Справа № 2-5948/15
№ 760/13825/15-ц
28 липня 2015 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок невиконання договору,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 5455 грн. матеріальних збитків та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги до відповідача відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог, не надано детального розрахунку заборгованості.
Відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Так, позивачем заявляючи до відповідача вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, не чітко викладено зміст позовних вимог та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено які права порушені саме відповідачем. Як вбачається з розписки, кошти за юридичні послуги в сумі 4500,00 грн. сплачувались ТОВ «ЮЛЄКС».
Позивачем не зазначено докази про укладення договору з відповідачем та не зазначено умови даного договору.
Також, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", позивачем не зазначено посилання на докази, які б підтверджували обставини в обґрунтування її міркувань, з яких він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди саме в заявленій ним сумі.
Тому, заявляючи позивачем до відповідача вимогу про відшкодування завданої моральної шкоди, яку він оцінив у 10000,00 грн., не викладає юридично значимих фактів та обставин, за яких йому заподіяно відповідну шкоду, не вказує, в чому полягає моральна шкода, якими діями відповідача, і в порушення яких правових норм відповідачем заподіяно позивачу шкоду, якими доказами це підтверджується, та який причинний зв'язок між цими подіями.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.
Тому на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і доведення при пред'явленні позову певного кола фактів, що мають процесуальне значення, зокрема, щодо наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Крім того, позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654,00 грн.) за позовні вимоги «про відшкодування завданої моральної шкоди», який необхідно сплатити на наступні реквізити: отримувач коштів: УДК СУ Солом'янського району м. Києва, код отримувача/ код за ЄДРПОУ/:38050812, рахунок отримувача: 31212206700010, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код банку отримувача /МФО/: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «Судовий збір», Солом'янський р/с, 02896762, за подачу позову та надати оригінал квитанції.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Позивачем не додано до матеріалів позовної заяви оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору або документа про звільнення від сплати судового збору.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок невиконання договору - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі п'яти днів з дня отримання ним копії даної ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог викладених в ухвалі.
В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Кушнір