ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.07.2015Справа №910/6748/15-г
за позовом Публічного акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж"
до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Полякова К.В.
Представники сторін:
від позивача: Безрода Р.С. (дов.№б/н від 18.03.2015)
від відповідача: Боліла В.Ю. (дов.№324 від 27.05.2015)
Публічне акціонерне товариство "Південтеплоенергомонтаж" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про зобов'язання вчинити дії та виконати платіжні доручення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 позовну заяву ПАТ "Південтеплоенергомонтаж" до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про зобов'язання вчинити дії повернуто позивачеві без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 у справі № 910/6748/15-г скасувано, справу № 910/6748/15-г направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду позову Публічного акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" про зобов'язання вчинити дії по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 порушено провадження у справі №910/6748/15-г та призначено її до розгляду на 08.07.2015 року.
У судовому засіданні 08.07.2015 судом оголошено перерву до 16.07.2015 року.
Під час судового засідання 16.07.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
У свою чергу, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві, поданому до суду 08.07.2015 року.
На запитання суду щодо наявності додаткових обставин, що мають значення для справи представники позивача та відповідача повідомили, що ними подані всі докази, які мають значення для вирішення справи по суті, судом досліджені всі обставини справи і на підставі зібраних доказів можливо прийняти рішення у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
31.01.2012 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (Банк) та Публічним акціонерним товариством «Південтеплоенергомонтаж» (Клієнт) укладено Договір №26001262402587 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касове обслуговування (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26001262402587 (рахунок) у грн. (валюта рахунку) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт, за п.4.2.Договору, зобов'язується здійснити оплату за банківське розрахункове обслуговування рахунку згідно з діючими на день оплати тарифами.
Пунктом 3.1.1. Договору визначено, що Банк має право використовувати грошові кошти на Рахунку, гарантуючи при цьому їх наявність та проведенні операцій відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.
За умовами п.3.2.1.Договору, Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання банку подано платіжне доручення:
- №13 від 22.08.2014 на суму 100 000,00 грн.;
- №15 від 22.08.2014 на суму 100 000,00 грн.;
- №85 від 10.11.2014 на суму 505 914,10 грн.;
- №86 від 10.11.2014 на суму 774 350,00 грн.
Вказані платіжні доручення одержані відповідачем 22.08.2014 та 10.11.2014 відповідно, що підтверджується наявними відмітками банку про одержання на бланках платіжних доручень.
Із наданої до суду банківської виписки про рух грошових коштів на поточному рахунку позивача вбачається, що залишок грошових коштів станом на 13.02.2015 становить 1 058 800,00 грн.
Згідно п.2.1.3 Договору, Банк зобов'язаний виконувати доручення Клієнта, що містяться в розрахунковому документі, у строки: в день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу Банку, та не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу.
Однак у порушення умов Договору, банком не здійснено виконання вищевказаних платіжних доручень, що підтверджується відсутністю відмітки банку про проведення платежу, а також незмінному залишковому балансу на поточному рахунку клієнта.
Оскільки, вищевказані платіжні доручення не виконані банком, позивач звернувся із даним позовом до суду та просив зобов'язати відповідача виконати платіжні доручення, а саме:
- платіжне доручення № 13 від 22.08.2014 на суму 100 000,00 грн., Отримувач: ПАТ «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ», р/р № 26007962498402, Банк отримувача: ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, призначення платежу: перерахування коштів на поточний рахунок. Без ПДВ;
- платіжне доручення № 15 від 22.08.2014 на суму 100 000,00 грн., Отримувач: ПАТ «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ», р/р №26007962498402, Банк отримувача: ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, призначення платежу: перерахування коштів на поточний рахунок. Без ПДВ;
- платіжне доручення № 85 від 10.11.2014 на суму 505 914,10 грн., Отримувач ВДК у Голосіївському р-ні, р/р № 33214812700002, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, призначення платежу: 13050200; 00121146; Орендна плата по землі за серпень 2014 без ПДВ;
- платіжне доручення № 86 від 10.11.2014 на суму 774 350,00 грн., Отримувач: УДК у Шевченківському районі, р/р № 31114165700011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, призначення платежу: *;101;11024000;00121146; аванс податку на прибуток за серпень 2014 Без ПДВ.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає про відсутність у нього можливості виконати платіжні доручення позивача та перерахувати грошові кошти на даний час, оскільки Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено обмеження на задоволення вимог по зобов'язанням банку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК УКраїни) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов"язання.передбачає.
Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір №26001262402587 розрахунково-касового обслуговування за своєю юридичною природою є договором банківського рахунку.
Нормами статті 1066 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно статі 1068 ЦК України, банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Положеннями статті 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).
Так, за інформацією, що міститься на офіційному сайті всесвітньої мережі Інтернет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у відповідача - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з 21.11.2014 запроваджена тимчасова адміністрація, а рішенням № 63 від 20.03.2015 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, належним чином засвідчена копія якого додана відповідачем до матеріалів справи, вирішено розпочати ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк".
За приписами частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Статтею 1 вказаного Закону унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Питання запровадження та здійснення тимчасової адміністрації регулюються розділом VII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Так, пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банків.
Визначення поняття "кредитор банку" містять приписи Закону України "Про банки і банківську діяльність". Так, відповідно до статті 2 Закону, кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» є кредитором ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України № 3-34гс15, яка у розуміння статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для застосування.
Оскільки, на день звернення ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» із вимогою виконати платіжні доручення, в установі відповідача було запроваджено тимчасову адміністрацію, тому виконання вказаної операції зі списання грошових коштів обмежувалось повноваженнями ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", передбаченими п.1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У подальшому, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято 20.03.2015 рішення №63 про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію - Славкіну Марину Анатоліївну.
Статтею 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
Крім того, порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Так, ч.5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду:
1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;
2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;
5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;
6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;
7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (частини 2 та 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів").
Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема , відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
До того ж, відповідно до п. 4.27 Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.
Вищевикладене також спростовує доводи позивача, щодо наявності у відповідача обов'язку виконати платіжні доручення, оскільки такі подані до установи банку до початку ліквідаційної процедури банку.
Таким чином, з системного аналізу вищевикладеного, враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", задоволення вимог кредиторів банку, зокрема ПАТ «Південтеплоенергомонтаж», здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, позовні вимоги ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» задоволенню не підлягають.
Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про зобов'язання вчинити дії та виконати платіжні доручення - відмовити повністю.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 16.07.2015 року.
Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
та підписано 20.07.2015 року
Суддя К.В. Полякова