27 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2214/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засідання Кваші Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35»
до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35», в якому позивач просить :
1. Визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 23.09.2011 за № НОМЕР_1 на суму 332943,42 грн. та за № НОМЕР_2 від 30.12.2011 на суму 27757,58 грн. в повному обсязі.
2. На підставі ст. 94 КАС України стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» вартість судового збору.
В обґрунтування позову підприємство зазначило, що висновки Акту перевірки, на підставі який прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та первинних документах, наданих для перевірки. З акту перевірки вбачається, що інспектором Центральної МДПІ у м. Кривому розі при розрахунку кількості днів затримки не враховувались призначення платежів, зазначених в платіжних дорученнях КП «ЖЕО № 35»про сплату податку на додану вартість, оскільки частково платежі відносилися на погашення боргу минулих періодів, які не були предметом перевірки. Крім того, податковий інспектор самостійно незаконно змінив призначення платежів, зазначених в платіжних дорученнях позивача, що призвело до штучного збільшення податкового обов'язку позивача і незаконного нарахування штрафних санкцій. Таким чином прийняті суб'єктом владних повноважень податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, зазначивши в письмових запереченнях, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними, оскільки прийняті в результаті виявлених порушень чинного законодавства з боку позивача, що підтверджується Актом перевірки та первинними документами, які додано до матеріалів справи, а отже позовні вимоги КП «ЖЕО № 35»є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача суд встановив наступне.
Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі доповідної записки та рішення начальника Центральної МДПІ у м. Кривому Розі було проведено документальну невиїзну перевірку Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35»з питання дотримання строків сплати податкового зобов'язання, визначеного за деклараціями з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт від 31.08.2011 № 5444/169/1640/20247412.
До початку перевірки 22 липня 2011 року КП «ЖЕО № 35»було вручено запит № 19121/10/152 про надання пояснень та документальних підтверджень, пов'язаних з несвоєчасною сплатою податку на додану вартість. Підприємством 04 серпня 2011 року було надано копії платіжних доручень стосовно сплати узгодженого самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ згідно з податковими деклараціями за звітні періоди.
Позивачем 16 вересня 2011 року до Центральної МДПІ у м. Кривому Розі були подані заперечення на акт документальної невиїзної перевірки, в яких КП «ЖЕО № 35»частково не погоджується з висновками, зробленими в акті перевірки та просить змінити висновки акту документальної невиїзної перевірки з питань дотримання строків сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість від 31.08.2011 за № 5444/169/1640/20247412, зазначивши в ньому, що КП «ЖЕО № 35»було лише частково порушено строки своєчасності сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ за деклараціями з ПДВ за період з травня 2010 року по вересень 2010 року, а саме: було сплачено з затримкою на 209 днів податкове зобов'язання з ПДВ за травень 2010 року на суму 36712,89 грн.; за червень 2010 року на суму 24762 грн. з затримкою на 14 днів та на суму 96079 грн. з затримкою на 179 днів; за липень 2010 року на суму 50000 грн. з затримкою на 1 день, на суму 7084,11 грн. з затримкою на 3 дні, на суму 13515,89 грн. з затримкою на 4 дні та на суму 30000 грн. з затримкою на 11 днів; за вересень 2010 року на суму 27900 грн. з затримкою на 4 дні та на суму 32088 грн. з затримкою на 7 днів.
Центральною МДПІ у відповідь на зазначені заперечення позивачеві 23.09.2011 було направлено лист № 21838/10/152, згідно з яким визначено, що встановлені в ході перевірки порушення КП «ЖЕО № 35»податкового законодавства є обґрунтованими, а заперечення до акту такими, що не спростовують висновків ревізора Центральної МДПІ.
Враховуючи виявлені в ході перевірки порушення норм чинного законодавства відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 вересня 2011 року № НОМЕР_1, згідно з яким підприємству за затримку на 242 календарних днів сплати суми податкового зобов'язання в розмірі 1676477,66 грн. нараховано штраф у розмірі 20% в сумі 332943 (триста тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок три) грн. 42 коп.
Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація № 35»14 жовтня 2011 року було подано скаргу до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, в якій позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 23.09.2011 за № НОМЕР_1 на суму 332943,42 грн.
За результатами розгляду зазначеної скарги ДПА у Дніпропетровській області 06 грудня 2011 року було прийнято рішення № 35295/10/25-008, згідно з яким:
- залишено без змін податкове повідомлення-рішення Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 23.09.2011 № НОМЕР_1 про застосування штрафу в сумі 332943,42 грн. за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, а скаргу платника податків залишено без задоволення;
- збільшено суму грошового зобов'язання КП «ЖЕО № 35»з податку на додану вартість у розмірі штрафних санкцій на 27757,58 грн. (20% від погашеної суми податкового боргу), визначену в податковому повідомленні-рішенні Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 23.09.2011 № НОМЕР_1.
Повторна скарга на податкове повідомлення-рішення Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 23.09.2011 № НОМЕР_1 та рішення ДПА у Дніпропетровській області від 06.12.2011 № 35295/10/25-008 була направлена Державній податковій службі України 23 грудня 2011 року.
Відповідно до рішення ДПС України від 17.01.2012 № 1063/6/10-2215 про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення центральної МДПІ у м. Кривому розі від 23.09.2011 № НОМЕР_1 та рішення ДПА у Дніпропетровській області від 06.12.2011 № 35295/10/25-008 були залишенні без змін, а скарга підприємства -без задоволення.
На підставі вищезазначеного рішення 30 грудня 2011 Центральною МДПІ у м. Кривому Розі було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2, відповідно до якого за затримку на 214 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання до КП «ЖЕО № 35»було застосовано штраф в сумі 27757 грн. 58 коп.
Дослідивши матеріали справи та доводи позивача суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок платників податків сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, визначених законом.
Податковим зобов'язанням, згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено з затримкою на 209 днів податкове зобов'язання з ПДВ за травень 2010 року на суму 36712,89 грн.; за червень 2010 року на суму 24762 грн. з затримкою на 14 днів та на суму 96079 грн. з затримкою на 179 днів; за липень 2010 року на суму 50000 грн. з затримкою на 1 день, на суму 7084,11 грн. з затримкою на 3 дні, на суму 13515,89 грн. з затримкою на 4 дні та на суму 30000 грн. з затримкою на 11 днів; за вересень 2010 року на суму 27900 грн. з затримкою на 4 дні та на суму 32088 грн. з затримкою на 7 днів.
Такі обставини підтверджуються платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, враховуючи інформацію по призначенню платежу.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в України в безготівковій валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, реквізит «призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахування вимог законодавства України.
Всупереч вищезазначеним нормам права відповідач до уваги банківські документи не взяв та зарахував грошові кошти, сплачені позивачем, в порядку календарної черговості, тим самим збільшив період пропуску граничного строку для нарахування штрафних санкцій.
Надаючи оцінку таким діям податкового органу суд зазначає, що ані Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ані будь-якими іншими законами з питань оподаткування, які діяли в момент виникнення спірних правовідносин, не визначено коло осіб, яким надано право перерозподілу сплачених платником податку сум або право зарахування цих сум в рахунок сплати інших податків (податків за інші періоди). Такий обов'язок був покладений на платника податку згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Разом з тим до визначеної законом компетенції податкового органу відноситься здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу платника податку шляхом вчинення дій, направлених на отримання податкового боргу -звернення стягнення на майно боржника, примусова реалізація активів боржника.
Суд доходить висновку про неправомірність дії відповідача щодо зміни цільового призначення платежів, виходячи також з положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений свого права, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Крім того суд зазначає, що відповідно до пп. 4.4.1 п. 4 ст. 4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
На основі аналізу вказаних норм законодавства суд доходить висновку, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
При цьому не можуть бути взяті судом до уваги доводи відповідача щодо обов'язку органів ДПС зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, оскільки Податковий кодекс України набрав чинності після виникнення спірних правовідносин та може бути до них застосований.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, що призвело до порушення прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.
З питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.09.2011 та № НОМЕР_2 від 30.12.2011, прийняті Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
Присудити на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» документально підтверджені судові витрати в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. з Державного бюджету.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений 30 березня 2012 року.
Суддя ОСОБА_1