ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" липня 2010 р. Справа № 2a-987/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Воліцькій Н.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі
до відповідача: ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця"
про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 54528,94 грн.,-
16.03.2010 року управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2009 рік та січень, лютий 2010 року в сумі 54528, 94 грн., в тому числі: по списку №1 в сумі 2751,22 грн., по списку №2 в сумі 51777,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відкрите акціонерне товариство "Хутрофірма "Тисмениця" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а","б"-"з"ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону. Згідно пенсійного законодавства відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Підприємство щомісяця до 25-го числа зобов'язане вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пунктів "а", "б"-"з" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за 2009 рік та січень, лютий 2010 року, платник повинен був відшкодувати виплачені пільгові пенсії в сумі 54528, 94 грн., в тому числі: по списку №1 в сумі 2751, 22 грн., по списку №2 в сумі 51777, 72 грн. Однак, дані суми відповідачем не відшкодовано, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в частині відшкодування витрат працівнику ОСОБА_3, дата первинного призначення пенсії якому, настала 14.08.2007р., проте розрахунок до відшкодування був надісланий тільки 11.01.2010р., та пояснив, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. В судовому засіданні вказував також на те, що акт звірки розрахунків між управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі та ВАТ "Хутрофірма Тисмениця" по відшкодуванню пільгових пенсій від імені відповідача засвідчив своїм підписом не уповноважена особа - заступник Голови правління, а тому вказаний акт не можна брати до уваги, як доках узгодження суми зобов'язань. Просив позов задовольнити частково.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що відкрити акціонерне товариство "Хутрофірма "Тисмениця" (надалі -відповідач) зареєстроване управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області і є платником страхових внесків на соціальне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.
Так, працівникам відповідача призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Дані обставини підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пунктів "а", "б"-"з" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідачу визначено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за 2009 рік та січень, лютий 2010 року в сумі 54528, 94 грн., в тому числі: по списку №1 в сумі 2751, 22 грн., по списку №2 в сумі 51777, 72 грн. Однак, дані суми відповідачем управлінню Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області не відшкодовано.
Згідно з п.2 Перехідних положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "а","б"-"з" статті 13 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Так, статтею 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 року (далі - Інструкції).
Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.
Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно із пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У відповідності до вищевказаних приписів позивачем направлялись на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2009 рік та січень, лютий 2010 року, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача щодо наявності підстав для застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ст.100 КАС України і вважає їх помилковими з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про несійне забезпечення" за 2009рік, та місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на 2010рік, в тому числі щодо працівника ОСОБА_4, були направлені відповідачу 11.01.2010р., проте, ні до вищого органу, в порядку підлеглості, ні в судовому порядку, відповідачем не оскаржувались.
Відповідно до ч.2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З врахуванням вищенаведених правових норм зобов'язання по відшкодуванню зазначених в розрахунках витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, надісланих 11.01.2010р., виникли у відповідача 25.01.2010р., а отже, звернувшись до суду 16.03.2010р. з причин відсутності надходжень по відшкодуванню витрат, з боку відповідача, в добровільному порядку, позивачем не був пропущений річний строк звернення до суду.
Крім цього, вищезазначені зобов'язання в розмірі 54528,94грн. були узгоджені відповідачем, що підтверджується актом звірки розрахунків від 29.06.2010 року, наявним в матеріалах справи. Твердження відповідача в судовому засіданні, що даний акт підписаний не уповноваженою особою, не можуть заслуговувати на увагу, оскільки акт підписаний головою правління та головним бухгалтером і скріплений живою печаткою товариства. Доказів, які б спростовували факт узгодження розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в акті відповідачем представлено не було .
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Як вказувалось вище та підтверджується матеріалами справи громадянам, які працювали у відповідача призначено та виплачено пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за списком №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, враховуючи те, що заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2009 рік та січень, лютий 2010 року становить 54528, 94 грн. та на день розгляду справи відповідачем не сплачена, суд вважає, що позов є підставний та підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" (ЄДРПОУ 00300015) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в розмірі 54528 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім) гривень 94 копійок.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 26.07.2010 року.