Провадження № 22-ц/774/955/13 Справа № 429/10787/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
Категорія 32
11 січня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Дерев'янка О.Г.,
суддів: Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю.
при секретарі: Солод О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання трудових обов'язків, -
У жовтні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” та просив стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він тривалий час знаходився в трудових відносинах з ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, він працював в тяжких, небезпечних та шкідливих умовах праці із повним робочим днем у шахті. При виконанні трудових обов'язків він захворів на професійні захворювання, у зв'язку з чим висновком МСЕК від 23 травня 2011 року йому первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності, також визнано інвалідом третьої групи. Вважає, що факт заподіяння йому моральної шкоди наявний, а тому, посилаючись на діюче законодавство просив задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 6 000 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” ставить питання про відміну рішення суду повністю, зокрема в частині стягнення з ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 6 000 гривень та ухвалення нового рішення про відмову в позовних вимогах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач тривалий час знаходився в трудових відносинах з ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” та працював на різних підземних посадах із повним робочим днем у шахті (а.с.9-12). При виконанні трудових обов'язків він захворів на професійне захворювання: радикулопатія C6, C7 і попереково-крижова L5, S1 з
вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двостороннього плечолопаткового періартрозу ПФС 2 ст., деф. артозу ліктьових та колінних суглобів ПФС 1-2 ст.; хронічне обструктивне захворювання легень 1 ст. (пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст.). ЛН 1 ст., що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання від 29 квітня 2011 року (а.с.8), у зв'язку з чим висновком МСЕК від 23 травня 2011 року йому первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності (а.с.6-7).
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення суми моральної шкоди з ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив працездатність внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання трудових обов'язків, а тому, у зв'язку із внесеними 23 лютого 2007 року змінами до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, відшкодування за завдану їй моральну шкоду повинен здійснювати роботодавець, який не створив безпечних умов праці.
Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 вказаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 2371 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних інтересів, прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Частиною 2 цієї статті встановлено, що порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 2371 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому вказаною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання ОСОБА_2 трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно професійним захворюванням, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування на користь ОСОБА_2 моральної шкоди з ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”.
Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, не порушило їх права на відшкодування моральної шкоди, оскільки ст. 2371 КЗпП України їм надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків місцевого суду не спростовують та судом доведена наявність моральної шкоди, заподіяної позивачеві та вірно стягнуто на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 6 000 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді: