09 лютого 2011 р. Справа № 2а-3746/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4 представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Професійно-технічного училища №6 м. Дніпропетровська до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, ОСОБА_6 - головного спеціаліста державного інспектора з енергозбереження Територіального Управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання неправомірними дії та скасування акту, -
Професійно-технічне училище №6 м. Дніпропетровська звернулося до суду із адміністративним позовом до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, ОСОБА_6 - головного спеціаліста державного інспектора з енергозбереження Територіального Управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області з проханням: визнати неправомірними дії головного спеціаліста - державного інспектора з енергозбереження територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ОСОБА_6 з складання Акта №15-5/3.21-63 від 07.07.2009р. та Постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів №15-5/3.12-71 від 07.07.2009р.; скасувати акт №15-5/3.21-63 від 07.07.2009р. та Постанову про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів №15-5/3.12-71 від 07.07.2009р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.07.2009р. Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області в особі головного спеціаліста - державного інспектора з енергозбереження Територіального Управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ОСОБА_6 проводилась планова перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) у Дніпропетровському професійно-технічному училищі №6. За результатами перевірки було складено Акт №15-5/3.21-63 від 07.07.2009р.. Припис до Акту №15-5/3.21-63 від 07.07.2009р. та Постанову №15-5/3.12-71 від 07.07.2009р. про застосування підвищеної плати за неефективне використання ПЕР, згідно якої за результатами перевірки до позивача застосовано подвійну плату за нераціональне використання теплової енергії. Позивач вважає Акт №15-5/3.21-63 від 07.07.2009р. та Постанову №15-5/3.12-71 від 07.07.2009р. такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Представники відповідача проти позову заперечували.
Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Державна інспекція з енергозбереження відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000 є урядовим органом державного управління, що діє у складі центрального органу виконавчої влади -Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
Позивачем зазначено, що розмір перевитрат паливно-енергетичних ресурсів Інспекція розрахувала на підставі «Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів», прийнятої та введеною в дію наказом НАЕР від 26.10.2001 р. № 113, та яка не зареєстрована в Мінюсті і тому, на його думку, всі розрахунки здійснені Інспекцією на основі даної Методик є незаконними..
Суд вважає дане твердження таким, що не відповідає дійсності.
Відповідно до ст.ст. 25, 26 Закону України „Про енергозбереження”, завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпечення додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами. Державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей. Державному контролю також підлягає правильність та ефективність використання цільових коштів, виділених з фонду енергозбереження для вжиття заходів щодо раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.
Згідно ст. 27 вказаного Закону, порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні зокрема у порушенні встановлених вимог енергозбереження під час проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації підприємств, споруд, транспортних засобів та інших об'єктів. Юридичні і фізичні особи повинні відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушень законодавства про енергозбереження, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.93р. № 699 „Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві” (зі змінами і доповненнями) з метою забезпечення раціонального і ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному на Державну інспекцію з енергозбереження покладено здійснення державного контролю за раціональним і ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями), а також затверджено розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми з дозволу газозбутових і газотранспортних організацій, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами ( електростанціями) згідно з додатком.
Згідно з р. ІІ додатку до вказаної постанови, за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата. Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технології устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.
Згідно з п. «е»ст. 11 Закону України „Про енергозбереження” економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавкою до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Оскаржувана Постанова територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області № 15-5/3.12-71 від 07.07.2009 р. прийнята у відповідності до чинного законодавства, зокрема ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», затвердженого наказом Держкоменергозбереження України № 64 від 04.08.2000р., зареєстрованого в ОСОБА_7 юстиції України 25 вересня 2000 року за №653/4874, розділу 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві»від 2 вересня 1993 року № 699.
Представник позивача заперечує відповідність розрахунку перевитрат, при яких використовувались формули Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, яка затверджена наказом НАЕР від 13.12.2006 № 89, стверджуючи, що дана Методика не зареєстрована в Мінюсті, тобто в даному випадку мова йде не про законність постанови, що оскаржується, та правильність розрахунків.
Суд зазначає, що державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які виступають суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".
Державним комітетом України з енергозбереження, наказом від 26.10.2001 №113, було затверджено і подано на державну реєстрацію до ОСОБА_7 юстиції України «Методику визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів».
ОСОБА_7 юстиції України було проведено правову експертизу, висновком якої встановлено, що Методика не підлягає державній реєстрації у ОСОБА_7 юстиції України і повертається без такої ( ОСОБА_7 юстиції України від 16.11.2001 за №33-32-1894).
Наказом НАЕР від 13.12.2006 № 89 «Про перезатвердження Методики»вищезгадану Методику визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів перезатверджено зі збереженням змісту по суті та формі і присвоєно відповідний шифр.
Наказ НАЕР № 89 від 13.12.2006р. «Про перезатвердження Методики»не оскаржувався, не скасовувався і тому дана Методика на момент перевірки ПТУ-6 була чинною.
У разі виявлення актів, які підлягають державній реєстрації, Мін'юст має право вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію, вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушеннях.
Те, що дана Методика носить нормативно-технічний характер, встановив і Вищий Адміністративний суд при винесенні рішення від 16 лютого 2010 р. по справі 2а-4258/8. Згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від, 22.10.2008 р. N 935 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів»«Розрахунок обсягів неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники нормативних значень їх витрат, що встановлені стандартами, а у разі відсутності стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії або нормативами витрат паливно-енергетичних ресурсів, проводиться у перерахунку на річне споживання, крім випадків, що підтверджені документально, за період від дня настання до їх виявлення, але не більш як за один рік від дня порушення таким суб'єктом установлених актами законодавства правил, згідно з методиками визначення та розрахунку втрат (перевитрат) паливно-енергетичних ресурсів, які затверджуються НАЕР в установленому порядку»
Стосовно доведення коефіцієнту потужності підприємства до нормативного значення (tg ф?0,25) з метою зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності, суд зазначає, що відповідно до діючого законодавства, а саме Закону України «Про енергозбереження»ст. 11 п. «е»передбачає: «ведення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартом»та постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.93р. «Про заходи щодо ефективного використання газу інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві»розділ ІІ абз. 2 «За перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.
Відхилення фактичного коефіцієнту потужності tg ф від нормативного tg ф = 0,25 -викликало перевитрати електроенергії, що є порушенням технологічної дисципліни експлуатації обладнання.
Відповідно до Наказу Мінпаливенерго України від 17.01.2002р. № 19, зареєстрованого в ОСОБА_7 юстиції від 01.02.2002р. за № 93/6381 «Про затвердження Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії»пунктом 1.1. цієї Методики зазначено, «Методика орієнтована на ринкові відносини електропередавальних організацій зі споживачами при державному економічному регулюванні цих відносин за напрямками енергозбереження, підвищення якості електроенергії та надійності електропостачання. Зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивних потужностей, є реальною експлуатаційною технологією енергозбереження в електричних мережах».
Цим же пунктом визначено: «Ефективне економічне регулювання реактивних перетікань потрібне також для забезпечення першочергових стандартних умов якості електричної енергії, а саме рівнів напруги на межі балансової належності електромереж електропередавальної організації та для зменшення аварійності основного електрообладнання в енергосистемі та у споживачів електроенергії.».
П. 3.8. визначено нормативну величину, до споживання реактивної потужності, обмежену значенням граничного коефіцієнту потужності cos ф = 0,97 (tgф = 0,25).
Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ) № 28 від 31.07.96р., зареєстрованої в ОСОБА_7 юстиції України 2 серпня 1996р. за № 417/1442 «Про затвердження Правил користування електричною енергією», п. 1 Загальні положення, п.1.1. абзац -31 : «компенсація перетікань реактивної електричної енергії -комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок на межі балансової належності, - реактивна потужність -складова повної потужності, яка залежно від параметрів, схеми та режиму роботи електричної мережі спричиняє додаткові технологічні втрати активної енергії та впливає на показники якості електричної енергії», п. 10.2. «Споживач електричної енергії зобов'язаний, п. 8 - здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії».
Стосовно порушення методики № 1 при розрахунку tg ф2 суд зазначає, що під час здійснення планового заходу, а саме перевірки установи бюджетної сфери з питань енергозбереження ПТУ № 6, головний спеціаліст -державний інспектор з енергозбереження територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ОСОБА_6 провів розрахунок перевитрат електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення соs ф1(tg ф1) до соs ф2 ( tg ф2) згідно «Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно -енергетичних ресурсів»(затверджено та надано чинності наказом Державного комітету України з енергозбереження від 26.10.2001 р. № 113 та від 27.11.2001 р. № 123, перезатверджено наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 р. № 89 ) та впровадженої в практику інспекторських перевірок підприємств наказом ДІзЕ від 22.12.2006 р. № 285.
Під час розрахунку перевитрат електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення соs ф1 (tg ф1) до соs ф2 ( tg ф2) ОСОБА_6 використані фактичні данні про споживання Активної та Реактивної електроенергії зазначені та наданні в довідці ПТУ № 6 «Про споживання активної та реактивної енергії з 01.07.08р. по 01.07.09р.», яка надана та підписана уповноваженими особами ПТУ-6, тому посилання на порушення «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами», затвердженою Наказом Мінпалива та енергетики України № 19 від 17.012.2002р. є необґрунтованим. Також, суд зазначає, що «Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами»затвердженою Наказом Мін палива та енергетики України № 19 від 17.012.2002р. передбачає розрахунок плати за перетоки реактивної електроенергії, а не розрахунок перевитрат електричної енергії
Слід зазначити, що вимога позивача про скасування акту № 15-5/3.21-63 від 07.07.2009р.. є незаконною, оскільки в судовому порядку можливо лише скасування або визнання нечинним рішення (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень. Акт комплексною перевірки не є рішенням або актом індивідуальної дії, тому не підлягає скасуванню.
За результатами перевірки виконання Припису від 14.10.2009 р. встановлено, що позивачач усунув порушення, встановив лічильники, внаслідок чого споживання реактивної електроенергії значно знизилось. Також це підтверджує той факт , що позивач визнав факт порушення.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 14.02.11р.
Суддя ОСОБА_1