Україна
22-ц/490/423/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1
Категорія 12 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
02 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Дерев'янка О.Г.
суддів: Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.
при секретарі: Горлаковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року по цивільній справі за позовами ОСОБА_2 до Державного підприємства «Видавництво Дніпропетровського національного університету» про визнання одноосібного авторства на твір, захист немайнового авторського права та стягнення моральної шкоди, -
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовами до Державного підприємства «Видавництво Дніпропетровського національного університету»про визнання одноосібного авторства на твір, про захист немайнового авторського права, стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що вона є одноосібним автором англомовних творів «The Geographical Position of Great Britain» («Географічне положення Великої Британії»), «Places of Interest in Great Britain» («Визначні місця Великої Британії»), та «Му family» («Моя родина»), які вперше опублікувала під її іменем, її копірайтом в 1995 році на арк. 12,15,32 посібника «Examinе Your English»«Перевір свою англійську»і має презумпцію авторства на них. Ніколи відповідачу не передавала жодного з її авторського права на зазначені твори. Відповідач у 1996 році масовим накладом опублікував ці твори не під її іменем одноосібного автора, а під іменем двох співвласників, про що вона довідалась випадково, побачивши книжку у продажу. Позивачка зазначає, що вона має презумпцію авторства на зазначені твори, та право вимагати позначення її одноосібного авторства при публікації цих творів. Відповідач в 1996 року без її відома повністю відтворив за словесною формою її твори з комерційною метою масовим накладом 50 000 примірників посібника «Your Examination Assistant»(«Твій помічник у підготовці до екзамену»), але жодним чином не зазначив її одноосібне авторство на них, чим порушив її авторське право на ім'я та на позначення її імені як одноосібного автора, тому просила задовольнити позови, визнати не визнане відповідачем її одноосібне авторство на твори, визнати, що відповідач порушив її немайнове право на позначення її імені одноосібного автора тим, що в 1996 році без її відома і дозволу відтворив ці твори, стягнути моральну шкоду 100 000 грн. за кожним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2011 року цивільні справи за № 8955,8959,8957 об'єднано в одне провадження.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року ОСОБА_2 в задоволені позовних вимог відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_3 посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить винести рішення по суті позовних вимог.
Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегiя суддiв вважає, що скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних пiдстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
У 1995 року Кафедрою іноземних мов для інженерно-технічних спеціальностей при Дніпропетровському державному університеті було випущено посібник «Examine Your English», який містить тексти «The Geographical Position of Great Britain», «Places of Interest in Great Britain»та «Му family»під авторством ОСОБА_2
Встановлено, що ДП «Видавництво Дніпропетровського національного університету»у 1996 році було випущено навчально-методичний посібник «Your Examination Assistant»під співавторством ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який містить тексти «The Geographical Position of Great Britain», «Places of Interest in Great Britain»та «Му family».
Встановлено, що 28 травня 1996 року Державним агентством України з авторських і суміжних прав було зареєстровано право ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на твір «Your Examination Assistant»(«Твій помічник у підготовці до екзамену») за реєстровим № 147, що підтверджується копією свідоцтва та не заперечувалось сторонами.
Судом також встановлено, що 05 лютого 1996 року між Видавництвом ДДУ та ОСОБА_4 було укладено видавничий договір, згідно якого ОСОБА_4 у співавторстві з ОСОБА_2 повинен створити і передати видавництву твір, а саме навчально-методичний посібник “Все для підготовки до екзамену з англійської у 1996 році”, а відповідач у свою чергу зобов'язується не видавати твір без узгодження з автором додатковим тиражем, а також надавати видавничі права будь-якій організації, що підтверджується відповідною копією видавничого договору.
Суд першої дійшов правильного висновку про те, що навчально-методичний посібник «Your Examination Assistant»(«Твій помічник у підготовці до екзамену») було створено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у співавторстві, а ОСОБА_4 в свою чергу було укладено видавничий договір з Видавництвом ДДУ на даний твір, а також зважаючи на те, що право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам, тобто якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору, тому суд приходить до висновку що у відповідача існували права на опублікування вказаного твору.
Крім того, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відсутні будь-які договори про співавторство, а договір укладений 05 лютого 1996 року між Видавництвом ДДУ та ОСОБА_4 позивачем не оскаржено та не надано рішення суду про визнання вказаного договору недійсним.
Також, суд правильно виходив з того, що твором в даному випадку вважається посібник «Your Exammation Assistant», а тексти Geographical Position of Great Britain», «Places of Interest in Great Britain»та «Му family»є уривками з опублікованого письмового твору, тобто позивач хибно вважає окремі тексти творами, оскільки об'єктами авторського права в даному разі будуть саме книги «Your Examination Assistant»(«Твій помічник у підготовці до екзамену») та «Examine Your English»(«Перевір свою англійську»).
Відповідно до ст. 472 Цивільного кодексу Української PCP законодавством України охороняються особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права). Відносини, що складаються у зв'язку із створенням і використанням об'єктів авторського права і суміжних прав, регулюються Законом України «Про авторське право і суміжні права»та іншими законодавчими актами України.
Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права»об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про авторське право та суміжні права»частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
Згідно до ст. 13 Закону України «Про авторське право та суміжні права»співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними. Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам. Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.
Згідно ч. 4 ст. 28 Закону України «Про авторське право та суміжні права»авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.
Згідно ст. 14 Закону України «Про авторське право та суміжні права»автору належать такі особисті немайнові права вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо.
Відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права»за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті, або комбінованих платежів). Якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди, а щодо творів образотворчого мистецтва -з урахуванням положень статті 27 цього Закону. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про авторське право та суміжні права»вільне відтворення примірників твору для навчання допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті.
Відмовляючи позивачу в задоволені його позовних вимог, суд обґрунтовано виходив з того, що особисті немайнові права позивача, як автора, не було порушено відповідачем, авторство у відношенні текстів «The Geographical Position of Great Britain», «Places of Interest in Great Britain»та «Му family»не є спірним та не визнаним відповідачем ДП «Видавництво Дніпропетровського національного університету». Позивачем не було доведено порушення авторських прав позивача та наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з порушенням прав позивача.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.
Відповідно до вимог позивачки зазначених в апеляційних скаргах щодо вчинення апеляційним судом дій по роз'єднанню справ, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 2 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», відповідно до ст..304 ЦПК України суд апеляційної інстанції при розгляді справи керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главою І «Апеляційне провадження»розділу V ЦПК. У зв'язку з цим, зокрема в апеляційній інстанції не застосовуються правила про об'єднання і роз'єднання позовів (ст.. 126 ЦПК).
Інші наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: