Провадження № 22-ц/774/375/13 Справа № 2к-410/4854/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
Категорія 57
18 січня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Дерев'янка О.Г.,
суддів: Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю.,
при секретарі: Солод О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою “NIBULON S A”
на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2012 року по цивільній справі за клопотанням “NIBULON S.A.” про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду, -
У березні 2012 року «NIBULON S.A.»(Швейцарія) через представника ОСОБА_2 звернулося до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду.
В обґрунтування клопотання “NIBULON S.A.” зазначило про те, що 24 червня 2010 року між ним та АТЗТ «Поліпласт»(Україна) (правонаступником якого є ПАТ «Поліпласт») був укладений контракт № PSA 015-W відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити, а вони прийняти та оплатити м'яку ненасінневу пшеницю шостого класу в кількості 5 000 метричних тон +/- 5% в опціоні. Вказаний контракт містив арбітражне застереження, відповідно до якого будь-яка суперечка, яка виникає з цього контракту або за ним, повинна бути вирішена шляхом арбітражу, згідно Правил Арбітражу № 125 GAFTA. Місце проведення -Лондон, Англія.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань, вони звернулись до арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами м. Лондон.
21 липня 2011 року арбітражним судом, після належного повідомлення відповідача про місце та час проведення арбітражу та аналізу контракту, прийнято рішення № 14-329, про стягнення з АТЗТ “Поліпласт” на користь “NIBULON S.A.” 590 000 доларів США разом із відсотком, що нараховується щоквартально, на рівні 5% річних.
Добровільно це рішення АТЗТ “Поліпласт” не виконує, а тому “NIBULON S.A.” вимушено було звернутись до суду із даним клопотанням, та на підставі ст. IV Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року,
ст. 35 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” та розділу VIII ЦПК України просило суд визнати та надати дозвіл на виконання наведеного вище рішення арбітражу, видати виконавчий лист.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2012 року клопотання “NIBULON S.A.” про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду -залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі “NIBULON S.A.” ставить питання про скасування вказаної ухвали та ухвалення нового рішення, яким задовольнити клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені ст. 396 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 396 ЦПК України, якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено, зокрема, якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи.
Аналогічні вимоги закріплені в міжнародно-правових актах.
Так, відповідно до п. b ч. 1 ст. V Конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, яка ратифікована Україною 10 жовтня 1960 року та вступила в силу для України 8 січня 1961 року (далі - Конвенція), у визнанні та приведені до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено за проханням тієї сторони, проти якої воно направлено, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та приведення до виконання докази того, що сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла надати свої пояснення.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.
Відповідно до міжнародних договорів України суд відмовляє у задоволенні клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду у випадках, зокрема коли
відповідач не брав участі у процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не було своєчасно і належним чином вручено виклик у суд.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2010 року між “NIBULON S.A.” і АТЗТ “Поліпласт”, правонаступником якого є ПАТ “Поліпласт”, шляхом обміну електронними листами був укладений контракт на поставку останнім м'якої не насіннєвої пшениці (а.с.136-147).
Згідно п. 13 арбітражного застереження викладеного в контракті, що є відповідною арбітражною угодою у розумінні ст.7 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, будь-які суперечки між сторонами підлягають розгляду арбітражним судом Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) м. Лондон згідно Правил Арбітражу № 125 GAFTA (далі за текстом Правила).
Оскільки такі суперечки між сторонами виникли, у листопаді 2010 року “NIBULON S.A.” звернулося до цього арбітражу про порушення арбітражного провадження.
21 липня 2011 року арбітражним судом Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) у складі трьох арбітрів було ухвалено рішення №14-329 про стягнення з АТЗТ “Поліпласт” на користь “NIBULON S.A.” 590 000 доларів США разом із відсотком, що нараховується щоквартально, на рівні 5% річних з 06 вересня 2010 року (а.с.15-25). В апеляційному порядку рішення не оскаржувалось і набуло чинності 20 серпня 2011 року (а.с.107).
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз'яснено, що коли документ, поданий на підтвердження виклику сторони в судове засідання, не свідчить про те, яким чином та коли їй вручено цей виклик, і вона оспорює даний факт, суд повинен з'ясувати дійсні обставини її виклику на підставі інших поданих сторонами доказів, а в необхідних випадках - запитати із суду, що постановив рішення, й оглянути документи про виклик сторони, встановлені процесуальним законодавством, за яким провадився розгляд справи.
Судом першої інстанції правильно зазначено в ухвалі про те, що позивачем “NIBULON S.A.” не надано суду доказів про належним чином повідомлення ПАТ «Поліпласт»про письмове повідомлення відповідача про намір віднести спір на розгляд Арбітражного суду у строки визначеними Правилами, про призначення арбітрів, про час та місце судового розгляду, з наданням можливості відповідачем внести свої заперечення. Матеріали справи такі відомості не містять.
Так, відповідно до Правила 2 Арбітражу №125 GAFTA, що визначає процедуру звернення до арбітражу, позивач повинен письмово повідомити відповідача про намір віднести спір на розгляд до Арбітражу у визначені Правилами 2.1, 2.2 строки.
Процедура призначення арбітрів проводиться згідно з Правилом 3. Передбачено, що спір заслуховується та вирішується арбітражним судом у складі трьох арбітрів (призначених відповідно до Правила 3.2) або за згодою обох сторін одноосібним арбітром.
Позивач повинен до закінчення строку, передбаченого для звернення до арбітражу, призначити арбітра та направити повідомлення відповідачу із зазначенням імені арбітра, призначеного таким чином (п.«а»Правила 3.2).
Відповідач повинен не пізніше 9 календарних днів після надсилання повідомлення з прізвищем арбітра з боку позивача призначити другого арбітра та направити повідомлення позивачеві із зазначенням імені арбітра, призначеного таким чином (n.«b»Правила 3.2).
Якщо будь-яка із сторін не призначає або письмово не сповіщає про призначення арбітра у встановлений термін, то друга сторона має право звернутися до GAFTA із проханням про призначення арбітра. Повідомлення про таке звернення повинно бути передано стороні, яка не призначила арбітра. Після такого звернення GAFTA призначає арбітра від імені сторони, яка цього не зробила та направляє повідомлення з ім'ям призначеного арбітра обом сторонам (Правило 3.3).
Відповідно до п.п.«d»п. 3.2 Правил, коли два арбітри призначені, GAFTA повинна призначити третього арбітра після отримання перших заяв і доказів, поданих відповідно до Правила 4, або, якщо потрібне попереднє або тимчасове рішення суду, то після звернення однієї із сторін. Третій арбітр стає головою арбітражного суду, сформованого таким чином, і GAFTA письмово повідомляє його ім'я обом сторонам.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 Правил позивач зобов'язаний скласти чітко та у повному обсязі позовну заяву, яка разом з копією контракту та підтверджуючою документацією передається відповідно до п. 4.4 Правила. Позивач сплачує до асоціації GAFTA суму, яку GAFTA вважає достатньою для покриття витрат, винагород і видатків з арбітражу.
Після отримання позовної заяви та документів Позивача, Відповідач повинен скласти свій чіткий та повний варіант захисту (включаючи зустрічний позов, якщо такий є), який разом з підтверджуючою документацією передається відповідно до Правила 4.4.
За цим Правилом всі заяви та докази передаються шляхом направлення їх іншій стороні, а їх копії направляються в GAFTA.
Всі повідомлення, що направляються сторонам згідно з даними Правилами, повинні передаватися поштою, телексом, телеграмою або іншими способами швидкої передачі письмової інформації (Правилом 20.1).
Згідно Правил 4.6, 4.8, 4.9 з отриманням суми, зазначеної в Правилі 4.1, про всі встановлені терміни ведення справи, включаючи всі кроки, що вживаються відповідно до Правила 4, та/або встановлених судом (the timetable for the proceedings), GAFTA письмово повідомляє сторонам.
Арбітражний суд надає право усного розгляду, якщо про це просить одна із сторін, але завжди має право вирішувати на свій розсуд відповідно до обставин справи про призначення такого розгляду, якщо тільки обидві сторони одностайно не вирішать відмовитись від усного розгляду справи. Якщо призначається усний розгляд, то дата, час і місце засідання встановлюється GAFTA.
Якщо усний розгляд не призначається, три арбітри суду не зобов'язані зустрічатись особисто, а можуть спілкуватись між собою поштою, по телефону, факсимільним зв'язком та електронною поштою для обговорення заяв сторін і прийняття рішення з приводу спору, однак при цьому не повинно бути порушено Правило 9.1 про спільне підписання постанови трьома арбітрами.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що Правилами Арбітражу №125 GAFTA обов'язок повідомлення відповідача про призначення арбітрів та рух справи покладений як на Арбітражний суд, так і на позивача. Проведення Арбітражним судом усного розгляду справи (судове засідання у розмінні Цивільного процесуального кодексу України) не є обов'язковим.
Згідно наданого “NIBULON S.A.” листа Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 17 грудня 2010 року, Арбітражний суд повідомив відповідача про призначення від його імені арбітра відповідно до Правил 3.3 Арбітражу №125 GAFTA. (а.с.128, 134).
Даний лист був направлений за юридичною адресою АТЗТ “Поліпласт” та на електронну пошту aleshko@plast.dp.ua, і, на думку “NIBULON S.A.”, підтверджує обізнаність Відповідача про процедуру арбітражного розгляду.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ні наведений лист, ні матеріали справи даних щодо його отримання адресатом не містять. Листом від 29 листопада 2011 року Міжнародна організація торгівлі зерном та кормами засвідчила факт направлення вищевказаного повідомлення АТЗТ “Поліпласт”, однак факту його вручення товариству не підтвердила (а.с.126, 132). Дані щодо узгодження сторонами вказаної адреси електронної пошти відсутні та контрактом не передбачені.
Залишаючи без задоволення клопотання “NIBULON S.A.” про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що заявником не надано доказів, які б свідчили про дотримання погодженої сторонами процедури повідомлення відповідача про призначення арбітрів (Правила 3.2, 3.3 Арбітражу №125 GAFTA), а також направлення позивачем такого повідомлення відповідачу, про арбітражний розгляд (Правило 4.6 Арбітражу №125 GAFTA) та направлення відповідачу позовної заяви для надання заперечень (Правила 4.1, 4.2 Арбітражу №125 GAFTA), а тому суд правильно зазначив про відсутність
передбачених Нью-Йоркською конвенцією підстав для визнання й надання згоди навиконання на території України рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 21 липня 2011 року.
Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про те, що “NIBULON S.A.” до клопотання не надало оригіналу чи належно засвідченої копії укладеного між сторонами контракту від 24 червня 2010 року, наявність яких вимагає стаття IV Нью-Йоркської конвенції. Не надано ці документи й апеляційному суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 293, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу “NIBULON S.A.” - відхилити.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: