ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.07.2015Справа №910/13474/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСИ-ОЙЛ»
До Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Банк»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал»
про внесення змін до кредитного договору
Суддя Спичак О.М.
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Давиденко К.Ю. - представник за довіреністю;
Від відповідача: Моісеєнко Б.І. - представник за довіреністю;
Від третьої особи: Моісеєнко Б.І. - представник за довіреністю
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" про внесення змін до, укладеного між сторонами, кредитного договору №054-11-13 від 29.11.2013 року в частині строків (термінів) повернення траншів (та процентів за ними), наданих позивачу: за додатковою угодою №1 від 25.04.2014 року із подальшими змінами та доповненнями до кредитного договору №054-11-13 від 29.11.2013 року; за додатковою угодою №2 від 24.07.2014 року із подальшими змінами та доповненнями до кредитного договору №054-11-13 від 29.11.2013 року, шляхом продовження строків (термінів) сплати нарахованих за ними процентів відповідачу не раніше ніж до настання наступного терміну: для траншу, в сумі 30 000,00 доларів США наданого 03.12.2013 року за кредитним договором №054-11-13 від 29.11.2013 року - до 28.11.2017 року; для траншу в сумі 15 000,00 доларів США наданого 10.12.2013 року за кредитним договором №054-11-13 від 29.11.2013 року - до 28.11.2017 року.
Ухвалою суду від 29.05.2015 року було порушено провадження у справі № 910/13474/15 та призначено справу до розгляду на 19.06.2015 року.
У судовому засіданні 19.06.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача 15.06.2015 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, а в судовому засіданні 19.06.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
У судовому засіданні 19.06.2015 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 13.07.2015 року.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" 10.07.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про заміну неналежного відповідача, а 13.07.2015 року подав уточнення до даного клопотання, відповідно до яких просив суд замінити відповідача у даній справі - Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" зважаючи на те, що між Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" укладено договір про відступлення права вимоги за оспорюваним кредитним договором.
Представник позивача у судовому засіданні 13.07.2015 року надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення клопотання про заміну неналежного відповідача не заперечував.
Зважаючи на те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" відступлено лише право вимоги за оспорюваним договором, але останній не є стороною оспорюваного кредитного договору, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про заміну неналежного відповідача.
Разом з тим, суд вважає за необхідне з власної ініціативи залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 37, літ. "Б"., код ЄДРПОУ 38123843).
У судовому засіданні 13.07.2015 року представник позивача подав письмові пояснення по справі, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
Ухвалою суду від 13.07.2015 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", розгляд справи № 910/13474/15 відкладено на 20.07.2015 року.
В судовому засіданні 20.07.2015 року представник позивача заявив усне клопотання про витребування доказів, яке судом розглянуто та відхилено.
Представник позивача в судовому засіданні 20.07.2015 року надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні 20.07.2015 року надав усні пояснення відповідно до яких проти позовних вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 20.07.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -
29.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" (позичальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" (банк, відповідач) був укладений кредитний договір №054-11-13, відповідно до умов якого банк надає позичальникові кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування - 450 000,00 доларів США, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку отриманий кредит, а також сплатити проценти за змінюваною процентною ставкою Libor (3M) + 10,1%, значення ставки Libor 3M на дату укладення договору приймається 0,23910% та діє протягом 3 місяців.
Як зазначав представник позивача, на виконання умов договору відповідач надав йому кредит в сумі 450 000,00 доларів США., а саме: 03.12.2013 року - 300 000,00 доларів США.; 10.12.2013 року - 150 000,00 доларів США.
Відповідно до графи 8 розділу І та п. 1.3.1 договору повернення грошових коштів відбувається по 125 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення - 28.11.2016 року.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором у повному обсязі (п.6.2).
24.04.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою сторони дійшли згоди реструктуризувати прострочену заборгованість за кредитним договором на загальну суму 450 000,00 доларів США, шляхом встановлення строку погашення траншів не пізніше 02.06.2014 року.
24.04.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, якою сторони дійшли згоди реструктуризувати прострочену заборгованість за кредитним договором на загальну суму 450 000,00 доларів США, шляхом встановлення строку погашення траншів не пізніше 28.11.2016 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, з посиланням на ст. 652 ЦК України, зазначає про істотну зміну обставин, що передбачають право сторони на зміну умов договору, якими, зокрема є: місцезнаходження позивача в зоні проведення антитерористичної операції та проведення Національним банком України низки заходів щодо стабілізації курсу гривні, обмеження продажу валюти, т.і., що унеможливило стабільну співпрацю позивача з іноземними контрагентами з закупівлі пального та своєчасного розрахунку за вже придбане майно.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що жодна із встановлених законодавством умов за існування якої є підстави для зміни договору за рішенням суду, в даному випадку не настала.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зміна умов договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності умов, вказаних у ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме: - в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; - зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; - із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до листа Служби безпеки України від 13.06.2014 року № 33/2117 07.04.2014 року, на підставі ст. ст. 10, 11 Закону України „Про боротьбу з тероризмом" прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій, Луганській і Харківській областях.
Постановою Верховної Ради України „Про Заяву Верховної Ради України щодо захисту конституційних прав військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу та інших працівників органів внутрішніх справ України, які беруть участь у антитерористичній операції, направленій на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, мирного життя українських громадян" від 16.04.2014 року № 1215-VII визнано проведення антитерористичної операції на сході України та закликано громадян України, які мають бажання, у цей скрутний час вступати до лав Збройних Сил України, Національної гвардії України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" введені в дію деякі заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України „Про оборону" передбачено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року „Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням позивача є м. Донецьк, вул. Щорса, 108а.
Господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що сторони договору не могли передбачити у майбутньому, з усією обачністю та добросовісністю, різкого погіршення умов ведення господарської діяльності в регіоні місцезнаходження позивача, зокрема масові заворушення, захоплення будівель державних установ, проведення бойових та військових дій, а тому в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.
Проте, закон пов'язує можливість зміни умов договору не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Відповідно до Листа Верховного Суду України "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)" від 07.10.2010 року при розгляді спорів щодо зміни або розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, що передбачено статтею 652 ЦКУ, то суд має мати на увазі, що позичальнику необхідно довести наступне:
1. При зміні договору посилання на істотну зміну обставин можливе лише у тому разі, коли сторони при укладенні договору визначили такі обставини, як істотні.
2. Обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, у чому саме вони змінились і чому зміна обставин є істотною. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач, з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов'язку доказування, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане.
3. Одночасно наявність чотирьох умов, перелічених у частині 2 статті 652 ЦК, у розрізі конкретної ситуації, акцентуючи, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
4. Враховуючи те, що за істотної зміни обставин зміна договору за рішенням суду допускається у виняткових випадках (частина 4 статті 652 ЦК), необхідно також довести наявність однієї з двох таких умов: 1) розірвання договору повинно суперечити суспільним інтересам або 2) може потягнути для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
У будь-якому випадку суд має мати на увазі, що поняття "істотна зміна обставин" є оціночною категорією, законодавець у пункті 2 частини 1 статті 651 ЦК України дає визначення цього поняття, вказуючи на те, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При цьому судом зазначається, що позивачем не доведено обставин, які свідчили б про те, що у зв'язку з місцезнаходженням позивача в зоні проведення антитерористичної операції та проведення Національним банком України низки заходів щодо стабілізації курсу гривні, обмеження продажу валюти, т.і. невнесення змін до кредитного договору №054-11-13 від 29.11.2013 року позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладанні останнього.
Також позивачем не доведено порушення співвідношення майнових інтересів сторін внаслідок місцезнаходження позивача в зоні проведення антитерористичної операції та проведення Національним банком України низки заходів щодо стабілізації курсу гривні, обмеження продажу валюти, т.і.
Таким чином, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір №054-11-13 від 29.11.2013 року може бути змінений за рішенням суду.
Саме ж по собі місцезнаходження позивача в зоні проведення антитерористичної операції та проведення Національним банком України низки заходів щодо стабілізації курсу гривні, обмеження продажу валюти, т.і. - не може бути підставою для зміни кредитного договору №054-11-13 від 29.11.2013 року, оскільки відсутні всі умови, обов'язковість яких наведена в ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки обставин, за яких кредитний договір підлягає зміні за положенням статті 652 Цивільного кодексу України, судом не встановлено, а позивачем не доведено, тому підстав для задоволення позову не вбачається.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.М. Спичак
Повне рішення складено
27.07.2015 року