Рішення від 15.07.2015 по справі 910/14314/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015Справа №910/14314/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО "

про стягнення 96 594,06 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Чумак Н.В. (дов. №б/н від 03.02.2015)

від відповідача: Великородний А.О. (дов. №167-1-4/38-Ю від 28.04.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Альфатех " звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства " Українська страхова компанія " ГАРАНТ-АВТО " про стягнення 96 594,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 порушено провадження у справі №910/14314/15 та призначено її до розгляду на 30.06.2015 року.

30.06.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.07.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні заперечення та просив у задоволенні позову відмовити.

На запитання суду щодо наявності додаткових обставин, що мають значення для справи представники позивача та відповідача повідомили, що ними подані всі докази, які мають значення для вирішення справи по суті, судом досліджені всі обставини справи і на підставі зібраних доказів можливо прийняти рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТЕХ" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №09-00/6072 (далі - Договір), за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Hundai Accent", державний номер АЕ2523НЕ.

Відповідно до довідки №60399950 про дорожньо-транспортну пригоду 26.03.2015 у м.Дніпропетровськ по вул.Шевченка (Гоголя) сталась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортними засобами марки "Hundai Accent", державний номер АЕ2523НЕ, під керуванням Бочарова К.Е. (право керування передбачено у технічному паспорті) та транспортним засобом марки "SKODA", державний номер АЕ4132НІ, під керуванням Хоменко В.М.

Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику забезпеченого у відповідача ТЗ марки "Hundai Accent", державний номер АЕ2523НЕ, визначена на підставі Звіту №73/15 від 08.04.2015, складеного судовим експертом Пилипенко Анатолій Іванович, у розмірі 98565,37 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся 30.03.2015 та 15.04.2015 до страховика (відповідача у справі) із заявами вих.№30/03-15 та №15/04-15 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за Договором №09-00/6072 від 19.04.2014 року.

Оскільки, відповіді на претензії або грошових коштів позивач так і не отримав, то звернувся із даним позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 17.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон України "Про обов'язкове страхування") страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 6 Закону України Закон України "Про обов'язкове страхування" визначає, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Як зазначає позивач, внаслідок настання обумовленого Договором №09-00/6072 від 19.04.2014 страхового випадку, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу суму страхового відшкодування, розмір якої дорівнює вартості матеріального збитку, спричиненого позивачу, як власнику забезпеченого за Договором майна, у сумі 98565,37 грн.

Пунктами 22.5, 27.1.3, 27.2 Договору сторони погодили, що відповідач повинен відшкодувати позивачу пряму шкоду, завдану внаслідок ДТП, а саме вартість відновлювального ремонту, без урахування фактичного зносу та з врахуванням франшизи 2%, тобто, як заявлено позивачем у межах даного позову, 96594,06 грн.

Пунктом 33.1.4. Закону України "Про обов'язкове страхування" встановлено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Так, як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся 30.03.2015 та повторно 15.04.2015 до відповідача із заявами вих.№30/03-15 та №15/04-15, відповідно, про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за Договором №09-00/6072 від 19.04.2014, тобто у встановлений законодавством строк.

Згідно п.28.2.,п.28.4. Договору, відповідач має прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 7 робочих днів після отримання всіх необхідних документів та виплатити страхове відшкодування протягом 15 робочих днів з дня складання страхового акту.

Натомість, у порушення вищезазначених умов Договору, відповідач рішення про виплату або відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування не прийняв та жодних грошових коштів позивачу та і не виплатив.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Отже, враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи законодавства в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню повністю у розмірі 96594,06 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" до Публічного акціонерного товариства " Українська страхова компанія " ГАРАНТ-АВТО " про стягнення 96 594,06 грн. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, місто Київ, пров. Новопечерський, будинок 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" (49083, місто Дніпропетровськ, вулиця Собінова, 1; ідентифікаційний код 35203852) 96 594 (дев'яносто шість тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) гривні 06 копійок суми страхового відшкодування та 1932 (одну тисячу дев'ятсот тридцять дві) гривні 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15.07.2015 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 20.07.2015 року

Суддя К.В. Полякова

Попередній документ
47620329
Наступний документ
47620331
Інформація про рішення:
№ рішення: 47620330
№ справи: 910/14314/15
Дата рішення: 15.07.2015
Дата публікації: 03.08.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: