Апеляційний суд Житомирської області
Справа №282/789/15-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
28 липня 2015 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представник потерпілого ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та з доповненням ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 17 липня 2015 року,-
Цією ухвалою на підставі ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 194, 395 КПК України відносно підозрюваного
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, студента 3 курсу Житомирського державного технологічного університету, раніше не судимого, -
застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Строк тримання під вартою вирішено рахувати з 17 липня 2015 року.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що досудовим слідством встановлено, що 16.07.2015 року біля 03-ї години ОСОБА_9 керуючи автомобілем марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Б.Церква-Кременець в напрямку смт. Любар, з хуліганських спонукань став наздоганяти автомобіль марки Фольцваген Т-4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок переслідування, поблизу Т-подібного перехрестя, в напрямку с. Авратин Любарського району, водій автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_9 допустив зіткнення з автомобілем Фольцваген Т-4, д.н.з. НОМЕР_2 . Вийшовши з автомобіля ВАЗ 21099 ОСОБА_9 разом із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які також знаходились в салоні даного автомобіля, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно, з хуліганських мотивів грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, розбивши скло водійської дверки автомобіля Фольцваген Т-4, витягли з салону автомобіля водія ОСОБА_11 , та пасажира ОСОБА_15 , де в подальшому почали наносити останнім чисельні удари ногами та руками в різні частини тіла, спричинивши їм тілесні ушкодження.
Внаслідок нанесення численних ударів ногами та руками по тілу ОСОБА_15 останньому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, подряпини обличчя, забійні рани колінних суглобів.
Внаслідок нанесення численних ударів ногами та руками по тілу ОСОБА_11 останньому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою правої половини грудної клітки, обширного крововиливу м'яких тканин, підшкірних крововиливів тім'яної та скроневої ділянки голови, гематоми обох орбіт, різаної рани правої кисті.
16.07.2015 року по даному факту було відкрито кримінальне провадження, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286, ч.2 ст.296, ч.2 ст.289 КК України, а 17.07.2015 року вище вказані кримінальні провадження були об'єднанні в одне кримінальне провадження, загальний номер якого є № 12015060210000315.
17.07.2015 року відносно ОСОБА_9 прийнято рішення про повідомлення про підозру, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, тобто вчинення хуліганських дій групою осіб.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення, є зібрані в ході досудового розслідування фактичні дані, що містяться у протоколах огляду місця події від 16.07.2015 року, допитах потерпілого ОСОБА_11 , допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_16 , допитами свідків, а також інших слідчих дій.
Наявність достатніх підстав вважати, що існують обґрунтовані ризики з приводу того, що ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, з метою уникнення покарання, є реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_9 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме чинити психологічний та фізичний вплив на неповнолітнього свідка ОСОБА_17 , підтверджується показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_16 та рапортами оперативних працівників Любарського РВ УМВС ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , слідчий з урахуванням вищезазначених ризиків, особи підозрюваного, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, просив застосувати до ОСОБА_9 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як більш м'які запобіжні заходи, передбачені главою 18 КПК України, будуть недостатніми запобіганню вищезазначеним ризикам, що стверджується матеріалами кримінального провадження.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчій суддя виходив з того, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості і передбачає покарання у виді позбавлення волі, є реальні ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом психологічного чи фізичного впливу на неповнолітнього свідка ОСОБА_17 , що підтверджується його показаннями.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_9 та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що слідчий суддя не в повній мірі врахував відсутність доказів про наявність обставин, що дають підстави для висновків про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначає, що ОСОБА_9 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, яке являється злочином середньої тяжкості, а тому не підпадає під перелік підстав для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Також вказує на не прийняття слідчим суддею до уваги даних про особу ОСОБА_9 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, навчається на денній формі навчання Житомирського державного технологічного університету, позитивно характеризується, надає покази й сприяє органам досудового слідства в розслідуванні кримінального правопорушення, свою вину визнав та щиро кається;
В апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_10 просить скасувати вказаної ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_9 та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашнього арешту. Посилається на відсутність доказів про наявність обставин, що дають підстави для висновків про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначає, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Також, зазначає дані про особу ОСОБА_9 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, навчається на денній формі навчання Житомирського державного технологічного університету, позитивно характеризується, надає покази й сприяє органам досудового слідства в розслідуванні кримінального правопорушення, свою вину визнав та щиро кається, частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілому на лікування.
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_9 , які підтримали апеляційні скарги з наведених в них мотивів, міркування прокурора ОСОБА_6 , які заперечували проти апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали клопотання слідчого та кримінального провадження № 12015060210000315, яке було надано органом досудового розслідування, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_10 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 , слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 194, 197 КПК України.
В клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді наведено вагомі підстави про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи надані органом досудового розслідування матеріали кримінального провадження та зібрані докази, встановлено, що ОСОБА_9 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, покарання за яке передбачене у вигляді позбавлення волі, є реальні ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, з метою уникнення покарання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме чинити психологічний та фізичний вплив на неповнолітнього свідка ОСОБА_16 , що підтверджується його показаннями (а.п.18-20) та рапортами оперативних працівників Любарського РВ УМВС ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
За таких обставин, посилання в апеляційних скаргах захисників на те, що слідчим суддею не було враховано відсутність доказів про наявність ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом - безпідставне.
Також безпідставним є посилання в апеляційних скаргах захисників на те, що судом не враховані дані про особу ОСОБА_9 , оскільки слідчій суддя в повній мірі ознайомився з даними про особу підозрюваного та врахував їх при обранні запобіжного заходу.
На підставі викладеного, ухвалу слідчого судді, яка відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ( з доповненнями) залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 17 липня 2015 року, якою застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, залишити без зміни.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: