Постанова від 21.07.2015 по справі 810/2614/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року 810/2614/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

У позовних вимогах позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо стягнення 87, 15 грн. за послуги по оформленню та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартість бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон -204грн.; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення коштів у розмірі 291грн. 15 коп, як зайво отриманих.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 лютого 2015 року позивачка з метою оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон звернулась до відповідача. Враховуючи відповідь відповідача на звернення позивача від 19.12.2014 року, позивачем, крім квитанції про сплату державного мита в розмірі 170 грн., було також здійснено оплату адміністративної послуги вартістю 87 грн. 15 коп. за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та оплату 204 грн. за бланк паспорта. Лише за наявності квитанцій про сплату платежів в розмірі 87 грн. 15 коп. та 204 грн. відповідачем було прийнято документи для оформлення та видачі паспорта громадянина для виїзду за кордон.

Позивач вважає, що дії Головного управління Державної міграційної служби України у Київській області щодо стягнення плати за оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87 грн. 15 коп. та плати за бланк паспорта в розмірі 204 грн. суперечать вимогам ОСОБА_2 України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правилам оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, якими не передбачено подання будь-яких додаткових документів та сплати додаткових платежів, а тому просить суд визнати такі дії неправомірними та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення зайво сплачених коштів в загальному розмірі 291 грн. 15 коп.

До початку розгляду справи по суті позивачем 06.07.2015 року подано суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.

Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність потреби заслуховувати пояснення свідка чи експерта, суд постановив усну ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на звернення позивача від 19.12.2014 року відповідачем була надана відповідь №3.2/1Д-598 від 17.01.2015 року, згідно якої для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон окрім державного мита (170 грн.) передбачено оплату громадянами при оформленні паспорта для виїзду за кордон вартості платної послуги «оформлення та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон» (87, 15 грн.) та оплату вартості бланку: -з електронним чіпом (біометричний) -261 грн.; без електронного чіпа-204 грн. Зазначені вище платежі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служб» є обов'язковими при наданні зазначених послуг.

З урахуванням вимог ДМС України, зазначених на офіційному сайті ДМСУ та вимог ГУ ДМС У у Київській області, зазначених у відповіді на звернення позивача що 24 лютого 2015 року ОСОБА_1 з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Київській області, подавши при цьому оригінал квитанції про сплату державного мита у розмірі 170 грн., а також квитанції про оплату адміністративної послуги по оформленню та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмір 87 грн. 15 коп. та оплату 204 грн. за бланк паспорта.

Після отримання виготовленого паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивачка, вважаючи протиправними вимоги відповідача щодо сплати коштів понад 170 грн., звернулась з даним позовом до суду .

Суд вважає дії ГУ ДМС України у Київській області щодо стягнення з позивача 87 грн. 15 коп. як плати за послуги щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та стягнення 204 грн. як плати за вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон протиправними враховуючи наступне.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюються ОСОБА_2 України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 р. № 3857-XII (далі - Закон № 3857-XII).

Стаття 1 даного ОСОБА_2 передбачає право громадян України виїхати з України, крім випадків, передбачених цим ОСОБА_2, та в'їхати в Україну. Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон (стаття 2 ОСОБА_2 № 3857-ХІІ).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 4 ОСОБА_2 № 3857-ХІІ оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Порядок оформлення, видачі, обміну, повернення, вилучення, знищення, визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.

Крім того, статтею 7 даного ОСОБА_2 закріплено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього ОСОБА_2 Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

З метою реалізації наведеної норми Кабінетом Міністрів України 31.03.1995 р. було прийнято постанову № 231, якою затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (далі - Правила № 231).

Пунктом 10 Правил № 231 встановлено, що для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що вищевказаними нормативними актами визначено вичерпний перелік документів необхідних для оформлення паспорту у разі тимчасового виїзду за кордон.

Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито» (далі - Декрет №7-93) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Відповідно до пункту 6 статті 2 Декрету № 7-93 державне мито справляється за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії. Підпунктом "б" пункту 6 статті 3 Декрету № 7-93 встановлено, що ставка державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн.

Разом з тим, у пункті 27 розділу І Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, розмір плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 р. № 795 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1098), визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87 грн. 15 коп.

Тобто, сплата встановленого Декретом № 7-93 державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України паспорта на право виїзду за кордон, у тому числі й вартість бланка такого паспорта, вартість персоналізації.

Отже, вимога повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта є протиправною.

ОСОБА_2 № 3857-XII, Правил, Декрету № 7-93 у вказаних правовідносинах є спеціальними та підлягають обов'язковому застосуванню.

При цьому, неправомірною є й вимога відповідача стосовно сплати вартості бланка у розмірі 204 грн. у зв'язку з тим, що Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1098 (далі - Порядок № 1098), не встановлює розмір такого відшкодування. Не передбачено такого відшкодування ОСОБА_2 № 3857-XII та Правилами.

З аналізу наведеного вбачається, що умови, які є обов'язковими для виконання при оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються виключно положеннями ОСОБА_2 № 3857-XII та Правилами.

Така ж позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 03.12.2013 р. №21-416а13, яка в силу частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Статтею 9 ОСОБА_2 № 5203-VІ визначено, що адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг; фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування, крім випадків, установлених законом, заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій чи усній формі.

Відповідно до статті 11 ОСОБА_2 № 5203-VІ при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб'єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо). Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.

Частина друга статті 20 цього ж ОСОБА_2 визначає, що до набрання чинності законом, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори), плата за надання адміністративних послуг (адміністративний збір) при зверненні за отриманням платних адміністративних послуг сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Отже, положення ОСОБА_2 № 5203-VІ передбачають сплату адміністративної послуги одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків). Проте на даний час відповідний закон, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори) не прийнятий, а тому відповідна плата сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством, а саме Декретом № 7-93, оскільки інші платежі спеціальними правовими актами, що регулюють правовідносини з оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, - ОСОБА_2 №3857-ХІІ та Правилами не передбачені.

Таким чином, дії відповідача щодо стягнення з позивача 87 грн. 15 коп. як плати за послуги щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та стягнення 204 грн. як плати за вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон є протиправними, а позовні вимоги позивача в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо повернення зайво сплачених коштів в розмірі 291 грн. 15 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2013 р. № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Крім того, судом враховано, що позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача з заявою про повернення зайво отриманих грошових коштів у сумі 291 грн. 15 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач повинен вирішувати питання про повернення сум надміру сплачених платежів в порядку встановленому законодавством України, зокрема, Порядком повернення коштів помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2013 р. № 787.

Отже, в цій частині позову щодо майнової вимоги позивача слід відмовити.

Частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ОСОБА_2 України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», «Про судовий збір», Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 р., суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Київській області щодо стягнення з ОСОБА_1 87 грн. 15 коп. як плати за послуги щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та стягнення 204 грн. як плати за вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений нею судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Попередній документ
47602032
Наступний документ
47602034
Інформація про рішення:
№ рішення: 47602033
№ справи: 810/2614/15
Дата рішення: 21.07.2015
Дата публікації: 03.08.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі: