І М'Я М У К Р А Ї Н И
Справа № 1-128/2011
23 вересня 2011 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Савіна О. І.
при секретарі Момотовій А.А.
з участю прокурора - Кравченко К.І.
потерпілих -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше судимого,
- притягнутого до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185 КК України
В середині жовтня 2010 року ОСОБА_4, знаходячись в зйомній кімнаті №66а гуртожитку, розташованого по вул.Молодіжній, 11 в м.Южноукраїнську Миколаївської області, яка належить ОСОБА_1, з серванту меблевої стінки таємно викрав жіночі золоті прикраси: два золотих ланцюжки вагою по 1,3 грами кожен, вартістю по 300 грн. кожен і обручку, вартістю 200 грн.; на початку березня 2011 року ОСОБА_4 з вказаної квартири викрав також м'ясорубку "Оріон", вартістю 890 грн.
Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1690 гривень.
Крім того, на початку березня 2011 року ОСОБА_4, знаходячись в зйомній кімнаті №66а гуртожитку, розташованого по вул.Молодіжній, 11 в м.Южноукраїнську Миколаївської області, з серванту меблевої стінки таємно викрав золотий ланцюжок з хрестиком, вартістю по 900 грн., який належав його співмешканці ОСОБА_2, а 26.06.2011 року викрав пару золотих сережок останньої, вартістю 500 грн.
Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1400 гривень.
Також в період з квітня по травень 2011 року ОСОБА_4, маючи вільний доступ до ключів квартири ОСОБА_5 та ОСОБА_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, проникав до неї у відсутності власників, звідки таємно викрав три золотих ланцюжки, чотири хрестики, дві пари золотих сережок ОСОБА_3, заподіявши останній матеріальну шкоду на загальну суму 3800 грн.
Підсудний ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст.185 КК України визнав повністю та пояснив суду, що з липня 2010 року він почав проживати з ОСОБА_2 та її двома дітьми в зйомній кімнаті №66а в гуртожитку по вул.Молодіжній, 11 в м.Южноукраїнську, належній ОСОБА_1 В жовтні-листопаді 2010 року з серванту даної кімнати він викрав два золоті ланцюжки та золоту обручку, які продав, а гроші витратив на власні потреби. В березні 2011 року він викрав м'ясорубку "Оріон", яка належить ОСОБА_1, золотий ланцюжок з хрестиком та золоті сережки своєї співмешканки. Крім того, в період з квітня по травень 2011 року, маючи ключі від квартири №168, належної ОСОБА_5 та ОСОБА_3, таємно викрав три золотих ланцюжки, чотири хрестики, дві пари золотих сережок ОСОБА_3 У вчиненому кається.
Крім повного визнання ОСОБА_4 своєї вини, його вина у вчиненні вказаного злочину повністю доказана зібраними та дослідженими по справі доказами.
Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що з липня 2010 року її донька ОСОБА_2 співмешкала разом з ОСОБА_4 в кімнаті №66а гуртожитку її старшої доньки - ОСОБА_1, розташованій по вул.Молодіжній, 11 в м.Южноукраїнську. В жовтні 2010 року її донька ОСОБА_1 помітила, що з її квартири зникли два золоті ланцюжки, обручка та мясорубка, а через деякий час виявилось, що відсутні золотий ланцюжок з хрестиком її доньки ОСОБА_2, а в червні 2011 року - ще й пара золотих сережок. В липні 2011 року в її квартирі вона виявила, що зникли належні їй три золотих ланцюжки, чотири хрестики та дві пари золотих сережок. Після цього вона разом з доньками звернулись з заявами до Южноукраїнського МВ УМВС України. Оскільки завдану їй шкоду підсудний відшкодував, від цивільного позову відмовляється.
Потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що з серпня 2010 року її сестра ОСОБА_2 почала співмешкати разом з ОСОБА_4 в її кімнаті гуртожитку, розташованого по вул.Молодіжній, 11 в м.Южноукраїнську. В жовтні 2010 року, прийшовши разом зі своєю матір'ю до сестри в гості, вона помітила, що з серванту зникли два золоті ланцюжки, обручка та м'ясорубка. А через деякий час сестра ОСОБА_2 розповіла про зникнення її золотого ланцюжка з хрестиком та золотих сережок. В липні 2011 року її батьки виявили відсутність в своїй квартирі три золотих ланцюжки, чотири хрестики та дві пари золотих сережок матері. Після цього вони звернулись до Южноукраїнського МВ УМВС України. Завдану їй шкоду підсудний відшкодував, тому вона від цивільного позову відмовляється.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що в червні 2010 року познайомилась з ОСОБА_4, а з липня 2011 року вони почали проживати з ним і її дітьми в кімнаті №66а гуртожитку по вул.Молодіжній, 11 в м.Южноукраїнську, яку надала їм для тимчасового проживання її сестра ОСОБА_1. В жовтні 2010 року до них в гості прийшли її матір з сестрою, які помітили відсутність двох золотих ланцюжків, обручки та м'ясорубки, належних її сестрі. Через деякий час вона помітила, що зникли її золотий ланцюжок з хрестиком та золоті сережки. А в липні 2011 року її батьки виявили відсутність в своїй квартирі трьох золотих ланцюжків, чотирьох хрестиків та двох пар золотих сережок. Після цього вони звернулись до Южноукраїнського МВ УМВС України. Завдану їй шкоду підсудний відшкодував, тому вона відмовляється від цивільного позову.
Приймаючи до уваги той факт, що підсудний ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, суд обмежився його показами, показами потерпілих та доказами, які підтверджують склад злочину, вчиненого останнім та характеризуючими даними підсудного.
Оцінюючи зібрані і досліджені у справі докази, допитавши підсудного, потерпілих, оцінивши докази в їх повній сукупності, суд вважає, що ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 185 - крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
При призначенні покарання ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем його проживання; обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає: щире каяття у вчиненому злочині, відшкодування заподіяної шкоди та думку потерпілих, які просили суд не позбавляти підсудного волі.
Вирішуючи питання стосовно призначення виду покарання, суд враховуючи особу підсудного, пом'якшуючі обставини, вважає за можливе обрати покарання у вигляді позбавлення волі, але із звільненням від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до останнього ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України.
На думку суду таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження ним нових злочинів.
Тому, враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області, протягом 15 діб, через Южноукраїнський міський суд, з моменту проголошення, а засудженим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_6