16 липня 2015 року о 12 год. 40 хв.Справа № 808/3459/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про скасування висновку про результати перевірки достовірності відомостей
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» №124 від 12.06.2015.
В обґрунтування позовних вимог посилається на хибність висновку ОДПІ щодо невідповідності вартості автомобіля, придбаного ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», доходам отриманим нею із законних джерел, оскільки більша частина вартості автомобіля була отримана нею від близьких родичів за договорами позики. Зазначає, що вона повідомила відповідача про зазначені договори позики, проте він в свою чергу не прийняв цю інформацію до уваги та не долучив копії договорів до матеріалів перевірки.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та просить його задовольнити з вищевикладених підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, надіслав на адресу суду письмові заперечення. В обгрунтування зазначає, що ОСОБА_1 не надано до перевірки документів, що підтверджують отримання нею коштів на купівлю автомобілю із законних джерел. Також зазначили, що сукупна сума доходу ОСОБА_1 з 2002 року по 2012, в якому нею було придбано авто складає 153761,73 гривень. Водночас, ОСОБА_1 на момент купівлі авто мала на утриманні трьох неповнолітніх дітей та знаходилась у декретній відпустці. Просять відмовити в позові та розглянути справу без їх участі.
Вислухавши пояснення позивача, розглянувши позовну заяву, дослідивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на наступне.
16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України «Про очищення влади» № 1682-VII від 16.09.2014 (далі - Закон, Закон № 1682-VII).
Відповідно до ст. 1 даного Закону, очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; презумпції невинуватості; індивідуальності відповідальності та гарантування права на захист.
Очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 3,4 ст. 1 Закону № 1682-VII, протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Особи, зазначені у частинах третій, п'ятій - сьомій статті 3 цього Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п'яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.
Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз (ч. 5 ст. 1 Закону № 1682-VII).
У ст. 2 Закону № 1682-VII передбачено перелік посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрація) та її критерії, згідно з якими, заборона розповсюджується на такі посади, зокрема, інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1-10 цієї частини.
Частиною 8 ст. 3 Закону № 1682-VII передбачено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 займає посаду заступника головного державного інспектора ветеринарної медицини Пологівського району Запорізької області.
Відповідно до п. 2 ч. 5.ст. 5 Закону України «Про очищення влади», Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 та зареєстрованого в Мінюсті 04.11.2014за №1385/26162, Пологівською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1, результати якої викладені у висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» №124 від 12.06.2015 (а.с.54).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, в пункті 35 «автомобілі легкові» розділу 4 «А. Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати на їх декларанта на їх придбання (користування)», зазначено транспортний засіб Hyundai I-20, що перебуває у її власності з 2012 року.
Відповідно до вказаного висновку ОДПІ №124 від 12.06.2015, вартість вказаного транспортного засобу становить 103900 гривень. В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що придбання транспортного засобу було здійснено за рахунок коштів, позичених у близьких родичів, проте нею не надано документів, що підтверджують зазначене, тому вказаний автомобіль не відповідає доходам отриманим нею із законних джерел.
Із зазначеним висновком відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).
Пунктом 3 Порядку № 1100 визначено, що загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України “Про очищення влади”, за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1100 для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи “Податковий блок”, зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.
Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.
За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.
Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
Із наданих позивачем та долучених до матеріалів справи копій договорів про надання безпроцентної позики, укладених між позивачем та ОСОБА_3 й ОСОБА_4 слідує, що 09.01.2012 ОСОБА_3 передала позивачу 15000 гривень на підставі такого договору позики, а 25.12.2012 позивач повернув суму позики позичкодавцю - ОСОБА_3. Також, 14.03.2014 ОСОБА_4 передала позивачу 45000 гривень на підставі договору позики, а 30.12.2012 позичальник (ОСОБА_1В.) повернула суму позики позичкодавцю. Крім того, рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 09.08.2011 у справі №2-38/2011 р. задоволено позов ОСОБА_1 - визнано за нею право власності на 2/3 квартири АДРЕСА_1 й стягнуто з ОСОБА_5 на її користь 8000 гривень. Крім того, відповідно до листка непрацездатності серії АБГ №728419, в грудні 2009 року ОСОБА_1 отримано 16163,70 гривень допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами. Також судом встановлено, що 05.12.2011 позивачем закрито вклад в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», відкритий на підставі заяви №090015200184845545 від 03.12.2010, та отримано 2380 євро та 8% річних (а.с.74).
Також, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є багатодітною матір'ю та має право на пільги, передбачені статтею 13 Закону України «Про охорону дитинства». Крім того, судом встановлено, що позивач в період перебування на посадах, визначених п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», отримувала аліменти на утримання першої дитини до 18 років, допомогу при народженні другої та третьої дитини й на їх догляд. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримувала відсотки по депозитних вкладах в банках, про що нею зазначалося в поданих деклараціях.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 в період перебування на посадах, визначених п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», мала можливість заощадити 103900 гривень, для купівлі зазначеного авто, із грошових коштів отриманих нею законним шляхом. Тому, підстави вважати, що в даному випадку мала місце невідповідність вартості авто доходам отриманим позивачем під час перебування на вищевказаних посадах відсутні.
Крім того, посилання відповідача на ненадання до перевірки документів, що підтверджують законний шлях отримання грошових коштів, які були використані для придбання у власність авто позивачем, суд до уваги не приймає та вважає за необхідне зазначит з цього приводу, що відповідно до пп. 5 п. 3 Порядку № 1100, одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку є складовою загального алгоритму проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Проте, в супереч вимогам вказаного нормативно-правового акту відповідачем було проігноровано пропозицію позивача долучити до матеріалів перевірки документи, що підтверджують одержання нею коштів, що були використані нею для придбання авто у власність, з мотивів «непотрібності», чим порушено порядок проведення перевірки.
В даному випадку, суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в установленому законом порядку не доведених факт використання позивачем для купівлі транспортного засобу грошових коштів, отриманих із незаконних джерел.
При цьому, посилання відповідача на інформацію з ЦБД щодо розміру отриманого доходу суд вважає безпідставним, оскільки сума зазначена відповідачем спростовується навіть при поверхневому аналізі доходів позивача.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
Під час розгляду справи по суті відповідачем не доведено в установлений законом спосіб законність та обґрунтованість висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 12.06.2015 року №124, а також наявність невідповідності вартості автомобіля, вказаного у декларації, набутого позивачем, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
У зв'язку із викладеним, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати висновок Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 12.06.2015 року №124.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 16.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 12.06.2015 року №124.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Шара