28 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2007/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засіданняОСОБА_2
за участю
представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить:
- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ № НОМЕР_1 від 20.06.2011 року;
- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ № НОМЕР_2 від 20.06.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 202-206, 215, 625- 627 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 46-49 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
При цьому позивач зазначає, що між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Колідо»були укладені угоди згідно котрих було поставлене та придбано сторонами товарно-матеріальні цінності, та надано й отримано послуги. Договори були укладені у усній формі, що не суперечить вимогам ЦК України, зокрема статтям 202-206. Зобов'язання за угодами були виконані в повному обсязі. Протягом дії угод сторонами були підписані ряд видаткових накладних, в яких визначалась номенклатура, ціна і сума поставки товару, наданих послуг. Розрахунки були здійснені шляхом перерахування грошових коштів.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.03.2012 року. У судовому засіданні, відкритому 21.03.2012 року, розгляд справи відкладався.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
У судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 20.06.2011 року відповідачем були винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 1823,69 грн. (основний платіж -1823,69 грн., штрафні санкції -0,00 грн.), а також податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4162,50 грн. (основний платіж -3330,00 грн., штрафні санкції -832.50 грн.).
22.09.2011 року Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області за результатами розгляду скарги позивача було винесено рішення № 28017/10/25-008, яким:
- залишено без змін податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 20.06.2011 року № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 1823,69 грн., а скарга -без задоволення;
- скасоване податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 20.06.2011 року № НОМЕР_1 в частині застосованої штрафної санкції у сумі 132,33 грн., в іншій частині скарга залишена без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі ОСОБА_4 від 02.06.2011 року № 492/172.2391912079 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Колідо»за період з 01.09.10 по 31.01.11. та подальшої реалізації отриманої продукції.
У вказаному акті зазначено, що ТОВ «Колідо»здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Товар по вказаним правочинам не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. За вересень -грудень 2010 року у ТОВ «Колідо»було придбано матеріалів, товарів на суму 40674,58 грн. без ПДВ та надання оренди автотранспортних послуг 13983,33 грн. без ПДВ. Договорів з ФОП ОСОБА_5 на поставку товарів та оренду автотранспортних послуг з ТОВ «Колідо»на перевірку не надано. Розрахунки проводилася в готівковій формі. Внаслідок порушень р. IV ст. 13 ДКМУ № 13-92 фізичною особою завищено валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Колідо»на загальну суму 54657,91 грн., в т.ч. на придбання товару -40674,58 грн. та оренда автотранспортних послуг -13983,33 грн. Придбані товари та матеріали у ТОВ «Колідо»було повністю реалізовано іншим суб'єктам господарської діяльності на загальну суму 42499,99 грн. без ОСОБА_6 ОСОБА_5 завищені валові доходи від реалізації товарів та матеріалів, придбаних у ТОВ «Колідо»на суму 42499,99 грн. ФОП ОСОБА_5 завищено валовий дохід від продажу товарів, придбаних у ТОВ «Колідо»за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. у сумі 42499,99 грн., завищені валові витрати на суму 54657,91 грн. Встановлено заниження оподаткованого доходу на суму 12157,91 грн. За результатами перевірки підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 1823,69 грн. Встановлено завищення ФОП ОСОБА_5 податкового кредиту у сумі 11464,91, в т.ч. за придбання товару в сумі 8134,92 грн. та оренду автотранспортних послуг у сумі 3330 грн. Операції з продажу ФОП ОСОБА_5 товарів, що отримані у ТОВ «Колідо», не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними і підлягають виключенню з податкового обліку у всіх учасників такого правочину. Отже, підприємством завищено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 8500,01 грн. Підлягає донарахуванню податок на додану вартість на загальну суму 2796,67 грн., в т.ч. за вересень 2010 року -701,67 грн., за жовтень 2010 року 2005 грн. (оренда автотранспортних послуг).
Згідно статті 11 КАС України в адміністративному судочинстві застосовується принцип офіційності, у відповідності з яким суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Колідо»позивачем були сформовані витрати та податковий кредит з податку на додану вартість на підставі наступних документів.
ТОВ «Колідо»було надано позивачу рахунки на оплату оренди автотранспорту: № 1/28-09 від 28.09.2010 року на суму 4750 грн. (ПДВ -791,67 грн.); № 190102 від 19.01.2001 року на суму 3200 грн. (ПДВ -533,33 грн.).
Між ТОВ «Колідо»та позивачем було підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з оренди автотранспорту: № 280902 від 28.09.2010 року на суму 4750 грн.; № 190102 від 19.01.2011 року на суму 3200 грн.; № 291992 від 29.10.2010 року на суму 12030 грн.
ТОВ «Колідо»було надану позивачу податкові накладні з надання послуг оренди автотранспорту: № 280902 від 28.09.2010 року на суму 4750 грн. (ПДВ -791,67 грн.); № 190102 від 19.01.2011 року на суму 3200 грн. (ПДВ -533,33 грн.); № 291009 від 29.10.2010 року на суму 12030 грн. (ПДВ -2005 грн.).
Оплата за оренду автотранспорту відбувалася в готівковій формі.
При цьому договір оренди в письмовій формі не укладався, а використання транспортних засобів, за поясненнями позивача, відбувалося за усною домовленістю з ТОВ «Колідо».
ТОВ «Колідо»було надано позивачу рахунки на оплату товару: № 1/28-09 від 28.09.2010 року за товар -віник у кількості 400 шт. на суму 3700 грн.; № 8/14-12 від 14.12.2010 року на товар -віник у кількості 1100 шт. на суму 10780 грн. та ШГМ у кількості 230 шт. на суму 5635 грн.; № 3/14-10 від 14.10.2010 року на товар -віник у кількості 1000 шт. на суму 8800 грн.
ТОВ «Колідо»було надано позивачу видаткові накладні: № 280902 від 28.09.2010 року на товар -віник у кількості 400 шт. на суму 3700 грн.; № 141203 від 14.12.2010 року на товар -віник у кількості 1100 шт. на суму 10780 грн. та ШГМ у кількості 230 шт. на суму 5635 грн.; № 151101 від 15.11.2010 року на товар - віник у кількості 1350 шт. на суму 13324,50 грн. та ШГМ у кількості 150 шт. на суму 3675 грн.; № 291103 від 29.11.2010 року на товар -ШГМ у кількості 150 шт. на суму 2895 грн.; № 141003 від 14.10.2010 року на товар -віник у кількості 1000 шт. на суму 8800 грн.
ТОВ «Колідо»було надану позивачу податкові накладні: № 280902 від 28.09.2010 року на товар -віник у кількості 400 шт. на суму 3700 грн. (ПДВ -616,67 грн.); № 141203 від 14.12.2010 року на товар -віник у кількості 1100 грн. на суму 10780 грн. (ПДВ -1796,67 грн.) та ШГМ у кількості 230 шт. на суму 5635 грн. (ПДВ -939,16 грн.); № 151101 від 15.11.2010 року на товар -віник у кількості 1350 шт. на суму 13324,50 грн. (ПДВ -2220,75 грн.) та ШГМ у кількості 150 шт. на суму 3675 грн. (ПДВ -612,50 грн.); № 291103 від 29.11.2010 року на товар -ШГМ у кількості 150 шт. на суму 2895 грн. (ПДВ -482,50 грн.); № 141003 від 14.10.2010 року на товар -віник у кількості 1000 шт на суму 8800 грн. (ПДВ -1466,67 грн.)
Статтею 13 розділу IV Декрету КМ України від 26.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
В свою чергу у відповідності з п. 5.3.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 1.4. ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки.
Отже, необхідною умовою для формування приватним підприємцем витрат та податкового кредиту з ПДВ є здійснення господарських операцій за відповідними укладеними договорами та наявність належним чином оформлених документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.
Статтею 799 ЦК України встановлено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Статтею 51 ЦК України в свою чергу, встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
При цьому у відповідності зі ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Отже, зважаючи на те, що спеціальним законодавством, що регулює майнові відносини у сфері господарювання, не визначено особливостей укладення договорів найму транспортного засобу за участі фізичної особи, то в цьому випадку застосовуються норми загального цивільного законодавства, якими передбачено нотаріальне посвідчення таких договорів.
За змістом ст. ст. 215, 216, 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Доказів нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, укладеного з ТОВ «Колідо»позивач не надав.
Водночас, може бути визнаний недійсним судом або є недійсним за законом (нікчемним) лише той договір, який укладено.
Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов.
Статтею 284 Господарського кодексу України визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Пленум Верховного Суду України в Постанові від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначив, що зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору).
Наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем (рахунки, акти приймання-передачі наданих послуг) не містять істотних умов договору оренди транспортних засобів, передбачених законодавством, зокрема, складу і вартості транспортних засобів, строку договору оренди тощо.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договір оренди транспортних засобів між позивачем та ТОВ «Колідо»не є укладеним та не породжує правових наслідків, у тому числі у сфері податкових відносин.
Крім того, у відповідності зі ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми);дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надані позивачем первинні документи, що стосуються операцій з придбання товару, не містять усіх обов'язкових реквізитів, передбачених законодавством, зокрема, в них відсутні місце їх складання, не зазначено зміст господарських операцій - у розділі Договір не вказано вид договору, не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З огляду на викладене, оцінюючи усі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача про необґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Керуючись ст. ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -02.04.2012 р.
Суддя ОСОБА_1