Ухвала від 20.06.2013 по справі 2-3696/11

Справа № 2-3696/11

2/219/27/2013

УХВАЛА

20 червня 2013 року. Артемівський міскрайонний суд Донецької області у складі:

судді - Харченко О.П.

при секретарі: Карабута Ю.В.

за участю : представника позивача : адвоката ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2 ,представника відповідача : адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 « про визнання договору довічного утримання та спадкового договору недійсними», третя особа на стороні позивача - орган опіки та піклування Артемівської м міської ради ,третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка подала до суду позов до ОСОБА_6 про визнання недійсними: спадкового договору від 25.10.2005 року на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 та договору довічного утримання від 21 травня 2008 р. на квартиру за адресою :АДРЕСА_2 , складених на ім*я її бабусі ОСОБА_7 Лук*янівни , яка померла 04.08.2011 року. У зв'язку з тим, що при ознайомленні з амбулаторної картою хворої на час складання вказаних договорів ,яка була надана в суд тільки в грудні 2012 року, вона уточнила свої позовні вимоги, просить суд в інтересах правильного і справедливого розгляду справи, що стосується захисту інтересів неповнолітньої призначити і провести по справі посмертну судово-психіатричну експертизу. Вважає, що підставою для цього служать дані медичних призначень, які раніше не були відомі позивачці на момент подачі позову про те, що ОСОБА_7 під час тривалого лікування приймала наркотичні та нарконаявні, а також інші знеболювальні препарати, які на її думку вплинули на психічне здоров'я спадкодавиці. Доказом такого впливу на психіку ОСОБА_7 вона вважає і самі оспорювані договори, оскільки і в спадковому договорі і в договорі довічного утримання вказані одні й ті ж пункти. Зазначені в договорі обов'язки по догляду за ОСОБА_7 були вдруге вказані і в договорі довічного утримання від 21.05.2008 р. на квартиру № 6 розташовану за адресою: м. Артемівськ вул. Комсомольська, будинок № 39, хоча виходячи з пояснень самого відповідача він їй надавав догляд і не було ніякої необхідності повторно оговорювати ті зобов'язання по догляду за ОСОБА_7 , які були вже записані в 2005 році. Позивачка вказала,що це свідчить про те, що спадкодавиця ОСОБА_7 в момент підписання зазначених договорів не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними, більше того, підписуючи договір у 2008 році вона вже не пам'ятала, що відповідач зобов'язався надавати їй належний догляд ще в 2005 році, про що вона підписала спадковий договір. В амбулаторній карті є запис від 20.10.2005 року про те, що ОСОБА_7 наполягала на консультації лікаря ендокринолога на дому, скаржилася на болі, свербіння шкіри, слизових, слабкість, проте на її прохання ніхто не відреагував, лікар її відвідав тільки після підписання договору 25.10.2005 року, а саме 30.10.2005 року. Ще гіршою ситуацією позивач вважає перед підписанням другого договору в 2008 році. Посилається,що запис у картці від 14.05.2008 року вказує, що хвора ОСОБА_7 вже не могла себе обслуговувати самостійно, у неї миготлива аритмія, ІХС (ішемічна хвороба серця), Атеросклеротичний кардіосклероз Н2А, цукровий діабет тип 11 тяжка форма-не здатна до самообслуговування. Однак спірний договір підписала саме в цей важкий період, не пролікувавшись ОСОБА_7. У договорах навіть вказано на ту умову, що відповідач нібито зобов'язався надати ОСОБА_7 взуття, хоча всім відомо, що у неї була ампутація ноги і вона сама не пересувалася але ОСОБА_7 підписує 21.05.2008 року другий договір-договір довічного утримання. Записи в амбулаторній карті підтверджують що протягом майже двох місяців перед укладенням першого договору ОСОБА_7 приймала ін'єкції морфію та інших сильнодіючих знеболюючих препаратів, постійно скаржилася на головні болі, безсоння з причини постійного болю, перебої в роботі серця, у зв'язку з чим вона задихалася. Вона постійно просила викликати лікарів на консультацію, постійно лікувалася в стаціонарі. Із записів в амбулаторній картці видно, що перед укладенням першого договору в 2005 році ОСОБА_7 просила консультацію ,а як видно з амбулаторної карти ОСОБА_7 крім ін'єкцій інсуліну постійно кололи інші сильнодіючі знеболювальні препарати, в тому числі морфін, а також інші ліки, які продаються тільки за номерним рецептами суворої звітності. Такі препарати впливають на психіку людини, а тим більше ОСОБА_7 страждала важким захворюванням-цукровим діабетом, а також як з'ясувалося з амбулаторної карти у неї був ще більш серйозний діагноз-миготлива аритмія, ІХС, Атеросклеротичний кардіосклероз Н2А, церебральний атеросклероз з гіпертензією - які як і прийом сильнодіючих препаратів позначалися на її психічному здоров'ї. Дві ці серйозні обставини також супроводжувались постійними болями, безсонням, як записано в амбулаторній карті- вона практично не спить, сверблячкою і роздряпинами. Тому змучена хворобою і під постійним впливом сильнодіючих ліків ОСОБА_7 не віддавала собі звіт у своїх діях в момент підписання обох договорів бо вона, як видно з даних в амбулаторній картці народилася 19.09.1929 року і тому мала похилий вік на момент укладання договорів.

Факт постійних ін'єкцій ОСОБА_7 ,в суді підтвердили медичні працівники та інші свідки по справі, які також підтвердили, що відповідач доглядав за ОСОБА_7,а значить ОСОБА_7 знала, що дії по догляду за нею відповідач вже здійснює і не має необхідності знову обумовлювати догляд за нею в договорі.

У зв*язку із цим позивачка вважає,що ОСОБА_7,будучи хворою людиною похилого віку , в силу свого стану здоров*я та в результаті довготривалої дії ліків не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними .

Представник третьої особи - служби по справам дітей до суду не з*явився,надав до суду заяву у якій вказав,що просить слухати справу у його відсутність та постановити рішення з урахуванням інтересів неповнолітньої.

Третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус ОСОБА_5 також до суду не з*явився, надав суду заяву, у якій просив суд слухати справу у його відсутності та вказав ,що порушень закону при посвідченні договорів не вчиняв.

По даній цивільній справі була проведена посмертна судова-психіатрична експертиза Слов*янським відділенням Донецького обласного центра судово-психіатричних експертиз.

У судовому засіданні 20.06.2013 р.представник позивача заявив клопотання про проведення повторної комплексної посмертної психолого- психіатричної експертизи ,обґрунтовуючи дане клопотання тією обставиною,що позивачка вважає, що експерти помилково не взяли до уваги прижиттєвий діагноз, встановлений лікарем психіатром ОСОБА_8 про те що ОСОБА_7 страждала на органічний емоціональний лабільний розлад внаслідок церебросклерозу при цукровому діабеті з інтелектуальним зниженням ( інтелектуально- мнестичним) ,що могло викликати недоумство. При цьому експерти не приймали до уваги той факт, який став відомий у суді лише після проведення експертизи про те, що відповідач сам двічі викликав лікаря психіатра ,а також експерти не могли врахувати пояснення лікаря психіатра ОСОБА_8 щодо психічного стану ОСОБА_7 ,бо він був допитаний у суді лише після проведеної експертизи.

Суд вислухав думку представника позивачки ,який вважає що експертиза проведена невірно, бо у висновках змінено прижиттєвий діагноз та не враховані показання лікаря -психіатра та відображений у амбулаторній картці емоційний стан ОСОБА_7. при цьому він наполягав, що такий стан відображений у тексті самих договорів ,бо в них двічі записано одні і ті ж обов*язки ,які покладалися на відповідача,а окрім того у ОСОБА_7 на момент укладання другого договору вже не було ноги і вона не виходила з квартири , але вона підписала договір про те що відповідач її забезпечить взуттям та одягом.

,Суд також заслухав відповідача та представника відповідача, які заперечують проти призначення повторної експертизи , і прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Представник позивача оспорює спадковий договір та договір довічного утримання на квартири, вчинені від імені ОСОБА_7, на підставі норм Цивільного кодексу України з тих підстав, що вона в 2005р та 2008 р. та в момент укладення договорів перебувала у такому психічному стані здоров'я, коли не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Без призначення і проведення вказаної експертизи по даній категорії справ по закону неможливо правильно і всебічно вирішити спір. В грудні 2012 року з ЦРЛ м. Артемівська до суду були надані є медичні документи, пов'язані з загальним і психічним станом здоров'я ОСОБА_7- а саме- амбулаторна картка з виписками із стаціонарів та прижиттєвим та посмертним діагнозами ОСОБА_7 , яка неодноразово отримувала медичну допомогу вдома, лікувалася стаціонарно у хірургічному відділенні Артемівської ЦРЛ,страждала на ряд захворювань в тому числі серцевої та судинної систем.Ці обставини не заперечують усі учасники процесу.

У судовому засіданні свідки підтвердили, що їм відомо ,що ОСОБА_7 дійсно постійно хворіла тривалий час та їй робились ін*єкції та вона приймала інші ліки, в тому числі обезболювальні препарати.

Як зазначено в п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила ст.255 Цивільного кодексу поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 145 ЦК України призначення експертизи є обов'язковим, зокрема, за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Разом з тим проведена по справі експертиза була проведена без врахування тієї обставини, що ,як пояснив після її проведення відповідач ,він дійсно двічі в один день звертався до лікаря -психіатра ,щоб той призначив лікування ОСОБА_7, а також ця експертиза була проведена без вивчення пояснень усіх свідків по справі ,в тому числі і свідка ОСОБА_9, який за життя спілкувався на протязі приблизно 40 хвилин з ОСОБА_7 ,вивчав її стан та призначав лікування.

При проведенні первісної експертизи також не вивчався емоційний стан піддослідної,що може бути підставою для сумнівів у її об*єктивності.

Тому, з врахування викладеного, суд вважає за необхідне призначити по справі повторну комплексну посмертну судову психолого-психіатричну експертизу з формулюванням перед експертами відповідних питань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.143-145, 209, 210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Призначити по справі повторну комплексну посмертну судову психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Донецького Наукового дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Чи могла ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 і померла 04.08.2011 р. у повній мірі розуміти значення своїх дій та їх наслідків, і управляти своїми діями в період хвороби з 1995 року, а також в момент підписання спадкового договору 25.10.2005 року та договору довічного утримання від 21.05.2008 року з урахуванням її віку, стану здоров'я ( з урахуванням наявних у неї захворювань) та застосування наркотичних, знеболюючих і інших призначених та постійно застосовуваних до неї ліків?

2.Чи знаходилась ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в момент підписання спадкового договору 25.10.2005 року та договору довічного утримання від 21.05.2008 року з урахуванням її віку, стану здоров'я ( з урахуванням наявних у неї захворювань) та застосування наркотичних, знеболюючих і інших призначених та постійно застосовуваних до неї ліків в такому емоційному стані який би міг суттєво вплинути на її поведінку при підписанні вказаних договорів ?

3. Чи страждала ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 недоумством чи іншою психічною хворобою в силу наявних у неї тривалий час тяжких хвороб та постійного приймання призначених їй лікувальних препаратів ?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

У розпорядження експертів надати наявні у матеріалах справи медичну картку амбулаторної хворої ОСОБА_7 та цивільну справу № 2-133-2012 з роздруківкою показань усих свідків по справі , журналів судових засідань та аудіо записом цих показань.

Витрати по проведенню експертизи покласти на позивачку.

Провадження по справі зупинити до отримання експертного висновку.

На ухвалу може бути принесено апеляцію в частині призупинення провадження шляхом подачі до Артемівського міськрайонного суду в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя О. П. Харченко

Попередній документ
47602853
Наступний документ
47602855
Інформація про рішення:
№ рішення: 47602854
№ справи: 2-3696/11
Дата рішення: 20.06.2013
Дата публікації: 03.08.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бахмутський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів довічного утримання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (19.01.2012)
Дата надходження: 31.10.2011
Предмет позову: про стягнення заборгованності