Справа № 2-5871/15
№ 760/13658/15-ц
27 липня 2015 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, яка порушує гідність, честь, ділову репутацію,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, яка порушує гідність, честь, ділову репутацію.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги до відповідача відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог, не надано детального розрахунку заборгованості.
Згідно ст. 15 цього ж Кодексу, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Згідно п. 25 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного суду України, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.
Проте, враховуючи вищезазначені складові правопорушення, які підлягають обов'язковому дослідженню при розгляді відповідної категорії спору, позивачем не викладено обставин та щодо способу захисту порушення особистого немайного права, шляхом подання заяви до Дарницького районного суду м. Києва, суддям Парамонову М.Л. і Сирбул О.Ф. та не зазначено доказів на підтвердження доведення поширеної інформації даним особам.
Також, враховуючи вищезазначене, позивачем не зазначено, за яких обставин відповідна інформація порушує немайнові права позивача, та за яких обставин як правових підстав суд має право встановити її недостовірність, враховуючи, що дана інформація є предметом дослідження та доказування в межах іншої цивільної справи.
Отже, зміст позовної заяви свідчить, що позивачем не викладені обставини щодо обґрунтування підстав та предмету позову, тобто, які права позивача порушені, якими саме діями відповідача ОСОБА_3, оскільки висновок надавався ТОВ "Дитячий медичний центр "Добробут", а також за яких обставин як правових підстав та чим саме передбачений такий спосіб захисту прав та інтересів позивача.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, яка порушує гідність, честь, ділову репутацію - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі п'яти днів з дня отримання ним копії даної ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог викладених в ухвалі.
В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Кушнір