність Покупця певну продукцію (далі - товар), відповідно до Специфікації № 1, що є невід'ємною частиною договору, а ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Найменування товару - металопрокат.
Також між позивачем та ТОВ “Транс Агентство Метал” укладено додаткову угоду від 18.03.2010 № 1 про зміну і доповнення договору від 18.03.2010 № CBP3-03-22-10-21 /Ю.
На виконання вимог договорів ТОВ “Транс Агентство Метал” передало, а ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” прийняло металопрокат згідно видаткових накладних від 08.02.2010 № ТКВ-40108 на суму 82083,12 грн, від 08.02.2010 № ТКВ-40109 на суму 17710,00 грн, від 08.02.2010 № ТКВ-40111 на суму 4675,00 грн, від 08.02.2010№ ТКВ-40112 на суму 4675,00 грн, від 04.03.2010 № ТКВ-40243 на суму 115185,83 грн, від 10.03.2010 № ТКВ-40269 на суму 112529,92 грн, від 10.03.2010 № ТКВ-40270 на суму 2861,26 грн, від 13.03.2010 № ТКВ-40287 на суму 114576,08 грн, від 15.03.2010 № ТКВ-40296 на суму 118552,08 грн, від 16.03.2010 № ТКВ-40300 на суму 100772,06 грн, від 16.03.2010 № ТКВ-40301 на суму 14691,26 грн, від 19.03.2010 № ТКВ-40322 на суму 118560,00 грн, від 19.03.2010 № ТКВ-40323 на суму 4082,51 грн, від 24.03.2010 № ТКВ-40360 на суму 8610,00 грн, від 19.03.2010 № ТКВ-40324 на суму 4899,00 грн, від 24.03.2010 № ТКВ-40361 на суму 3351,76 грн, від 24.03.2010 № ТКВ-40362 на суму 116875,93 грн, від 14.04.2010 № ТКВ-40489 на суму 136884,00 грн.
На зазначену продукцію ТОВ “Транс Агентство Метал” виписало позивачу податкові накладні від 08.02.2010 № 40089, від 08.02.2010 № 40089, від 08.02.2010 № 40091, від 08.02.2010 № 40092, від 04.03.2010 № 40208, від 10.03.2010 № 40228, від 10.03.2010 № 40229, від 13.03.2010 № 40255, від 15.03.2010 № 40252, від 16.03.2010 № 40257, від 16.03.2010 № 40258, від 19.03.2010 № 40275, від 19.03.2010 № 40276, від 19.03.2010 № 40277, від 24.03.2010 № 40306, від 24.03.2010 № 40307, від 24.03.2010 № 40308, від 14.04.2010 № 40431.
На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано товарно-транспортні накладні від 07.02.2010 ААК № 78, від 04.03.2010 № ТКВ-13, від 10.03.2010 № ТКВ-16, від 13.03.2010 № ТКВ-18, від 15.03.2010 № ТКВ-19, від 15.03.2010 ААК № 179, від 18.03.2010 ААК № 191, від 24.03.2010 № ТКВ-24, від 14.04.2010 № ТКВ-32.
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача з ПП “Критерій-100”.
ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” та ПП “Критерій-100” укладено договір поставки від 10.03.2009 № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, відповідно до умов якого ПП “Критерій-100” (Постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність Покупця металопродукцію (далі - товар), а ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Також між позивачем та ПП “Критерій-100” укладено додаткові угоди від 30.12.2009 № 1 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 31.03.2010 № 2 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 16.04.2010 № 3 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 28.04.2010 № 4 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 31.05.2010 № 5 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 №СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 08.06.2010 № 6 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 21.06.2010 № 7 про зміну і доповнення договору від 10.03.2009 № СВРЗ-03-22-09-03/Ю, від 22.06.2010 № 8 Про внесення змін до додаткових угод № 1, 2,3,4,5,6,7 про зміну і доповнення договору № СВРЗ-03-22-09-03/Ю від 10.03.2009.
На виконання вимог договору ПП “Критерій-100” передало, а ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” прийняло товар згідно видаткових накладних від 16.04.2010 на № ККп-415 суму 138237,00 грн, від 19.04.2010 № ККп-416 на суму 4140,80 грн, від 19.04.2010 № ККп-417 на суму 153120,00 грн, від 23.04.2010 № ККп-418 на суму 67386,00 грн, від 23.04.2010 № ККп-419 на суму 66330,00 грн, від 23.04.2010 № ККп-420 на суму 4705,96 грн, від 28.04.2010 № ККп-421 на суму 68561,78 грн, від 28.04.2010 № ККп-422 на суму 80215,50 грн, від 28.04.2010 № ККп-423 на суму 2291,00 грн, від 28.04.2010 № ККп-424 на суму 4760,75 грн, від 29.04.2010 № ККп-425 на суму 4760,75 грн, від 29.04.2010 № ККп-426 на суму 138548,33 грн, від 06.05.2010 № ККп-429 на суму 9591,00 грн, від 06.05.2010 № ККп-430 на суму 144525,34 грн, від 07.05.2010 № ККп-431 на суму 46746,00 грн, від 07.05.2010 № ККп-432 на суму 119157,80 грн, від 14.05.2010 № ККп-435 на суму 138134,80 грн, від 18.05.2010 № ККп-436 на суму 158611,82 грн, від 21.05.2010 № ККп-438 на суму 12093,01 грн, від 21.05.2010 № ККп-439 на суму 132988,33 грн, від 26.05.2010 № ККл-502 на суму 149251,34 грн, від 01.06.2010 № ККп-442 на суму 140320,57 грн, від 22.06.2010 № ККп-453 на суму 2201,00 грн, від 01.06.2010 № ККп-443 на суму 145950,07 грн, від 01.06.2010 № ККп-444 на суму 5254,01 грн, від 01.06.2010 № ККп-446 на суму 9834,25 грн, від 07.06.2010 № ККп-449 на суму 171075,26 грн, від 14.06.2010 № ККп-451 на суму 472475,63 грн, від 22.06.2010 № ККп-454 на суму 2902,50 грн, від 25.06.2010 № ККп-460 на суму 141009,20 грн, від 25.06.2010 № ККп-461 на суму 3767,50 грн.
На зазначену продукцію ПП “Критерій-100” виписало позивачу податкові накладні від 16.04.2010 № 14, від 19.04.2010 № 15, від 28.04.2010 № 20, від 28.04.2010 № 21, від 23.04.2010 № 17, від 23.04.2010 № 18, від 23.04.2010 № 19, від 28.04.2010 № 22, від 28.04.2010 № 24 від 28.04.2010 № 23, від 29.04.2010 № 25, від 29.04.2010 № 26, від 06.05.2010 № 31, від 06.05.2010 № 32, від 07.05.2010 № 34, від 07.05.2010 № 35, від 13.05.2010 № 37, від 14.05.2010 № 38, від 18.05.2010 № 40, від 21.05.2010 № 41, від 21.05.2010 № 42, від 26.05.2010 № 502, від 01.06.2010 № 47, від 01.06.2010 № 48, від 01.06.2010 № 49, від 01.06.2010 № 52, від 07.06.2010 № 55, від 14.06.2010 № 58, від 22.06.2010 № 61, від 22.06.2010 № 62, від 22.06.2010 № 60, від 25.06.2010 № 64, від 25.06.2010 № 65.
На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано товарно-транспортні накладні від 04.03.2010 № ТКВ-13, від 10.03.2010 № ТКВ-16, від 13.03.2010 № ТКВ-18, від 15.03.2010 № ТКВ-19, від 24.03.2010 № ТКВ-24, від 14.04.2010 № ТКВ-32, від 16.04.2010 № ТВК-34, від 19.04.2010 № ККп-4, від 23.04.2010 №ККп-5, від 28.04.2010 № ККп-6, від 29.04.2010 № ККп-7, від 06.05.2010 № ККп-8, від 14.05.2010 № ККп- 9, від 18.05.2010 № ККп-10, від 21.05.2010 № ККп-11, від 26.05.2010 №ККл-3, від 01.06.2010 № ККп-12, від 01.06.2010 № ККп-12, від 07.06.2010 № ККп-14, від 22.06.2010 № ККп-15, від 25.06.2010 № ККп-16 та залізничну накладну від 10.06.2010 № 33507024.
Позивачем на підтвердження факту використання придбаних товарів в своїй господарській діяльності долучено до матеріалів справи ордери на зазначені господарські операції, картки складського обліку, акти про виконання планових видів ремонту вантажних вагонів та будівництва нових піввагонів.
Отже, матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” та ТОВ “Втордеревпром”, ПП “Критерій-100”, ТОВ “Транс Агентство Метал”, факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.
У сукупності вищенаведені фактичні обставини справи та наведені документи доводять факт придбання товарів позивачем у ТОВ “Втордеревпром”, ПП “Критерій-100”, ТОВ “Транс Агентство Метал” та використання їх у власній господарській діяльності.
Щодо визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000112303/0 суми податкового зобов'язання за платежем плата за землю в розмірі 81811,85 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про плату за землю”, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Статтею 13 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Судом встановлено, що позивачу на праві постійного користування належать дві земельні ділянки: по вул. Зубенка, 2 м. Стрий площею 24,7836 га та по вул. Зубенка (парк відстою вагонів) м. Стрий площею 3,3056 га, що підтверджується державними актами на право постійного користування земельною ділянкою від 17.10.2008 серії ЯЯ № 184906 та від 24.01.2008 серії ЯЯ№ 184901.
Земельні ділянки в розмірі 119,84 кв.м по вул. Зубенка, 2 у м. Стрию ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” (Орендодавець) передало в оренду ПП ОСОБА_3, ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Стрийське відділення № 6311, ПП Шаповаленко, що підтверджується актами прийому-передачі нежитлових приміщень від 27.09.2007, 01.06.2007, 17.04.2007.
У 2008 році позивач звертався до Управління земельних ресурсів у місті Стрию Львівської області щодо визначення грошової оцінки земельних ділянок для визначення розміру земельного податку та проведення відповідного розрахунку.
Згідно з довідкою Управління земельних ресурсів у місті Стрию Львівської області від 24.01.2008 № 58 про визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м. Стрий, грошова оцінка земельної ділянки площею 33056,00 кв.м (парк відстою вагонів) становить 3217671,04 грн, ціна 1 кв.м становить 97,34 грн, а земельної ділянки площею 247836,00 кв.м становить 33849440,88 грн, ціна 1 кв.м. становить 136,58 грн.
Згідно з довідкою Управління земельних ресурсів у місті Стрию Львівської області від 28.01.2008 № 78 про визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м. Стрий, грошова оцінка одного кв.м земельної ділянки по вул. Зубенка, 2 м. Стрий, функціональне використання - землі комерційного використання (землі іншої комерційної діяльності) становить 341,45 грн.
Розрахунок земельного податку на 2009 рік підприємством проведено на підставі вищезазначеної нормативної грошової оцінки з урахуванням Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель” та становив 427297,00 грн. Даний розрахунок погоджено з Управлінням земельних ресурсів у м. Стрию Львівської області, що підтверджує достовірність площі земельних ділянок, їх цільового використання та розміру земельного податку.
Сума податку в розмірі 427297,00 грн повністю сплачена позивачем у встановлені законом строки, що не заперечується відповідачем.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Посилання відповідача на те, що грошова оцінка земельних ділянок, які перебувають у користуванні позивача, на 2009 рік та зазначена в розрахунку земельного податку не відповідає вартості вказаній в листі Управління земельних ресурсів у місті Стрию Львівської області № 722 від 15.10.2010, суд вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з листа Управління земельних ресурсів у місті Стрию Львівської області від 17.11.2011 № 10-1607, позивач не звертався у 2009 році з приводу проведення грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають у його постійному користуванні. Крім того, відповідно до ст. 20 Закону україни «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Отже, встановлення податковим органом заниження позивачем земельного податку з квітня 2009 по грудень 2009 на загальну суму 65449,49 грн є необґрунтованим.
Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому правомірність виставлених податкових повідомлень-рішень відповідач не довів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Суд присуджує з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 09.03.2011 № 00000152303.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 09.03.2011 № НОМЕР_1.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 09.03.2011 № 0000102303/0.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 09.03.2011 № 0000092303/0.
6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 09.03.2011 № 0000112303/0.
7. Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” (Львівська область, м. Стрий, вул. Зубенка, 2, ЄДРПОУ 20770332) 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Кедик М.В.