Справа № 760/23682/14-п
Провадження № 3-7062/14
22 грудня 2014 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Демидовська А.І., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Прокуратури міста Києва, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Іванів, Калинівського району, Вінницької області, громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, проживаючий: АДРЕСА_1, на даний час не працюючого (начальник відокремленого підрозділу локомотивне депо Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»), до адміністративної відповідальності не притягувався, ідентифікаційний код: № НОМЕР_1
за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення
03 листопада 2014 року перший заступник прокурора міста Києва державний радник юстиції 3 класу ОСОБА_2 склав протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 172-9 КУпАП.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника відокремленого підрозділу локомотивне депо Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», який згідно п.п. А, п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідальною за виконання Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та роботу з кадрами на підприємстві згідно з посадовою інструкцією № Т41-02-39 від 03.05.2014 року, положеннями про відокремлений підрозділ № 36-н від 21.01.2014 року та № 466-н від 11.09.2006 року, знаючи про факт порушення обмежень щодо роботи близьких осіб, у період часу з 09.06.2013 по 29.08.2014 не вжив передбачені законом заходи для усунення порушень вимог ч. 1 ст. 9 Закону, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На адресу Солом'янського районного суду міста Києва 27 листопада 2014 року надійшло заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, від адвоката Рябчинського Олега Юрійовича в інтересах ОСОБА_1. В якому він просить закрити справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-9 КУпАП, за відсутності в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтвердив зазначені у протоколі обставини, наполягав на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 своєї вини не визнав, зазначивши, що під час перевірки було виявлено конфлікт інтересів, у зв'язку з чим він звільнив свою дочку.
Захисник зазначив, що правопорушення вчинене ОСОБА_1, виявлене набагато раніше ніж складено протокол про адміністративне правопорушення.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Статтею 172-9 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб юридичних осіб публічного права та їх структурних підрозділів за невжиття передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення.
За Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктом даного адміністративного проступку є посадова особа юридичної особи публічного права.
Відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт» створення, реорганізація та ліквідація залізниць, призначення і звільнення їх керівників здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.
Статутом ДТГО «ПЗЗ» визначено, що об'єднання це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. До складу Залізниці входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відокремлені структурні підрозділи та юридичні особи.
Статтею 95 ЦК України встановлено, що відокремлені підрозділи юридичної особи не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення, тобто фактично входять у структуру юридичної особи. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Згідно з довідкою Управління статистики у Шевченківському районі Головного управління статистики у м. Києві серії АБ №625317 Депо (код ЄДРПОУ ВП 01069732) є відокремленим підрозділом ДТГО «ПЗЗ».
Статтею 6 Положення про відокремлений підрозділ локомотивне депо Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі Положення), затвердженого наказом ДТГО «ПЗЗ» №36-н від 21.01.2014 на начальника Депо, окрім інших покладено обов'язки та надані наступні права: в межах компетенції видавати накази та розпорядження, обов'язкові для усіх працівників Депо; здійснювати контроль за укомплектуванням кадрів, брати участь у їх підборі і призначенні; призначати на посаду та звільняти з посади працівників Депо у відповідності з законодавством України про працю і затвердженою номенклатурою посад; заохочувати і накладати стягнення на підлеглих працівників відповідно до чинного законодавства України тощо.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики» від 09.06.2013 до п.п. А, п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону внесені зміни згідно з якими посадові особи юридичних осіб публічного права стали суб'єктами корупційних правопорушень незалежно від факту отримання заробітної плати за рахунок бюджетних коштів. У зв'язку з вказаними змінами начальник Депо ОСОБА_1 з 09.06.2013 став суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Частиною 7 ст. 5 Закону встановлений обов'язок посадових осіб юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів, у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомляти про його вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.
Статтею 9 Закону встановлені обмеження щодо роботи близьких осіб.
Так, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону посадові особи юридичних осіб публічного права не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб.
Частиною 1 ст. 1 Закону встановлено, що безпосереднє підпорядкування відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.
Близькими особами, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону, окрім інших, визначено батька та доньку.
Частиною 2 ст. 9 Закону встановлено, що у разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування. У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
У той же час встановлено, що 04.07.2006 наказом начальника Депо ОСОБА_4 №366 на посаду бухгалтера Депо прийнято ОСОБА_5.
У подальшому, наказом начальника ДТГО «ПЗЗ» № 663/ос від 18.08.2011, зареєстрованого у Депо за №255ос від 25.08.2011 на посаду начальника Депо призначено батька ОСОБА_5 - ОСОБА_1.
ОСОБА_1, відповідно до ст. 6 Положення про Депо та п.п. 2.4, 3.2 Посадової інструкції начальника Депо, затвердженої заступником начальника ДТГО «ПЗЗ», призначає на посаду та звільняє з посади працівників Депо, заохочує і накладає стягнення на підлеглих працівників відповідно до чинного законодавства України.
Таким чином, заступник головного бухгалтера ОСОБА_5 безпосередньо підпорядкована своєму батьку - начальнику Депо ОСОБА_1
Враховуючи викладене, з 09.06.2013 перебування ОСОБА_5 у безпосередньому підпорядкуванні свого батька - начальника Депо стало порушенням вимог ст. 9 Закону у зв'язку з чим, відповідно до ч. 2 вказаної статті ОСОБА_1 мав вжити заходів до усунення порушень.
У той же час встановлено, що ОСОБА_5 працювала у безпосередньому підпорядкуванні батьку до 29.08.2014.
Відповідно до посадової інструкції начальника Депо та ст.. 6 Положення про Депо до повноважень начальника Служби входить забезпечення додержання законності, укладення та розірвання трудових договорів, вжиття заходів щодо забезпечення Депо кадрами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що передбачені статтею 9 Закону заходи підлягають застосуванню начальником Депо, тобто ОСОБА_1
Разом з тим, у період з 09.06.2013 по 29.08.2014 ОСОБА_1 передбачені Законом заходи не вжиті, що свідчить про наявність у діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення за ст. 172-9 КУпАП.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення було виявлено 29.08.2014 року (а.с. 5).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Оскільки з часу виявлення правопорушення минуло більше ніж 3 місяці, провадження у справі необхідно закрити у зв'язку закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 38, 172-9, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-9 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва на протязі десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя А.І. Демидовська