Справа № 1003/17573/12
2/1003/4793/12
Категорія 45
27 грудня 2012 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:
головуючого судді - Гапоненко А. П. ,
при секретарі - Миронова Н. В.,
за участю представника відповідача адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Біла Церква, справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину , -
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом в якому зазначила, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 18 липня 1992 року по 20 грудня 2007 року, після чого розлучилися. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу залишився проживати разом з нею. У березні 2008 року син захворів і йому була показана інсулінотерапія, на яку позивач витратила практично всі свої кошти. Дитина знаходиться на дорогих інсулінах і йому 10 раз в день необхідно вимірювати рівень цукру в крові, але лікування, ін'єкціями вже не допомагає. У 2012 році лікарі рекомендували перевести дитину на нову терапію, а саме встановити інсулінову помпу, яка коштує 40000 грн., тому звернулась до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача на її користь 20000 грн. - половину вартості додаткових витрат, потрібних на лікування сина ОСОБА_4.
В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги, пославшись на обставини та підстави, викладені у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали, надали суду письмові заперечення та зазначили, що на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2010 року по справі № 2-12766/2010 року за позовом позивача ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину позивачка вже отримує аліменти на дітей: доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі по 1/3 частині від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та по 1/10 частині з усіх видів заробітку додаткових витрат на лікування сина починаючи з 20.08.2010 року до досягнення ним повноліття. Враховуючи дану обставину, а також те, що відповідач являється інвалідом 2 групи, має не значні прибутки, лікування дитини можливе без придбання інсулінової помпи, тому в задоволені позову просять суд відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідка, вивчивши та дослідивши надані суду письмові докази, суд вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що неповнолітній син сторін у справі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачем, яка піклується про його виховання та займається лікуванням дитини, який хворіє на тяжку форму сахарного діабету 1 типу, кетоацедоз, з високим ступенем ризику та потребує постійної інсулінотерапії, яку може забезпечити зазначена інсулінова помпа. Придбання інсулінової помпи є життєвою необхідністю для лікування дитини, що повністю підтверджено медичними довідками у справі.
Згідно наданої суду копії рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2010 року позивач вже отримує аліменти на дітей: доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі по 1/3 частині від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та по 1/10 частині з усіх видів заробітку додаткових витрат на лікування сина починаючи з 20.08.2010 року до досягнення ним повноліття.
Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
У відповідності до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що у випадку стягнення виплат по додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (в тому числі хвороби) передбачених ст. 185 Сімейного Кодексу України, ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, які необхідно стягувати у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надала суду докази щодо необхідності придбання інсулінової помпи для лікування дитини та її вартість.
При вирішені справи по суті позовних вимог суд не приймає до уваги доводи відповідача, що лікування дитини можливе без придбання медичного препарату, оскільки дана обставина спростована медичною довідкою щодо необхідності придбання інсулінової помпи, а також показами свідка ОСОБА_6, яка лікує свою дитину з аналогічним діагнозом.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
При вирішені справи по суті позовних вимог суд враховує матеріальний стан відповідача, виплату ним аліментів за судовим рішенням і ту обставину, що позивач також являється інвалідом, має не значні прибутки, постійно витрачає кошти на лікування дитини, яка являється інвалідом 2 групи дитинства, бере на себе обов'язок понести половину витрат на придбання медичного препарату, тому позов слід задовольнити.
У відповідності до п.8 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» сторони звільнені від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141,185 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 половину вартості додаткових витрат на лікування неповнолітнього сина ОСОБА_4 в сумі 20000( двадцять тисяч) грн..
Звільнити сторони від сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя ОСОБА_7