Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/388/11
Стаття ч.2 ст. 121 КК
30 червня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого.................................ОСОБА_1,
суддів..............................ОСОБА_2, ОСОБА_3
при ОСОБА_4
з участю:
прокурора.....................................ОСОБА_5
адвоката………………………....ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача помічника прокурора Брусилівського району на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 28 березня 2011 року, яким,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого в ТОВ «ОСОБА_2 АГРО» смт. Брусилів трактористом, раніше не судимого,
засуджено:
- за ст. 119 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;
- за ч.1 ст. 122 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно ОСОБА_7 визначено 5 (п'ять) років позбавлення волі.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, непрацюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_7. раніше не судимого,
засуджено:
- за ч. 1 ст. 122 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від призначеного покарання в зв'язку з закінченням строків давності.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасовано.
Згідно вироку, 5 листопада 2003 року близько 1-ї години ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на вул. Центральній в с. Хомутепь, Брусилівського району, Житомирської області розпивали спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_10 раптово перекинув лавочку зі спиртним та закускою і побіг в напрямку магазину. ОСОБА_7, обурившись на такі його дії, побіг за ним навздогін, а в подальшому за ними на милицях пішов і ОСОБА_8, у якого права нога була в гіпсовій пов'язці. Наздогнавши ОСОБА_10 біля приміщення магазину, розташованого по вул. Центральній, 19 в с.Хомутець, ОСОБА_7 на грунті виниклих особистих неприязних відносин, наніс ОСОБА_11 ліктем правої руки два удари в область щелепи, від чого той упав на землю. В цей час до них підійшов ОСОБА_8. який милицею і ногою в гіпсовій пов'язці, а ОСОБА_7 руками та ногами, умисно нанесли чисельні удари по тулубу та ногах ОСОБА_10.
В результаті нанесених ОСОБА_7 ударів ОСОБА_10 в область щелепи, які спричинили падіння останнього на землю, ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під м'які мозкові оболонки і в речовину головного мозку, крововиливів в м'які тканини голови на лобі і в потиличній ділянках, синців в ділянці нижньої повіки правого ока, верхньої повіки лівого ока, і які знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливом під оболонки і в речовину головного мозку, яка ускладнилась набряком-набуханням головного мозку і його здавленням.
Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 умисно заподіяли потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритої тупої травми грудної клітини, яка супроводжувалась переломами 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребер справа по серединно-ключичній лінії без розриву плеври, аналогічних переломів 7, 8 ребер по передньо-підпахвинній лінії, синців по передній поверхні грудної клітини на межі з шиєю по середній вертикальній лінії тіла, над лівим соском, під правим соском, численних синців по передній поверхні лівого плеча в середній частині; закритої тупої травми шиї, яка супроводжувалась поперечним переломом під'язикової кістки по середній вертикальній лінії з наявністю крововиливів в проекції переломів, крововиливів в м'які тканини шиї по правій боковій поверхні та легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на передній поверхні, в проекції обох колінних суглобів, по передній поверхні обох гомілок в верхній частині а також на задній поверхні обох ліктьових суглобів саден, розташованих нижче рівня шкіри, аналогічного садна на лобі зліва.
Апеляційним судом вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 28 березня 2011 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишено без змін.
Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції інстанції встановлений факт невиправданої тяганини під час проведення досудового слідства, що призвело до уникнення покарання винними особами, оскільки згідно ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Так, дана кримінана справа по факту порушена була 11.11.2003 року.
В цей же день встановлені підозрювані у вчиненні злочину щодо ОСОБА_10 -ОСОБА_7 та Журавський /ОСОБА_8 / В.М. і з ними проведено ряд слідчих дій як з підозрюваними особами-обрано запобіжний захід-підписка про невиїзд, допитано та проведено відтворення обстановки та обставин події. Підозрювані детально розповідали та показували про обставини вчиненого злочину. До 01.08.2004 року по справі проводились і інші слідчі дії-призначення експертиз, допит свідків, запити тощо.
Разом з тим, 01.08.2004 року постановою слідчого досудове слідство по справі зупинено у зв'язку з необхідністю встановлення винної особи у скоєнні злочину щодо ОСОБА_10М.(т.1 а.с.88).
Поновлене судове слідство лише через 5 років -14.10.2009 року. У вказаний період будь-яких оперативно-розшукових дій не проводилось Після поновлення слідства слідчі дії проводились стосовно тих же осіб, їх же в послідуючому притягнуто до кримінальної відповідальності та засуджено.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинила злочин 5 листопада 2003 року, від слідства і суду не ухилялись, нового злочину не скоювали. На час закінчення судового слідства і постановления вироку пройшло більше п'яти років, тобто закінчилися строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки ст. 119 КК України за якою засуджено ОСОБА_7, передбачає максимальне покарання від трьох до п'яти років позбавлення волі; ч. 1 ст. 122 КК України, за якою засуджено ОСОБА_8 і ОСОБА_7, передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до трьох років. Злочини відносяться середньої тяжкості.
А тому суд застосував щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вимоги ч. 5 ст. 74 КК України та звільнив їх від покарання на підставах передбачених ст. 49 КК України - у зв'язку з закінченням строків давності.
Таким чином, необґрунтована тяганина при проведенні досудового слідства щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стала причиною уникнення винними особами кримінально покарання за скоєний злочин.
Керуючись ст.23-2 КПК України, судова колегія,-
Про встановлені факти необґрунтованої тяганини при розслідуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_12 довести до відома прокурора Житомирської області та начальника УМВС України в Житомирській області для відповідного реагування.
Про результати розгляду окремої ухвали та вжиття необхідних заходів з метою недопущення подібних недоліків в подальшій роботі слідчих органів повідомити суд не пізніше як у місячний строк.
Судді: