Справа № 495/8027/14-ц
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
08 липня 2015 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі - Рачицькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Поділля» про стягнення заборгованості, процентів та пені за договором позики у зв'язку із не виконанням грошового зобов'язання, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Поділля» про стягнення заборгованості та процентів за договором позики у зв'язку із не виконанням грошового зобов'язання, а саме у своїй позовній заяві та доповненнях до неї просив суд солідарно стягнути з ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Поділля» заборгованість в розмірі 132 405 (сто тридцять дві тисячі чотириста п'ять) доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 08.07.2015 року за курсом 21.70 складає 2873188,50 грн., з яких:
*заборгованість за основною позикою у сумі 65 000 доларів США;
*заборгованість за відсотками у розмірі 44 850 доларів США;
*індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 1 863 доларів США;
*розмір 3 (трьох) відсотків річних у розмірі 1 692 доларів США;
- суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 19 000 доларів США.
судовий збір в розмірі 3 718,08 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як фізичною особою укладений Договір позики про надання останньому грошових коштів у сумі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США (далі позика) строком з 26 серпня 2013 року до 26 серпня 2014 року, з щомісячною сплатою 3 (трьох) відсотків від суми позики.
В якості забезпечення Договору позики, 26 серпня 2013 року між Приватним підприємством «Поділля» та Позивачем укладено Договір поруки, згідно з п.1.1. якого, ПП "Поділля" поручився перед Позивачем за виконання обов'язку фізичною особою ОСОБА_2 щодо повернення позики у сумі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США Позивачу та сплати процентів за користування позикою згідно Договору позики. Відповідно п.1.2. цього Договору, у випадку порушення ОСОБА_2 обов'язку за основним Договором, ОСОБА_2 та ПП "Поділля" відповідають перед Позивачем солідарно.
В обумовлені строки Позичальник своїх зобов'язань по поверненню суми позики і сплаті відсотків не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 132 405 (сто тридцять дві тисячі чотириста п'ять) доларів США.
Пред'являючи позов про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя, позивач керувався положеннями ЦК України щодо солідарної відповідальності боржника та поручителя перед кредитором.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до положень ст.224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору позики від 26.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, Позичальник отримав позику у сумі 65 000 дол. США з щомісячною сплатою 3 (трьох) відсотків від суми позики.
Відповідно до п.6.1. договору позики Позичальник взяв на себе зобов'язання після закінчення строку договору позики повернути позивачу позику протягом 5 (п'яти) календарних днів.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
У відповідності зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК закріплено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності до ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
З метою забезпечення виконання договору позики, 26.08.2013 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Поділля» було укладено договір поруки, відповідно до якого ПП «Поділля» поручився перед Позивачем за виконання обов'язку фізичною особою ОСОБА_2 щодо повернення позики у сумі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США та сплати процентів за користування позикою.
Частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч.ч.1, 2, 4 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач ОСОБА_2 суму боргу в обумовлений договором строк не повернув, передбачені умовами позики проценти за користування коштами - не сплатив.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, сума основного боргу ОСОБА_2 перед позивачем складає 65000 доларів США.
Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Станом на 08.07.2015 року НБУ встановлено офіційний курс гривні до долара США - 21,70 гривень за 1 долар США.
Таким чином, сума основного боргу, що підлягає стягненню з відповідачів, як солідарних боржників на користь позивача, складає 1410500 грн. (65000 х 21,70).
Розрахунок заборгованості за користування позикою в розмірі 3% щомісячно (п. 4.1 Договору позики) до дня фактичного повернення позики здійснено за період з 26.08.2013 року по 08.07.2015 року включно, тобто за 23 місяців, та складає 44850 дол. США, що за курсом гривні, встановленим НБУ на день ухвалення рішення (21,70 грн. за 1 дол. США), дорівнює 973245 гривень.
П. 7.1 Договору позики встановлена відповідальність позичальника за прострочення повернення позики у розмірі 3% річних від простроченої суми до моменту повернення позики.
Таким чином, 3 % річних від простроченої суми в даному випадку становить: 1962 дол. США, що за курсом гривні, встановленим НБУ на день ухвалення рішення становить 36716,40 грн.
Зазначена вище сума розрахована наступним чином:
Кількість прострочених днів складає 317 днів (26.08.2014 - 08.07.2015); сума заборгованості 65 000 дол. США.
3% річних = (65 000 х 3): 100 : 365 = 5,34 дол. США за один день; 317 х 5,34 = 1692 дол. США.
Вимога ж позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат за період прострочення повернення позики в розмірі 1 863 дол. США є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно положень ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII, індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Як зазначено в рішенні ВСУ №6-36736вов10 від 28.03.2012 року, офіційний індекс інфляції розраховується Державним комітетом статистики України і визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору позики, індексації не підлягає.
Не підлягає задоволенню і вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 19 000 дол. США з наступних підстав.
Так, згідно діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених статтями 280, 611, 1167, 1168 ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Оскільки встановлено, що між сторонами виник спір з приводу невиконання договірних зобов'язань, а договором позики не було передбачено відшкодування моральної шкоди, то і заявлена позивачем вимога про стягнення моральної шкоди є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Таким чином у судовому засіданні знайшла своє підтвердження заборгованість відповідачів перед позивачем солідарно у сумі:
*заборгованість за основною позикою у сумі 65 000 доларів США;
*заборгованість за відсотками у розмірі 44 850 доларів США (23 місяці х 1950 дол. США(3% суми позики);
*розмір 3 (трьох) відсотків річних у розмірі 1 692 доларів США.
Всього у сумі 111 542 (сто одинадцять тисяч п'ятсот сорок два) дол. США, що за курсом 21.70 відповідно до службового розпорядження НБУ від 08.07.2015 року складає 2420461,40 (два мільйони чотириста двадцять тисяч чотириста шістдесят одна) гривня 40 коп. та має бути сплачена відповідачами солідарно на користь позивача.
Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат, суд, у відповідності з ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Однак, з відповідачів на користь позивача підлягає стягенню судовий збір у розмірі 3654 грн. в рівних часках, оскільки відповідно до ЗУ "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру не може перевищувати 3654 грн та помилкова переплата позивача судового збору (3718,08 грн. ) не є підставою для стягнення цих грошей з відповідачів.
Керуючись ст.ст.509, 524, 525, 530, 533, 543, 551, 553, 554, 610, 611, 626, 629, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст.3, 4, 8, 10, 11, 14, 15,57, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Поділля» про стягнення заборгованості та процентів за договором позики у зв'язку із не виконанням грошового зобов'язання - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Красилівським РВ УМВС України в Хмельницькій області) та Приватного підприємства «Поділля» (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, буд. б/н, код ЄДРПОУ 32222956) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) суму боргу в розмірі 2420461,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Красилівським РВ УМВС України в Хмельницькій області) та Приватного підприємства «Поділля» (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, буд. б/н, код ЄДРПОУ 32222956) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в рівних частках, а саме по 1827 грн. з кожного.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Боярський О. О.