463/2514/15-к
1-кс/463/517/15
11 червня 2015 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Личаківського району м. Львова,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на дії прокурора Личаківського району м. Львова, які полягають у незаконній відмові внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань заяви про вчинення суддями злочину.
Скаргу мотивує тим, що 07.05.2015р. звернувся до прокуратури Галицького району м. Львова з заявою про скоєння суддями Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 375 КК України, з приводу постановлення 29.04.2013 року завідомо неправосудної ухвали. Зазначена заява за належністю була надіслана прокурору Личаківського району м. Львова. 15.05.2015 року прокурор ОСОБА_7 виніс необґрунтоване рішення про відмову внесення відомостей до ЄРДР. Вважає, що такі дії прокурора по невнесенні заяви про злочин суддями в ЄРДР є неправомірними та незаконними, оскільки внесення відомостей до ЄРДР є обов'язком прокурора після отримання ним заяви про скоєння злочину. Тому, змушений звернутися до слідчого судді з даною скаргою. Просить зобов'язати прокуратуру Личаківського району м. Львова в особі реєстратора внести відомості до ЄРДР по факту вчинення кримінального правопорушення Апеляційним судом Львівської області передбаченого ч.1 ст. 375 КК України.
В судовому засіданні скаржник свою скаргу підтримав покликаючись на доводи викладені в ній. Просив скаргу задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив. В силу ч.3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги. Прокурором прокуратури Личаківського району м. Львова ОСОБА_8 подано письмові заперечення, згідно яких просить скаргу залишити без розгляду, оскільки відомості викладені в заяві ОСОБА_3 не містять об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення суддями Апеляційного суду Львівської області кримінального правопорушення, також покликається на ст. 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Постанову Пленуму ВСУ № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади».
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги вважаю, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Листом від 15.05.2015 року Прокуратурою Личаківського району відмовлено ОСОБА_3 у внесенні відомостей стосовно зазначених вище суддів до ЄРДР у зв'язку з відсутністю об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відсутність визначення процесуальним законом приводів і підстав до початку кримінального провадження на практиці врегульовано «Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2012 р. № 1050 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2012 р. за № 2095/22407, де зазначено джерела інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що надходить до ОВС уповноваженого розпочати досудове розслідування, які фактично є ні чим іншим, як приводами до початку кримінального провадження, а підставами - наявність у джерелі інформації даних про ознаки кримінального правопорушення.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України та пункт 2.2 Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 700 від 14 серпня 2012 р., зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
На такий обов'язок слідчого, прокурора вказують вимоги ч. ч. 3, 4 та 5 ст. 214 КПК України, згідно з якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про кримінальне правопорушення, вимагається короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, тобто Кримінального кодексу, зміст повідомлення слідчим прокурора про підставу початку досудового розслідування.
Положення ст. 214 КПК України, перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Про правильність таких висновків свідчить той факт, що Інструкцією № 1050, п. 3.5, також передбачено порядок розгляду ОВС заяв і повідомлень, в яких відсутні відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Такі заяви після реєстрації в журналі ЄО доповідаються оперативним черговим начальникові органу внутрішніх справ або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви, після їх надходження до ОВС, підлягають розгляду останнім згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Крім того, при вирішенні питання про наявність в діях судді ознак складу злочину згідно з Інструкцією № 1050 і внесенні їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід брати до уваги і роз'яснення, що містяться у Постанові Пленуму ВСУ від 13.06.2007р. «Про незалежність судової влади». Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання (пункти 10 і 11).
Зі змісту скарги вбачається, що по суті, ОСОБА_3 фактично не згідний з процесуальним рішенням суддів Апеляційного суду Львівської області, яке на день розгляду скарги є чинним. Такі обставини не можуть вважатись фактичними даними, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не несуть в собі відомостей про мотив чи зацікавленість суддів, якими ухвалено рішення.
З врахуванням наведеного, приходжу до висновку, що дії прокурора Личаківського району м. Львова з приводу відмови внесення заяви стосовно вчинення зазначеними вище суддями кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 375 КК України до Єдиного державного реєстру є правомірними. Відтак, скаргу слід визнати необґрунтованою і в її задоволенні відмовити.
На підставі наведеного, керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Личаківського району м. Львова - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1