11-сс/775/253/2015(м)
263/8303/15-к
29 липня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014050690002249 від 13 листопада 2014 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 липня 2015 року про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.262, ст.257, ст.348 КК України,-
В провадженні старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12014050690002249 від 13 листопада 2014 року відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.257,ч.3ст.262, ст.348 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, скоєних ним за наступних обставин:
З кінця жовтня 2014 року по березень 2015 року за ініціативою ОСОБА_9 була створена стійка озброєна організована група - банда, до складу якої серед інших, входив ОСОБА_7 , який разом з іншими в складі банди вчинив вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків, розбій, поєднаний з проникненням в інше приміщення, незаконне позбавлення волі двох або більше осіб із погрозою застосування зброї, незаконно заволодів транспортним засобом, вчинив розбій з метою викрадення вогнепальної зброї із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я.
22 березня 2015 року ОСОБА_7 затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257,ч.3ст.262, ст.348 КК України.
23 березня 2015 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257,ч.3ст.262, ст.348 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 березня 2015 року ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 травня 2015 року.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 18 травня 2015 року ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 120 днів, тобто до 19 липня 2015 року.
Постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_10 від 14 травня 2015 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014050690002249 до семи місяців.
10 липня 2015 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором прокуратури Донецької області ОСОБА_5 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 до шести місяців, тобто до 17 вересня 2015 року.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 липня 2015 року ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до шести місяців, тобто до 17 вересня 2015 року.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, в разі відхилення апеляційної скарги, встановити розмір застави, який би відповідав матеріальному стану ОСОБА_7 . В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ухвала є незаконною та підлягає скасуванню, бо прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а підозра є недоведеною. Вважає, що відповідно до ст.177 КПК України продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоцільним оскільки під час тримання ОСОБА_7 під вартою сторона обвинувачення не здобула ніяких доказів, в судовому засіданні не досліджувались досить вагомі докази вчинення саме ОСОБА_7 інкримінованого йому правопорушення, підозрюваний жодного разу не вчиняв дій, які свідчили би про його намір переховуватись від органів слідства чи суду, а інші дані відсутні, їх не наводить і прокурор, навпаки підозрюваний, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, та перебуваючи на волі, не буде вчиняти спроб втечі. Рішення слідчого судді ухвалено без належного мотивування підстав для його прийняття, що не забезпечило ОСОБА_7 адекватного захисту від свавілля, який є важливим елементом законності тримання під варто, в розумінні п.1 ст.5 Конвенції. Слідчий суддя, в порушення вимог ст.183 ч.3 КПК України не визначив розмір застави.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про необґрунтованість апеляційної скарги та законність судового рішення, підозрюваного та захисника ОСОБА_6 які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.177, 178, 183, 184, 199 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Органами досудового слідства ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.257,ч.3ст.262, ст.348 КК України які згідно зі ст.12 КК України є особливо тяжкими, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі із конфіскацією майна.
Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Пункт четвертий частини другої цієї статті КПК України передбачає застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виду позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою до застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Виходячи зі змісту ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, вказаних в ст.184 КПК України повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явився новий ризик, який виправдовує утримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового слідства до закінчення дій попередньої ухвали про тримання під вартою.
Обираючи відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжуючи термін тримання під вартою до 120 днів та до шести місяців, слідчий суддя виходив з тяжкості інкримінованих йому злочинів та з огляду на забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання перешкод слідству по справі та запобігання продовження злочинної діяльності.
Крім цього, завершити розслідування дійсно не представляється можливим у зв'язку зі складністю кримінального провадження. Одночасно до кримінальної відповідальності притягується 13 осіб, органом досудового розслідування виконаний значний об'єм слідчих дій, спрямованих на збирання доказів, але ще треба виконати цілу низку слідчих та процесуальних дій, експертиз.
З цими висновками погоджується і Апеляційний суд Донецької області.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, з застосуванням вогнепальної зброї, його тяжкість, а також те, що є обґрунтована підозра, що саме ОСОБА_7 в складі організованої групи приймав участь у вбивстві співробітника СБУ, зареєстрований в місті Дніпропетровську та не має стійких соціальних зв'язків, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Провадження по справі ведеться з достатньою процесуальною активністю й по справі дійсно необхідно виконати ще цілу низку слідчих та процесуальних дій, експертиз для закріплення доказової бази та забезпечення повноти проведеного розслідування, й вони не могли бути виконані у встановлені строки з об'єктивних причин.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Злочини, в скоєнні яких підозрюється ОСОБА_7 в складі організованої групи призвели до смерті співробітника СБУ, а тому слідчий суддя прийшов до правильного висновку обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а доводи апеляційної скарги захисника в цій частині не підлягають задоволенню.
Також апеляційний суд вважає, що слідчим та прокурором доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст.257,ч.3ст.262, ст.348 КК України та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також необхідність виконати ще цілу низку слідчих та процесуальних дій, які не могли бути виконані у встановлені строки з об'єктивних причин та вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про продовження строків тримання ОСОБА_7 під вартою до шести місяців, а доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, оскільки вони не спростовують наведеного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України., колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 липня 2015 року про продовження строків тримання під вартою щодо ОСОБА_7 до шести місяців, тобто до 17 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів Апеляційного суду
Донецької області