06 липня 2015 року 810/2532/15
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" до Державної податкової інспекції у Святошинському райноі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі" з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському району Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2015 № НОМЕР_1, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 611,69 грн.
В основу визначення грошових зобов'язань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням контролюючим органом покладено твердження про порушення позивачем визначених законом строків сплати грошового зобов'язання за платежем "Земельний податок з юридичних осіб", зазначених поданій ним податковій декларації з плату за землю.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на початку 2012 року подав звітну податкову декларацію з плати за землю, в якій визначив річну суму орендної плати за земельні ділянки з розбивкою на 12 місяців. Однак, у травні 2012 року позивач здійснив відчуження земельної ділянки, з володіння якою він сплачував земельний податок, на користь іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Плюс". Крім того, позивач подав до податкового органу уточнюючу податкову декларацію, в якій відкоригував показники земельного податку з цієї земельної ділянки, що був визначений ним у звітній податковій декларації, та починаючи з травня 2012 року визначив податкове зобов'язання у сумі 0,00 грн. Вказані обставини податковий орган до уваги не взяв і застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення визначених законом строків сплати грошового зобов'язання щодо періоду, в якому позивач не був власником земельної ділянки (за липень 2012 року). Позивач вважає це податкове повідомлення-рішення безпідставним та незаконним, тому просив суд його скасувати.
Ухвалою від 17.06.2015 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 06.07.2015.
У призначений день і час до суду з'явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав (заперечення проти позову надійшли до суду із запізненням, після закінчення судового засідання і прийняття цієї постанови). За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі" є юридичною особою, що зареєстрована 02.10.2001 (номер запису про реєстрацію в ЄДР: 1 339 145 0000 007607), як платник податків перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.
У лютому 2015 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено перевірку позивача з питань своєчасності сплати позивачем податку на землю (акт перевірки від 05.02.2015 № 236/26-57-15-04-09).
За результатами перевірки посадова особа контролюючого органу дійшла висновку про порушення позивачем вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, що виявилось у порушенні строків сплати податкових зобов'язань з плати за землю, а також про необхідність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на підставі статті 126 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2015 № НОМЕР_1, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 611,69 грн.
Як убачається з розрахунку штрафної санкції, який є додатком до акта перевірки, грошове зобов'язання, щодо якого податковий орган дійшов висновку про порушення строків сплати, становить суму 6116,90 грн.; період - з 01.07.2014 по 04.07.2014; кількість днів прострочення - 4 дні; сума штрафу - 611,90 грн. Суму фінансової санкції визначено податковим органом у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового борг.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.
У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Під час судового розгляду суд встановив, що 19 січня 2012 року позивач подав до Державної податкової інспекції у Святошинському району Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік, в якій самостійно визначив податкове зобов'язання з плати за землю щодо двох земельних ділянок площею 3214,0 га та 1801,0 га у загальній сумі 119149,47 грн. з розбивкою платежів помісячно на 12 місяців (по 9929,13 грн. щомісячно).
У січні 2012 року загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" прийняли рішення про реорганізацію шляхом виділу з товариства нових юридичних осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Кредит" (протокол від 04.01.2012 № 01/12).
Згідно з розподільчим балансом, затвердженим загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" (протокол від 31.03.2012 № 27/12), та акту приймання передачі нежилих приміщень за розподільчим балансом від 31.03.2012 до новоствореної юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Плюс" перейшло певне нерухоме майно ТОВ "Фоззі", зокрема, земельні ділянки площею 3214,0 га та 1801,0 га, що розташовані під будівлями за адресами: м. Київ, сул. ОСОБА_1, буд. 15а (пр-т 50-річчя Жовтня, 15а), та м. Київ, вул.. Чернобильська, буд. 3.
У зв'язку з відчуженням земельних ділянок 22.05.2012 позивач подав до Державної податкової інспекції у Святошинському району Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік (уточнюючу), в якій самостійно відкоригував розмір податкового зобов'язання з плати за землю з володіння вдома вказаними земельними ділянками, починаючи з 01.05.2012 визначив розмір податкових зобов'язань щодо володіння цими ділянками у сумі 0,00 грн.
Уточнюючу податкову декларацію позивач надіслав до податкового органу засобами поштового зв'язку разом із супровідним листом від 22.05.2015 № 121, в якому пояснив суть і причини уточнення податкових зобов'язань.
З розрахунку штрафної санкції, який є додатком до акта перевірки від 05.02.2015 № 236/26-57-15-04-09, убачається що період, за яких податковий орган дійшов висновку про порушення строків сплати податкового зобов'язання, визначено з 01.07.2014 по 04.07.2014, тобто, після відчуження земельної ділянки від ТОВ "Фоззі" до ТОВ "Фоззі Плюс" та подання уточнюючої податкової декларації (від 22.05.2015), в якій позивач зменшив податкові зобов'язання.
З приводу сплати податкових зобов'язань суд встановив наступне.
З акта звірення розрахунків за період з 01.01.2012 по 29.11.2012, складеного між податковим органом та ТОВ "Фоззі" (а.с. 30), убачається, що позивач нарахував та сплатив додержавного бюджету починаючи з 01.01.2012 плату за землю у загальній сумі 49645,66 грн. (3815,32 грн. - сума переплати станом на 01.01.2012; 45836,35 грн. - фактично сплачені кошти), тобто по 9929,13 грн. за 5 місяців. Станом на 29.11.2012 у ТОВ "Фоззі" відсутня заборгованість з плати за землю перед бюджетом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, в разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
У справі, що розглядалась, суд встановив, що позивач визначив суму податкового зобов'язання з плати за землю у січні 2012 року. У травні 2012 року у зв'язку з відчуженням земельних ділянок на користь іншої юридичної особи - ТОВ "Фоззі Плюс" позивач подав до податкового органу уточнюючу податкову декларацію, в якій зменшив річну суму податкового зобов'язання з плати за землю та обмежив його періодом фактичного володіння земельними ділянками з 01.01.2012 по 30.01.2012, з 01.01.2012 визначив суму зобов'язання - 0,00 грн.
З акта звірення розрахунків убачається, що у 2012 році позивач перерахував до бюджету плати за землю у сумі 49645,66 грн., що дорівнює сумі зобов'язань за 5 місяців (по 9929,13 грн. у місяць), заборгованість перед бюджетом у позивача станом на 29.11.2012 у позивача відсутня.
Штрафні санкції за порушення строків сплати податкового зобов'язання з плати за землю податковим органом застосовано за період з 01.07.2014 по 04.07.2014, в якому податкові зобов'язання позивачу у жодний передбачений законом спосіб не визначались (ні платником податків шляхом подання податкової декларації, ні податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення), адже з урахуванням уточнюючої податкової декларації визначені позивачем податкові зобов'язання з обмежуються чотирма звітними (податковими) періодами: з січня по квітень 2012 року.
Доказів визначення позивачу податкових зобов'язань з плати за землю у інший спосіб за податкові (звітні) періоди, що настали після 01.05.2015, податковий орган суду не надав.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.02.2015 № НОМЕР_1 прийнято відповідачем безпідставно і тому підлягає скасвванню.
Таким чином, позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05.02.2015 № НОМЕР_1, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Фоззі" нараховано штраф за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 611,69 грн.
Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" судові витрати у сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривень 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "13" липня 2015 р.