про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
17 липня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1233/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гебеш С. А., суддів - Скраль Т.В., Шешеня О.М.
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_2
представник відповідача 1 - не з'явився;
представника відповідача 2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служб України, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В ході судового розгляду даної адміністративної справи позивачем суду було надано клопотання про забезпечення даного адміністративного позову в порядку ст.117,118 КАС України, згідно якого просить суд забезпечити даний адміністративний позов шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області проводити виплату позивачу пенсійного забезпечення із 01 квітня 2015 року в повному обсязі до вирішення даної адміністративної справи по суті.
Позивач в судовому засіданні дане клопотання підтримав з мотивів викладених у ньому, та просив суд задовольнити таке повністю.
Представник Державної фіскальної служби України, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд даної адміністративної справи за його відсутності на адресу суду не направляв, однак його неявка не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області проти задоволення даного клопотання заперечив та просив суд у задоволенні такого відмовити повністю, як безпідставного та не обґрунтованого.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, а також заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заслухавши думку представників сторін в даній адміністративній справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України «завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ». Отже, виходячи із змісту даних норм, суд вважає, що такий інститут адміністративного судочинства як забезпечення адміністративного позову, спрямований на виконання завдання адміністративного судочинства, що передбачене статтею 2 КАС України.
Крім цього, згідно з частинами 3 та 4 цієї статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.
При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
За частиною першою зазначеної статті підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наданих позивачем, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, а також оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечивши адміністративний позов шляхом вжиття заходів забезпечення адміністративного позову способом, яким просить позивач, а саме шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області проводити виплату позивачу пенсійного забезпечення із 01 квітня 2015 року в повному обсязі до вирішення даної адміністративної справи по суті, суд фактично винесе рішення у даній адміністративній справі без розгляду даної справи по суті, оскільки таким чином буде відновлено становище осіб, які беруть участь у справі, та навіть без розгляду даної адміністративної справи в судовому засіданні фактично задовольнить п.3 прохальної частини даної позовної заяви, згідно якого позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області провести виплату йому пенсійне забезпечення із березня 2015 року в повному обсязі згідно Закону із грошового заробітку за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням на пенсію 15 лютого 2010 року, і що на думку суду в даному конкретному випадку є неприпустимим та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає дане клопотання не обґрунтованим, оскільки таке не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, та обраний позивачем спосіб забезпечення даного позову не відповідає вимогам ч. 3, 4 ст. 117 КАС України, а тому суд приходить до висновку, що в його задоволенні слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 41, 117, 118, 160,165 КАС України, суд, -
Клопотання ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий суддя СуддяОСОБА_4 ОСОБА_5
Суддя ОСОБА_6