Справа №784/1333/13 26.03.2013 26.03.2013 26.03.2013
Номер провадження 33/784/74/13
Провадження № 33/784/74/2013 Головуючий суду І інстанції
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя Олефір М.В.
Суддя апеляційного суду
ОСОБА_1
26 березня 2013 року м. Миколаїв
Суддя апеляційного суду Миколаївської області Чебанова-Губарєва Н.В.
при секретарі Гурьяновій А.Ю.,
за участю особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності ОСОБА_2,
розглянув справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 березня 2013 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Миколаєві, мешкає в м. Миколаєві, пров. Південний, 16,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
За постановою судді, ОСОБА_2 29.12.2012 р. близько 03.30 год., рухаючись в Миколаєві по вул. Корабелів, керував транспортним засобом “Форд Транзит” реєстраційний номер НОМЕР_1. Зупинившись на вимогу працівників ДАЇ навпроти будинку № 20/3, ОСОБА_2 за допомогою алкотестеру “Драйгер Арам 2288” пройшов огляд на стан сп'яніння, за результатами якого відповідно тесту № 880 вміст алкоголю у видихуваному повітрі склав 2,01 проміле. З результатами огляду ОСОБА_2 не погодився, від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому порядку, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, стверджує, що на момент зупинки працівниками ДАІ його автомобіля, за кермом знаходилася його дружина, а він сидів на пасажирському місці, що може підтвердити свідок ОСОБА_3, який знаходився біля нього в салоні автомобіля. Вирішивши з'ясувати причину зупинки, він покинув автомобіль, а на питання працівника ДАІ про те, кому належить транспортний засіб, він відповів, що автомобіль належить йому. На вимогу пред'явити документи та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі був згоден, але працівники ДАІ після проведення тесту на алкоголь вважали недоцільним проведення огляду в медичному закладі. З протоколом, складеним працівниками ДАІ він був не згоден, про що свідчить відсутність його підпису в протоколі.
Стверджує, що свідки, які були присутні при проходженні тесту, написали показання під диктовку працівника ДАІ.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного порушення за обставин, викладених у постанові суду, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.
Так, ОСОБА_2 під час судового засідання поясняв, що транспортний засіб під його керуванням був зупинений працівниками ДАІ, на місці зупинки він продув алкотестер, який показав 2 проміле, в лікувальний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння не поїхав, з результатами алкотестеру був згодний (а.с. 12).
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.12.2012 р., ОСОБА_2 у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовився від пояснень та підписів, а також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі (а. с. 3).
З пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2, рухаючись в Миколаєві по вул. Корабелів, керував транспортним засобом “Форд Транзит” реєстраційний номер НОМЕР_1. Зупинившись на вимогу працівників ДАЇ, ОСОБА_2 за допомогою алкотестеру пройшов огляд на стан сп'яніння, за результатами якого вміст алкоголю у видихуваному повітрі склав 2,01 проміле. ОСОБА_2, у якого були ознаки алкогольного сп'яніння - нечітка мова, запах алкоголю з ротової порожнини та інші, від дачі пояснень та підпису протоколу відмовився, від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі також відмовився (а. с. 5-8).
Отже пояснення ОСОБА_2, які він надав у судовому засіданні, узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення від 29.12.2012 р. та поясненнями свідків і свідчать про те, що під час зупинки автомобіля працівниками ДАЇ за кермом знаходився саме ОСОБА_2, у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння і від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі він відмовився, а тому доводи апелянта про керування автомобілем на момент його зупинки працівниками ДАІ дружиною і наявність його згоди на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, неспроможні.
Враховуючи наведене судом, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови, як того просить апелянт, не має.
Що стосується стягнення, яке накладене на правопорушника, то воно відповідає вимогам ст. 33 КУпАП - при обранні стягнення судом враховані характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, а саме те, що він працює, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 березня 2013 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області ОСОБА_1