13.05.2011
Справа № 2-п-96/11
Категорія 26
27 травня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Матійчук Г. О. ,
при секретарі - Шишкарьова М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 В»ячеславовича про скасування заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 В»ячеславовича, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 В»ячеславовича, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким було позов задоволено та стягнено солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 49.44/15-КЕК-07 від 28.11.2007 року в сумі 48 502 грн. 39 коп. та судові витрати в сумі 517,02 грн., посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що з заочним рішенням суду ознайомився лише 20 березня 2011 року, в останнє засідання запізнився, у зв»язку з чим був позбавлений можливості прийняти в ньому участь та заявити про неправильність нарахувань позивачем пені. На підтвердження неправильності нарахувань пені надає аудиторський висновок.
В судовому засіданні відповідач підтримав заяву з викладених в ній підстав, просив заяву задовольнити, додатково зазначивши, що рішенням не цікавився, оскільки був впевнений, що суд прийняв рішення на його користь, договір підписував, але не вичитував, тому що був впевнений в своїй платоспроможності, кредитний договір в установленому порядку не оскаржував.
Відповідач ОСОБА_2 суду повідомив, що змінив прізвище на «Костанчук», що підтвердив паспортом та підтримав заяву ОСОБА_1, посилаючись на великий розмір нарахованої банком пені.
Представник ПАТ (правонаступник ВАТ у зв»язку зі зміною назви) «Кредитпромбанк» ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на дотримання судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення відповідачів, представника банку, повно та всебічно з»ясувавши всі обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином повідомлялися про розгляд справи, про що свідчить розписка та повідомлення (а.с.42, 50), з будь-якими заявами до суду не звертались, результатами розгляду справи не цікавились; на їхню адресу направлялись копії заочного рішення, яке ОСОБА_2 отримав 09.04.2009 року (а.с.57) , а рішення, адресоване ОСОБА_1, повернулось до суду за закінченням терміну зберігання тому норми процесуального права судом не при розгляді справи порушені не були.
Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно ч.3 зазначеної статті, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, це право, а не обов»язок суду, зменшити розмір пені, до того ж інших обставин, які мають істотне значення відповідачами при розгляді справи не надавалось, оскільки з будь - якими заявами та поясненнями до суду відповідачі не звертались, тому норми процесуального права при розгляді зазначеної справи судом також не були порушені.
Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З огляду на зазначене вище суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 77, 228, 231, 232 ЦПК України , суд, -
Відмовити ОСОБА_1 В»ячеславовичу в задоволенні заяви про скасування заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 В»ячеславовича, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки заява про перегляд заочного рішення залишена без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_4