ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.07.2015Справа №910/14970/15
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД»
до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
За участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»
про визнання іпотечного договору недійсним
Представники:
від Позивача: Кондратюк А.В. (представник за довіреністю);
від Відповідача: Саковець А.О. (представник за довіреністю);
від Третьої особи: Любор - Пурлінська Т.М. (представник за довіреністю);
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (надалі також - «Відповідач») про визнання іпотечного договору недійсним.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 23.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (Позичальник) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Банк) було укладено Договір кредитної лінії №280, відповідно до умов якого Банк зобов»язався надати, а Позичальник зобов»язався отримати та належним чином використовувати і повернути кредит з остаточним терміном повернення не пізніше 21.11.2014 року з максимальним лімітом кредитування 300 000 000 грн. 00 коп. В якості забезпечення належного виконання умов Договору кредитної лінії №280 від 23.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір №2, предметом якого є нежилий будинок, загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться у м. Києві, вул. Саксаганського, буд. 115а. Як зазначає Позивач, вказаний договір був підписаний від імені Позивача генеральним директором Коломійцем Олександром Миколайовичем. 07.05.2013 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» було прийнято рішення, оформлене протоколом №04/13, про надання в заставу ПАТ «Державний ощадний банк України» нежилого приміщення загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться у м. Києві, вул. Саксаганського, буд. 115а та підтвердження повноважень генерального директора Коломійця Олександра Миколайовича, в тому числі для укладання договору іпотеки нежилого приміщення. Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.05.2015 року по справі №901/8438/15-г визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» від 07.05.2013 року, що оформлено протоколом №04/13. За таких підстав, вказаний правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, а тому просить Суд визнати недійсним Іпотечний договір №2 від 23.05.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравковецькою А.М. за реєстровим №710.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/14970/15, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК", судове засідання призначено на 01.07.2015 р.
01.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та клопотання про зупинення провадження до розгляду справи №910/8438/15-г за позовом Куценко О.М. до Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Київським апеляційним господарським судом.
01.07.2015 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник третьої особи вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 15.06.2015 року не виконав.
В судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання представника відповідача, а клопотання про зупинення провадження по справі відкласти до встановлення фактичних обставин по справі.
Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:
1) Позивача:
- надати копію наказу по справі №910/8438/15-г на підтвердження набрання рішенням законної сили;
- надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
2) Відповідача надати докази на підтвердження прийняття апеляційної скарги до провадження по справі №910/8438/15-г Київським апеляційним господарським судом.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2015 р. відкладено розгляд справи на 22.07.2015 р., у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
07.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 28.05.2015 р.
15.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору.
17.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення на відзив Відповідача.
22.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.
22.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору.
22.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла Заява про залишення позовної заяви без розгляду.
В судовому засіданні 22.07.2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив Суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В судовому засіданні представники Відповідача та Третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2015 року відмовлено Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в задоволенні Клопотання про зупинення провадження у справі №910/14970/15 до розгляду справи №910/8438/15-г за позовом Куценко О.М. до Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Київським апеляційним господарським судом.
Суд, розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» на підставі п.1 ч.1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» підписана представником за довіреністю Кондратюком Андрієм Вікторовичем. Вказана довіреність видана 06.04.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» в особі заступника директора Данькевича Олексія Івановича, який діє на підставі Статуту, зі строком дії до 06.04.2016 року.
Право заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» Данькевича Олексія Івановича підписувати від імені товариства довіреності на представництво інтересів останнього підтверджується протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» №31/03-2014/К від 31.03.2014 р. про обрання Данькевича Івана Петровича на посаду генерального директора, наказом №12-К (по особовому складу) від 01.04.2014 р. про початок виконання своїх посадових обов»язків Данькевичем Іваном Петровичем, наказом Данькевича Івана Петровича №62-К (по особовому складу) від 06.06.2014 р. про прийняття Данькевича Олексія Івановича на посаду заступника генерального директора товариства, протоколом загальним зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» №06/08/14 від 06.08.2014 р., яким введено Данькевича Олексія Івановича до складу дирекції товариства, наказом №62/1-З від 06.08.2014 р. про надання генеральним директором Данькевичем Іваном Петровичем заступнику генерального директора Данькевичу Олексію Івановичу право діяти від імені товариства, представляти його інтереси у всіх підприємствах, установах, організаціях будь - якої форми власності, укладати господарські договори та інші договори, вчиняти інші правочини, видавати довіреності, в тому числі для представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» в судах загальної юрисдикції всіх рівнів.
За таких підстав, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» на підставі п.1 ч.1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» підписана Уповноваженою на це особою.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 22 липня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
23.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (Позичальник) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Банк) було укладено Договір кредитної лінії №280, відповідно до умов якого Банк зобов»язався надати, а Позичальник зобов»язався отримати та належним чином використовувати і повернути кредит з остаточним терміном повернення не пізніше 21.11.2014 року з максимальним лімітом кредитування 300 000 000 грн. 00 коп.
В якості забезпечення належного виконання умов Договору кредитної лінії №280 від 23.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір №2, предметом якого є нежилий будинок, загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться у м. Києві, вул. Саксаганського, буд. 115а.
Згідно з п.1.3 Договору вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки, визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб»єктом оціночної діяльності і згідно зі Звітом про оцінку майна від 05.04.2013 року, складеним суб»єктом оціночної діяльності ТОВ «Столиця Груп» (сертифікат суб»єкта оціночної діяльності №9700/10 від 24.06.2010 року, виданий Фондом державного майна України), становить 168 534 000 грн. 00 коп.
Відповідно до п.1.4 Договору за взаємною згодою Сторін вартість іпотеки становить 144 015 000 грн. 00 коп.
Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками Сторін та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов»язання за Кредитним договором в повному обсязі. (п.11.1 Договору)
Іпотечний договір №2 від 23.05.2013 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., за реєстровим №710.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що вказаний договір був підписаний від імені Позивача генеральним директором Коломійцем Олександром Миколайовичем. 07.05.2013 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» було прийнято рішення, оформлене протоколом №04/13, про надання в заставу ПАТ «Державний ощадний банк України» нежилого приміщення загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться у м. Києві, вул. Саксаганського, буд. 115а та підтвердження повноважень генерального директора Коломійця Олександра Миколайовича, в тому числі для укладання договору іпотеки нежилого приміщення. Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.05.2015 року по справі №901/8438/15-г визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» від 07.05.2013 року, що оформлено протоколом №04/13. За таких підстав, вказаний правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, а тому просить Суд визнати недійсним Іпотечний договір №2 від 23.05.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравковецькою А.М. за реєстровим №710.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Як встановлено Судом, в якості забезпечення належного виконання умов Договору кредитної лінії №280 від 23.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір №2, предметом якого є нежилий будинок, загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться у м. Києві, вул. Саксаганського, буд. 115а.
У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права і обов'язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).
Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єкта ми господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України, рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів загальних зборів учасників товариства.
Частинами 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Правові наслідки вчинення правочинів представником встановлені ст. 239 Цивільного кодексу України: правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. (ст. 241 Цивільного кодексу України)
Правові наслідки вчинення правочинів з перевищенням повноважень визначено частиною першою статті 241 ЦК України: правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Таким чином, із змісту норми частини першої статті 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).
Як вбачається з матеріалів справи, Іпотечний договір №2 від 23.05.2013 року від імені Іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» укладений Генеральним директором Коломійцем Олександром Миколайовичем, який діє на підставі Статуту.
При цьому, Суд зазначає, що 07.05.2013 року прийнято рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» про надання згоди на надання в заставу нежилого приміщення загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться у м. Києві, вул. Саксаганського, буд. 115а та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» на праві власності з метою виступити майновим поручителем по зобов»язаннях АТ «Брокбізнесбанк», які виникнуть при підписанні Договору відновлювальної кредитної лінії між АТ «Державний ощадний банк України» та АТ «Брокбізнесбанк», а також уповноваження генерального директора ТОВ «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» Коломійця Олександра Миколайовича на здійснення усіх необхідних дій та підписання усіх необхідних документів, пов»язаних з наданням в заставу майна та укладенням договору іпотеки нежилого приміщення загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться у м. Києві, вул. Саксаганського, буд. 115а, з метою виступити майновим поручителем по зобов»язаннях АТ «Брокбізнесбанк», які виникнуть при підписанні Договору відновлювальної кредитної лінії між АТ «Державний ощадний банк України» та АТ «Брокбізнесбанк», яке оформлене протоколом №04/13. На загальних зборах Товариства був присутній учасник, який володіє 100% голосів, а саме ПрАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест", яка діє від власного імені за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду не диверсифікованого виду закритого типу «Капітал».
Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.05.2015 року по справі №910/8438/15-г визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" ( інд. 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115-А, код ЄДРПОУ 34354782) від 07 травня 2013 року, що оформлено протоколом № 04/13.
Вказаним рішенням суду встановлено, що директор ПрАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест", приймаючи на Загальних зборах учасників ТОВ "Капітал Інвест ЛТД" рішення від імені Фонду, яким управляє ПрАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест" про розпорядження нерухомим майном на суму 168 534 000 грн. 00 коп., перевищив свої повноваження, порушив приписи Закону України "Про інститути спільного інвестування", п. 7.4.21 Статуту ПрАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест", не погодивши свої дії з акціонерами управителя, ПрАТ "КУА "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест", та не отримавши акт органу юридичної особи на відповідні повноваження.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 року (повний текст від 05.06.2015 року) у справі № 910/8438/15-г, яке набрало законної сили 16.06.2015 року, 16.06.2015 року видано Накази про примусове виконання рішення суду.
24.06.2015 року Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 року по справі № 910/8438/15-г.
Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Згідно зі статтею 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, Суд зазначає, що на час розгляду справи №910/14970/15 рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 року по справі № 910/8438/15-г набрало законної сили, на виконання якого видані накази на примусове виконання вказаного рішення суду, а тому обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, щодо особи, у відношенні якої встановлено ці обставини.
За таких підстав, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача та Третьої особи щодо ненабрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 року по справі № 910/8438/15-г у зв»язку з поданням апеляційної скарги.
Статтею 143 Цивільного кодексу України визначено, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.
У статті 145 Цивільного кодексу України зазначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
Пунктом 11 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД», в редакції від 09.11.2012 року, чинній на момент укладення Іпотечного договору №2 від 23.05.2013 року, передбачено, що виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною та оперативною діяльністю є Дирекція Товариства на чолі з Генеральним директором.
Генеральний директор призначається Загальними зборами Учасників Товариства на невизначений термін. (п.11.2 Статуту)
У п.11.5 Статуту визначено, що генеральний директор Товариства без довіреності діє від імені Товариства, представляє інтереси з усіх питань діяльності Товариства в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, як на Україні, так і за кордоном.
Генеральний директор не має права без погодження з Загальними Зборами Учасників розпоряджатись майном Товариства, в тому числі наданням його у заставу та інше.
Генеральний директор має право без довіреності від імені Товариства будь - які правочини, юридичні дії спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків, зокрема, розпоряджатися грошовими коштами ,укладати договори, контракти та угоди Товариства у відповідності з чинним законодавством та цим Статутом без погодження з Загальними Зборами Учасників, що не перевищують суму 100 000 грн. 00 коп.
Відповідно до п.10.1 Статуту вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників. Вони складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України, рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів загальних зборів учасників товариства.
Зазначені норми матеріального права та зміст Статуту свідчать про те, що Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» не є самостійним виконавчим органом управління товариством, а тому зобов'язаний діяти на підставі рішень, прийнятих Загальними зборами товариства.
Згідно з п.1.3 Договору вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки, визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб»єктом оціночної діяльності і згідно зі Звітом про оцінку майна від 05.04.2013 року, складеним суб»єктом оціночної діяльності ТОВ «Столиця Груп» (сертифікат суб»єкта оціночної діяльності №9700/10 від 24.06.2010 року, виданий Фондом державного майна України), становить 168 534 000 грн. 00 коп.
Відповідно до п.1.4 Договору за взаємною згодою Сторін вартість іпотеки становить 144 015 000 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку» вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.
Суд зазначає, що до виключної компетенції Загальних зборів належить прийняття рішення про відчуження майна товариства на суму, що перевищує суму 100 000 грн. 00 коп., проте рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» від 07 травня 2013 року, що оформлено протоколом № 04/13, про надання згоди на передачу в заставу нежилого приміщення загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться у м. Києві, вул. Саксаганського, буд. 115а та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» на праві власності, визнано Судом недійсним. Таким чином, генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» не був уповноважений на вчинення Іпотечного договору №2 від 23.05.2013 року, оскільки не замінює компетенції Загальних зборів товариства щодо прийняття рішення із цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року по справі №3-179гс14.
Статтею 241 Цивільного кодексу України визначено, що вчинення представником правочину із перевищенням повноважень не створює жодних юридичних наслідків для довірителя за виключенням випадку наступного схвалення правочину.
Суд зазначає, що матеріалами справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України щодо наступного схвалення безпосередньо уповноваженим органом - загальними зборами Товариства Позивача, вчиненого генеральним директором спірного правочину, а отже, такий договір не створює жодних юридичних наслідків.
Таким чином, при укладенні спірного договору Коломієць Олександр Миколайович, діючи від імені Іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД», у порушення вимог ст. ст. 97, 99, 161 Цивільного кодексу України вийшов за межі своїх повноважень.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, Позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Таким чином, Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним Іпотечного договору №2 від 23.05.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравковецькою А.М. за реєстровим №710
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД» - задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним Іпотечний договір №2 від 23.05.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОСПІТАЛЬНА, будинок 12-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 115-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 34354782), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравковецькою А.М. за реєстровим №710.
3. Стягнути Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОСПІТАЛЬНА, будинок 12-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 115-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 34354782) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 липня 2015 року.
Суддя О.В. Чинчин