ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.07.2015Справа №910/8257/15-г
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 24 284, 05 грн.
за участю представників:
від позивача:Гаркавенко С.В.- представник за довіреністю 91/2014/12/01-1 від 01.12.2014 р.
від відповідача:ОСОБА_1.- згідно витягу з ЄДР ОСОБА_2.- представник за довіреністю б/н від
До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення 24 284, 05 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на постачання електричної енергії № 42140014 від 15.12.2010 р., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 9 994,44 грн. за спожиту активну електричну енергію за період з 01.11.2013 р. по 01.07.2014 р. та на суму 8 177,85 грн., що є двократною вартістю перевищеної величини споживання з жовтня 2013 р. по березень 2014 р..
У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 9 994,44 грн., заборгованість за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії у сумі 8 177,85 грн., інфляційну складову боргу у сумі 2 956,50 грн. та 3 % річних у сумі 3 155,26 грн., а всього - 24 284, 05 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та його представник позов визнали частково, не заперечуючи суму боргу за спожиту електроенергію, зазначили, що позивачем невірно було визначено період та обсяги споживання ФОП ОСОБА_1. електроенергії, розрахованої з перевищенням величин споживання. Також вказали, що договір на постачання електричної енергії № 42140014 від 15.12.2010 р. припинив свою дію, у зв'язку з чим у позовних вимогах просили частково відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 15.12.2010 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 42140014 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Згідно з п. 2.2 договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, забезпечити отримання споживачем електричної енергії у точці продажу на рівні дозволеної потужності відповідно до додатка "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".
Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків за електроенергію" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п. 2.3.3 договору).
Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків (що є додатком 2 до договору) розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 11 числа попереднього місяця до також числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважаються прирівняними.
Відповідно до п. 2.1 порядку розрахунків попередня оплата здійснюється до 15 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".
Відповідно до додатку 6А до договору відповідач має об'єкт споживання електроенергії, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 11, де встановлений прилад обліку типу нік ІІІ 2010 № 2843388.
Також у додатку № 8А до договору № 42140014 від 15.12.2010 р. сторони погодили очікувані обсяги постачання електричної енергії на 2013 рік.
У судовому засіданні встановлено, що ПАТ "Київенерго" належним чином виконало умови укладеного договору в частині постачання активної електричної енергії у період з 01.11.2013 р. по 01.07.2014 р. та надало послуги відповідачу на суму 9 994,44 грн., що підтверджується наявними у справі рахунками-розшифровками, актами приймання-передачі товарної продукції (електроенергії), виставленими рахунками та довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію.
Проте відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, вказану заборгованість не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 9 994,44 грн., чого не заперечували представники відповідача.
Також у судовому засіданні встановлено, що 13.12.2013 р. року до ПАТ "Київенерго" надійшла заява відповідача про розірвання договору на постачання електричної енергії з 01.02.2014 року, з тих підстав, що приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 11, було затоплене.
22.01.2014 р. та 21.05.2014 р. представниками ПАТ "Київенерго" були здійснені виїзди до відповідача на вказану адресу для відключення приміщення останнього від подачі електроенергії, але, оскільки об'єкт споживання був зачинений, позивачем були складені акти про недопуск від 22.01.2014 р. та 21.05.2014 р. (відповідно).
Відключення споживача було здійснено 13.06.2014 р. ПАТ "Київенерго" у присутності представника споживача - ФОП ОСОБА_1., про що свідчить відповідний акт № 0210000119.
Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Як визначено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини у справі, а також той факт, що доказів оплати вартості наданих послуг з постачання активної електричної енергії у період з 01.11.2013 р. по 13.06.2014 р. на суму 9 994,44 грн. відповідач не надав, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Позивач також заявив до стягнення з відповідача 8 177,85 грн., що є нарахуванням за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у вигляді двократної вартості спожитої електричної енергії з жовтня 2013 р. по березень 2014 р. (з ПДВ).
Перевіряючи заявлені позовні вимоги ПАТ "Київенерго" в цій частині, суд встановив, що відповідно до п. 5.1 договору, укладеного між сторонами, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.
У порушення цих умов договору відповідач не надав позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2014 рік, у зв'язку з чим ПАТ "Київенерго" були встановлені обсяги споживання на 2014 рік відповідно до порядку передбаченого п. 4.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ).
Згідно з указаним пунктом ПКЕЕ відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.
У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
Отже, взявши до уваги відповідні показники фактичних обсягів споживання ФОП ОСОБА_1. у поточному та минулому роках, позивач встановив, що у жовтні 2013 р. відповідач перевищив договірну величину споживання електричної енергії на 2 311 кВт/г; у листопаді 2013 р. на 2 438 кВт/г; у січні 2014 р. на 584 кВт/г; у лютому 2014 р. на 1 085,00 кВт/г; у березні 2014 р. на 183,00 кВт/г.
На підставі виявленого порушення умов договору ПАТ "Київенерго" виставило ФОП ОСОБА_1. відповідні рахунки на оплату двократної вартості перевищеної величини споживання електроенергії на загальну суму 8 177,85 грн. за вказані періоди, які відповідачем оплачені не були.
Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 ст. 217).
Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
За змістом пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, споживачі у разі перевищення встановлених граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".
Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією
Частиною 6 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до п. 6.16 ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Так, згідно з п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
Пунктом 6 додатку 2 до договору визначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається за результатами підсумків розрахункового періоду на підставі підтвердженого сторонами додатка "Акт про використану електричну енергію". Протягом наступних календарних місяців споживач отримує у постачальника рахунок на оплату двократної вартості перевищення. Вартість перевищення споживання електричної енергії понад договірну величину має бути оплачена до дати зазначеної у платіжному повідомленні, і не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.
При цьому відповідно до листа Державної податкової адміністрації України № 10191/7/16-1517 від 18.05.2009 р. кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії або потужності за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20 %.
З урахуванням наведених правових норм суд вважає, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача двократної вартості між фактично спожитою та договірною величиною споживання електричної енергії у сумі 8 177,85 грн. (з ПДВ) згідно договору про постачання електричної енергії № 42140014 від 15.12.2010 р. за жовтень 2013 р. - березень 2014 р.
Доводи відповідача про те, що позивачем вказано однакові показники використання активної електричної енергії як у вересні, так і у жовтні 2013 р. у актах про використану електричну енергію та актах контрольного огляду засобів обліку, суд не приймає до уваги та зазначає, що відповідно до п. 4.3 додатку 2 до договору споживач зобов'язується надавати позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду акт про використану електричну енергію.
Таким чином, враховуючи такі умови договору сам відповідач зазначив у акті про використану електричну енергію показання приладу обліку (лічильника), у тому числі, за вересень-жовтень 2013 р., які були подані ПАТ "Київенерго" для здійснення розрахунку обсягів та вартості спожитої електроенергії.
Також суд відхиляє посилання відповідача на пункт 4.6 ПКЕЕ та зазначає, що відповідно до вказаного пункту позивач зобов'язаний повідомити відповідача про зміни величини споживання електричної потужності, а не договірної величини (обсягів) споживання електричної енергії.
Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі з постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період. А договірна потужність - узгоджена із споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних актів та зазначена у договорі гранична величина сумарної споживаної критичної потужності в періоди максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для об'єкта споживача з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше.
Отже, вказані поняття є різними, а тому посилання відповідача на п. 4.6. ПКЕЕ є необґрунтованими, оскільки вказаний пункт ПКЕЕ не застосовується до спірних правовідносин.
Щодо посилань відповідача на те, що договір припинив свою дію з 01.02.2014 р. на підставі його заяви від 13.12.2013 р. про відключення від постачання електроенергії, суд зазначає, що відповідно до пункту 9.4 договору, даний договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2010 р. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь-якої сторони у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, оскільки позивачем було порушено місячний строк подання заяви про припинення дії договору (заява від 13.12.2013 р.) відповідно до п. 9.4 договору, а ПАТ "Київенерго" не надало своєї згоди на розірвання даного договору, суд прийшов до висновку, що договір на постачання електричної енергії продовжив свою дію на наступний 2014 рік.
Отже, перевіривши розрахунки позивача на відповідність їх умовам договору та зважаючи на обсяги і вартість спожитої відповідачем електроенергії, а також на встановлені обставин у справі, суд приходить до висновку, що нарахування вартості електричної енергії за перевищення договірної величини споживання ПАТ "Київенерго" проведено правильно та з відповідача підлягає стягненню сума у 8 177,85 грн.
Крім суми основного боргу позивач просить також стягнути з ФОП ОСОБА_1. інфляційну складову боргу в сумі 2 956,50 грн. та 3 % річних у сумі 3 155,26 грн. за період з листопада 2013 р. по лютий 2015 р., нараховані на суму заборгованості за надану активну електричну енергію (9 994,44 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 2 956,50 грн. та 3 % річних у сумі 3 155,26 грн. за період з листопада 2013 р. по лютий 2015 р.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судових витрат покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32 - 34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24 284, 05 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 9 994 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 44 коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 8 177 (вісім тисяч сто сімдесят сім) грн. 85 коп., інфляційну складову суму боргу у сумі 2 956 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 50 коп., 3 % річних у сумі 3 155 (три тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 26 коп.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 липня 2015 року.
Повний текст рішення підписаний 27 липня 2015 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна